Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №200/713/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року справа №200/713/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року (повне судове рішення складено 11 березня 2026 року) у справі № 200/713/26 (суддя в І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21 січня 2026 року № 918190136270 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13 січня 2026 року, провести індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти збільшення, а саме: з 01 березня 2022 року - 9118,81 х 1,14, з 01 березня 2023 року - 9118,81 х 1,14 х 1,197, з 01 березня 2024 року - 9118,81 х 1,14 х 1,197 x 1,0796, з 01 березня 2025 року - 9118,81 x 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115, та у зв`язку з цим провести перерахунок пенсії з 27 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність незастосування частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при проведенні індексації.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 січня 2026 року № 918190136270.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 9 118, 81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та у зв`язку з цим провести виплату недоплачених сум пенсії з липня 2025 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно відмовлено у перерахунку, оскільки середній показник позивача при призначенні 9 118,81 грн перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з 2011 року.

З 2021 року особу переведено на пенсію за віком.

При переведенні на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, у розмірі 9 118, 81 грн.

За відомостями відзиву та доданих до нього матеріалів пенсійної справи показник у розмірі 9 118, 81 грн не підвищувався на коефіцієнти індексації пенсії, оскільки цей показник з 01 березня 2022 року перевищував суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні — 6 186, 32 грн (3 764, 40 грн (показник станом на 01 жовтня 2017 року) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 (коефіцієнти за 2019-2022 роки)); з 01 березня 2023 року перевищував суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні — 7 405, 03 грн (3 764, 40 грн (показник станом на 01 жовтня 2017 року) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 (коефіцієнти за 2019-2023 роки)); з 01 березня 2024 року перевищував суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні — 7 994, 47 грн (3 764, 40 грн (показник станом на 01 жовтня 2017 року) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,1 х1,197 х 1, 0796 (коефіцієнти за 2019-2024 роки)).

З 01 березня 2025 року середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 9 118, 81 грн збільшено не на коефіцієнт 1,115, передбачений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, а на коефіцієнт 1, 0575, передбачений підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 для пенсій, що не підвищувалися на підставі пункту 1 постанови.

13 січня 2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка.

Заява розглянута в порядку екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 січня 2026 року № 918190136270 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки середній показник позивача, застосований при переведенні на пенсію за віком, а саме 9 118, 81 грн, перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. […]; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи (частина друга статті 40 Закону № 1058-IV).

Частина друга статті 40 Закону № 1058-IV застосована до позивача на підставі абзацу 3 частини третьої статті 45 № 1058-IV.

Таким чином, при переведенні з одного виду пенсії на інший застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення.

Абзацом 1 частини другої статті 42 Закону № 1058-IV регламентовано, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, вказаними нормами встановлено збільшення показника середньої заробітної плати, який уже використаний для обчислення пенсії пенсіонеру при її призначенні.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі – Порядок № 124).

Абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку № 124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Особливості перерахунку пенсій згідно з Порядком № 124 у 2019 році визначено постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 році № 124; у 2020 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01 квітня 2020 року № 251; у 2021 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127; у 2022 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118; у 2023 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168; у 2024 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185; у 2025 році - постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209.

На підставі цих постанов при обчисленні у наступних роках пенсії застосуванню підлягає середня заробітна плата (дохід) в Україні підвищена на коефіцієнт індексації пенсії.

Такими коефіцієнтами підвищення (індексації) пенсій є: 1,17 (у 2019 році), 1,11 (у 2020 році), 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році), 1, 0796 (у 2024 році), 1,115 (у 2025 році).

Отже, індексація пенсій відповідно до постанов № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209 проводиться органами Пенсійного фонду України згідно з пунктом 5 Порядку № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Проте положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

З огляду на викладене абзаци 1, 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Суд звертає увагу, що метою індексації є зберегти купівельну спроможність пенсії, а не прирівнювати її до середнього показника.

При виборі і застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 тощо.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при проведенні індексації пенсії повинно було послідовно збільшувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача у розмірі 9 118, 81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

З огляду на це Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно відмовлено у перерахунку пенсії при розгляді заяви від 13 січня 2026 року, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21 січня 2026 року № 918190136270.

Проте обов`язок перерахувати пенсію для Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області може виникнути лише з 01 січня 2026 року відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, за якою перерахунок призначеної пенсії, […], провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; […].

Але застосування цієї норми до спірних відносин не може забезпечити захист прав позивача у повному обсязі, оскільки подання заяви не змінює момент виникнення порушення – протиправної бездіяльності, яка допущена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області як органом, на балансі якого знаходиться позивач і який повинен був здійснювати індексацію пенсії з 01 березня 2022, 2023, 2024, 2025 років відповідно до закону. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у свою чергу, не може нести відповідальність за протиправну бездіяльність іншого органу.

Одночасно, враховуючи, що право на індексацію пенсії не є абсолютним, позовні вимоги підлягають захисту не з дня порушення, а в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Суд першої інстанції також врахував, що пенсія обчислюється за цілий місяць, а тому з метою ефективного захисту прав позивача вірно вийшов за межі позовних вимог, визначивши, що позовні вимоги підлягають захисту шляхом:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 9 118, 81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та у зв`язку з цим провести виплату недоплачених сум пенсії з липня 2025 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 200/713/26 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 02 липня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук