Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №609/635/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/635/26

3/609/182/2026

02 липня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,

за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_1 09 червня 2026 року близько 11.54 год., в м. Шумськ по вул. Українська, Кременецького району Тернопільської області керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки «Мустанг СТ200», д.н.з. б/н., не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Окрім цього, неповнолітній ОСОБА_1 09 червня 2026 року близько 11.54 год., в м. Шумськ по вул. Українська, Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Мустанг СТ200», д.н.з. б/н., без чинного страхового полісу, чим порушив вимоги п.2.1 (ґ) Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

Також, неповнолітній ОСОБА_1 09 червня 2026 року близько 11.54 год., в м. Шумськ по вул. Українська, Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Мустанг СТ200», д.н.з. б/н., не зареєстрованим у встановлений законом термін, чим порушив вимоги п.30.1 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/635/26 (провадження №3/609/182/2026), № 609/636/26 (провадження №3/609/183/2026) та №609/637/26 (провадження №3/609/184/2026) щодо неповнолітнього ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законний представник – батько ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися.

02.07.2026р. законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 – батько ОСОБА_2 на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності сина. Відносно покарання покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.1(а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п.2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Згідно з диспозицією ч.1 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Згідно з диспозицією ч.6 ст.121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку.

Судом встановлено, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №689037 від 10.06.2026р., ЕПР1 №689017 від 10.06.2026р., ЕПР1 №689007 від 10.06.2026р., долученими до матеріалів справи відеодоказами, записаними на DVD-R диск.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративних правопорушень не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

За таких обставин, вважаю, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч.6 ст.121 КУпАП, тобто керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, ч.1 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ч.2 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 , як на момент вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 16 років.

Згідно з ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу (ч.2 ст.13 КУпАП).

Тобто вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Слід зазначити, що порушення Правил дорожнього руху є грубим та небезпечним, як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи неповнолітньою особою, не маючи права керувати транспортним засобом, керував незареєстрованим у встановленому законом порядку транспортним засобом без обов`язкового полісу страхової відповідальності. Вказане свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідальне ставлення до небезпеки, яка може бути заподіяна його діями.

Відтак суд вважає, що жоден із заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в майбутньому.

Таким чином, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, які мають значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, його поведінку під час проходження огляду, ступінь вини, доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а також з метою запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП та застосувати щодо нього, у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

За наведеного, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст. 13, 24-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.126 та ч.6 ст.121 КУпАП, а саме № 609/635/26 (провадження №3/609/182/2026), № 609/636/26 (провадження №3/609/183/2026) та №609/637/26 (провадження №3/609/184/2026)в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/635/26 (провадження №3/609/182/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 та ч.2 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: М. В. Харлан