Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №160/13112/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13112/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 р. (суддя Захарчук - Борисенко Н.В) в адміністративній справі №160/13112/25 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМОНОЛІТ», про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ТОВ «ЄВРОМОНОЛІТ» суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 195 765,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у 2024 році середньооблікова чисельність працівників особового складу відповідача складала - 19 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складав - 1 особа. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, однак добровільно цього не зробив, що зумовило звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції наданий невірний аналіз статтям 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», які встановлюють обов`язок, а не право щодо забезпечення визначеної відповідно до Закону кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Помилковим є висновок суду першої інстанції про здійснення відповідачем усіх залежних від нього заходів щодо виконання нормативу та працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки звіти до центру зайнятості щодо наявності вільних робочих місць, не можуть слугувати єдиним доказом забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить у її задоволені відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив обгрунтовує тим, що своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство вжило передбачених Законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМОНОЛІТ» перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік склала - 19 осіб; середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ - 1 особа; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 осіб. Позивачем до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 195 765,79 грн.

Не виконання відповідачем у 2024 році нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплата в добровільному порядку адміністративно - господарських санкцій, зумовило звернення позивача до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що на підприємство покладається обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про це центри зайнятості. ТОВ «ЄВРОМОНОЛІТ» подано звітність Форми № 3-ПН щодо вакансій для осіб з інвалідністю. Позивачем не доведено відмови відповідачем особам з інвалідністю у працевлаштуванні.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Закон № 875-ХІІ).

Згідно статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2025 р. у справі №280/3642/23 вказав наступне:

"Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 р. № 10-1 визначає, що реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України.

Положення про Централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 121 у редакції постанови від 07 квітня 2023 р. № 307, що застосовується з 10 березня 2023 р. передбачає, що до Центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.

Позивачем згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача у 2024 році склала - 19 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю,

відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІІ - 1 особа, середньооблікова чисельність штатних працівників осіб з інвалідністю - 0 осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Механізм подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначений наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 р. № 827-22.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 цього Наказу форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

Аналіз зазначених норм свідчить, що на підприємства, установи, організації та інших осіб, що використовують найману працю покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не обов`язок по їх виявленню і підбору для працевлаштування, такий обов`язок покладено на державну службу зайнятості.

В матеріалах справи наявна копія листа Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №01-10 від 09 травня 2025 р. яким підтверджується, що ТОВ «ЄВРОМОНОЛІТ» подавалися звіти Форми №3-ПН про наявність вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю, але дані особи в 2024 році йому не направлялися у зв`язку із тим, що вони не відповідали вимогам вакансій згідно рекомендацій МСЕК та не виявили бажання працевлаштовуватися.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги позивача та погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутній факт не виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 р., а тому відсутні підстави для застосування до нього адміністративно - господарської санкції відповідно до статті 20 Закону №875-XII.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/13112/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш