Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №160/8821/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8821/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/8821/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів-1,2 щодо відсутності відповіді на заяву і рапорт позивача від “ 14” лютого 2026 року, а саме про прийняття рішення щодо:

- прийняття і реєстрації рапорту позивача і направлення його за командою;

- не надавання позивачеві наказів оскільки на сьогодні він не спроможний їх виконувати за станом здоров`я до проведення реального огляду або переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с;

- надання позивачеві направлення (і направити) на ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 для переобстеження, визначення лікування і встановлення РЕАЛЬНОГО рівня придатності до в/с;

- надання копії висновку ВЛК яким було встановлено рівень придатності до в/с для ознайомлення і оскарження, яке повинно міститися в особовій справі позивача;

- проведення службового розслідування обставин порушення порядку мобілізації працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 у Кривому Розі у відношенні позивача і встановити коло всіх осіб які були причеті до незаконного затримання, викрадення і позбавлення волі, яке відбулося 21.01.2026р. о 8:53 годині;

- не рахування вимушених самостійних дій позивача як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України;

2) зобов`язати відповідчів-1,2 розглянути по суті заяву позивача від “ 14” лютого 2026 року про прийняття рішення щодо:

- прийняття і реєстрації рапорту позивача і направлення його за командою;

- не надавання позивачеві наказів оскільки на сьогодні він не спроможний їх виконувати за станом здоров`я до проведення реального огляду або переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с;

- надання позивачеві направлення (і направити) на ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 для переобстеження, визначення лікування і встановлення РЕАЛЬНОГО рівня придатності до в/с;

- надання копії висновку ВЛК яким було встановлено рівень придатності до в/с для ознайомлення і оскарження, яке повинно міститися в особовій справі позивача;

- проведення службового розслідування обставин порушення порядку мобілізації працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 у Кривому Розі у відношенні позивача і встановити коло всіх осіб які були причеті до незаконного затримання, викрадення і позбавлення волі, яке відбулося 21.01.2026р. о 8:53 годині;

- не рахування вимушених самостійних дій позивача як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України, про що надати письмову відповідь і документи відповідно до закону.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії позов повернуто позивачу у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що ним при формуванні позовних вимог не було порушено правил об`єднання позовних вимог.

Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, повернення позовної заяви суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявлені позивачем вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог відповідно до ст. 172 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно змісту поданої позовної заяви та доданих до неї доказів, позивачем у позові об`єднані позовні вимоги до двох різних відповідачів, які виникли з підстав подання до кожного із відповідачів заяви (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), рапорту №1 (до Військової частини НОМЕР_1 ).

За положеннями п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 172 КАС України).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.5 ст.172 КАС України).

Таким чином, у разі коли застосування положень статті 172 КАС України, зокрема, в частині роз`єднання позовних вимог, є неможливим, суд повертає позовну заяву на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Зі змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених частинами 4 та 5 статті 172 КАС України, які є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість застосування п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України та повернення позовної заяви з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що в даному випадку судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які унеможливлювали застосування судом положень ст. 172 КАС України в частині роз`єднання позовних вимог, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, є безпідставним.

Отже, судом першої інстанції помилково прийнято ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/8821/26 - скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення на не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак