Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №602/550/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/550/26

Провадження № 2-а/602/33/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі:

секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Старцуна М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Адвокат Старцун М.І. через систему «Електронний суд» подав від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Лановецького районного суду Тернопільської області позовну заяву до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (нижче у тексті - ГУНП або відповідач), в якій просить визнати протиправною і скасувати постанову серії ЕНА №7202859 від 16.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи і вимогам закону. Незаконність постанови, на думку позивача, полягає у тому, що: в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки позивач не здійснював стоянку на тротуарі, а зупинився, маючи на меті заїхати у двір будинку, та вийшов з автомобіля, щоб відкрити ворота і саме в цей момент до нього під`їхали працівники поліції, які жодних замірів щодо залишення не менше 2 м для руху пішоходів не проводили; оскаржувана постанова прийнята неповноважною особою; порушена процедура розгляду справи.

Відповідач через свого представника за допомогою системи «Електронний суд» подав відзив на позов, згідно з яким відповідач позов не визнає. Вважає, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудних камер поліцейського, долученими до відзиву. Також стверджує, що поліцейський, розпочавши розгляд справи, роз`яснив позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП, що також зафіксовано на відео з нагрудної камери поліцейського. Вважає оскаржувану постанову обґрунтованою та законною. Просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, з урахуванням положень параграфу 2 глави 11 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 червня 2026 року. Витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 11.06.2026 розгляд адміністративної справи за клопотанням представника позивача відкладено на 02.07.2026.

У судовому засіданні позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив, що зранку 16.05.2026 під`їхав на своєму автомобілі до будинку брата та зупинився на краю проїзної частини, заїхавши правими колесами на край тротуару, щоб відкрити ворота на братове подвір`я та заїхати туди автомобілем. На край тротуару він заїхав тому, щоб не заважати проїзду інших транспортних засобів по дорозі. Як тільки він вийшов з авто та підійшов до воріт, до нього під`їхали працівники поліції на службовому автомобілі. З моменту як він зупинився та до моменту, коли під`їхали працівники поліції пройшло близько півхвилини (близько 30 сек). Після чого працівники поліції склали на нього оскаржувану постанову. Зазначив, що ні до, ні під час розгляду справи щодо нього жодних замірів стосовно того скільки вільного місця залишилось на тротуарі для пішоходів

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві просив суд справу слухати за його відсутності у зв`язку із зайнятістю по службі.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив фактичні обставини справи, відповідні спірні правовідносини і дійшов наступних висновків.

Суд установив, що 16.05.2026 о 07 год 08 хв інспектором ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Луциком В.І. була винесена постанова серії ЕНА №7202859 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (нижче у тексті - спірна постанова або оскаржувана постанова).

В оскаржуваній постанові вказано, що 16.05.2026 о 07 год 06 хв у м. Ланівці на вул. Залізнична ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу марки ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 м, чим порушила п. 15.10.в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Предметом позову у цій адміністративній справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частина перша статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Вказана вище норма є бланкетною, а тому для встановлення ознак об`єктивної сторони зазначеного складу правопорушення слід звернутися до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (нижче - Правила дорожнього руху або ПДР), що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та передбачають, у т.ч., правила стоянки транспортних засобів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 15.10 ПДР водієві стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно з визначеннями термінів, наведеними у п. 1.10 ПДР «стоянка» - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу. Натомість «зупинка» - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Зі змісту наведених вище нормативних положень слідує, що для твердження про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у контексті розглядуваної справи, необхідне встановлення тих обставин, що транспортний засіб позивача (легковий автомобіль) перебував саме на стоянці, тобто після припинення руху перебував на краю тротуару щонайменше 5 хв і 01 сек часу, і при цьому відстань від найбільш виступаючої на тротуар частини такого транспортного засобу до протилежного краю тротуару становила менше 2 м.

В оскаржуваній постанові поліцейський зазначив, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі і не залишив для руху пішоходів 2 м.

У графі 7 спірної постанови зазначено, що до неї додаються відеофіксація з реєстратора 70mai та бодікамери 856420.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, зокрема, про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача покликається на відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудних камер поліцейського, долучені до відзиву, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На досліджених у судовому засіданні відеозаписах з реєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудної бодікамери поліцейського зафіксовано наступне.

Відео з реєстратора службового автомобіля поліцейського починається з відмітки дати та часу 16.05.2026, 07 год 01 хв 58 сек, коли службовий автомобіль наближається до автомобіля ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , який стоїть на краю проїзної частини вулиці, переднє праве та заднє колесо перебувають на краю тротуару. За 5 секунд службовий автомобіль поліції під`їхав до автомобіля ВАЗ та зупинився перед ним (дата та час на відео - 16.05.2026, 07 год 02 хв 03 сек). На відео видно, що за кілька метрів від автомобіля ВАЗ стоїть позивач біля воріт, що закривають в`їзд у двір приватного будинку.

Відео з нагрудної бодікамери поліцейського № 856420 (Ковальчук) починається з відмітки дати та часу 16.05.2026, 07 год 04 хв 37 сек з питань поліцейського, адресованих позивачу: «Чому Ви зупинилися на тротуарі? Де Ваша аварійна зупинка? Чому Ви зупинилися на проїзній частині? Де Ваш знак аварійної зупинки?». На що позивач відповідає, що він зупинився для того щоб відкрити ворота та заїхати на подвір`я і що знак аварійної зупинки у даній ситуації виставляти не потрібно як і вмикати аварійну сигналізацію, оскільки його автомобіль справний і в ньому нічого не зламалося.

В подальшому поліцейський з нагрудною бодікамерою № 856420 (Ковальчук) повідомив про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що позивач здійснив зупинку на тротуарі (дата та час на відео - 16.05.2026, з 07 год 28 хв 05 сек), за результатами якої інспектор ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капрал поліції Луцик В.І. виніс оскаржувану постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил стоянки.

Суд також зауважує, що зі змісту досліджених відео не можливо однозначно зробити висновок яка відстань залишилась на тротуарі для пішоходів (менше двох метрів чи більше). При цьому, на відео не зафіксовано жодних замірів, проведених поліцейським, з цього приводу.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач здійснив на краю тротуару саме стоянку транспортного засобу, тобто, що припаркований транспортний засіб перебував там до приїзду поліцейських більше 5 хвилин.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач не надав і матеріали справи їх не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зауважує, що встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, у т.ч. адміністративного, має грунтуватися на беззаперечних, належних та допустимих доказах.

Суд звертає увагу на те, що презумпція невинуватості, окрім кримінального процесу, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово вказував на те, що саме по собі описання у постанові адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (див. до прикладу постанови КАС ВС від 26.04.2018 у справі №338/1/17, від 14.02.2019 у справі № 127/163/17-а та інші).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірність свого рішення, оскільки не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що позивач порушив вимогу п. 15.10.в та вчинив адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, суд погоджується з доводами позивача про допущені поліцейськими порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання спірної постанови.

Так, статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

З наведеного вище слідує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься тією посадовою особою, яка розглядала справу.

Процедура оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 №1395 (нижче у тексті - Інструкція).

Згідно з пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Пунктом 1 Розділу IV Інструкції встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту досліджених відео, наданих відповідачем, а також зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснював не той поліцейський, який виніс спірну постанову. При цьому, на відео не відображено, що поліцейський який фактично здійснював розгляд справи, представився позивачу. Натомість поліцейський із зазначеним прізвищем ОСОБА_2 (ID реєстратора №856482), відео з якого теж долучено до відзиву, однак не зазначене як додаток в оскаржуваній постанові, весь час мовчки стояв збоку і лише в кінці відео видрукував спірну постанову на принтері, у якій зазначено про порушення правил стоянки.

Наведені обставини, на думку суду, свідчать про порушення поліцейськими, встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято суб`єктом владних повноважень (поліцейським) з недотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України (п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України) у зв`язку з чим були порушені права та інтереси позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на встановлені судом обставини, оспорювану постанову, яка не відповідає вимогам закону, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відтак, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положення абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.

Інші судові витрати у цій справі відсутні.

За таких обставин, судовий збір, якій підлягає сплаті за подання адміністративного позову у цій справі, слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 143, 241-243, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7202859 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.05.2026, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

4. Судовий збір, якій підлягає сплаті за подання адміністративного позову у цій справі, компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження - вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, код ЄДР 40108720.

Суддя: В. НАУМЧУК