Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №601/1535/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №601/1535/26

Суддя: Шульгач Н. М.

Справа №601/1535/26

Провадження № 2-а/601/33/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шульгач Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Радчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременець за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №7207995 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правлпорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови ЕНА №7207995 від 16.05.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.05.2026 року інспектором відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Вавринюк А.В. винесено оскаржувану постанову. Із змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 16 травня 2026 року о 23:12 год. перевозив дітей віуом 11 та 4 роки без автокрісла, чим порушив п.21.11.б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.. З даною постановою він не погоджується, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв. По справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин правопорушення позивачем Правил дорожнього руху.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі, призначено її до розгляду.

12 червня 2026 року представник Головного управління національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позовну заяву. Зазначив, що 16 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 та перевозив дітей віком I1 та 4 років без дитячої утримуючої системи (автокрісла), чим порушив п.21.11.6 ПДР України - порушення правил перевезення дітей, що не досягли 12 років без ремня безпеки та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 10 ст. 121 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.10 ст.121 КУпАП, підтверджується відео з боді-камери працівників поліції. На відеозаписі з бодікамери №856365 (0:00:41 сек) зафіксовано факт перевезення двох дітей віком 11 та 4 років на задньому сидінні транспортного засобу без використання дитячих утримуючих систем, що є порушенням п. 21.11.6 Правил дорожнього руху України. У ході спілкування з працівниками поліції водій та пасажир Т3 не заперечували факт відсутності утримуючих систем, аргументуючи це незначною відстанню поїздки. Крім того, у зв?язку з наявністю у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп?яніння (стійкий запах алкоголю з порожнини рота), йому було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою технічного засобу "Драгер". Позивач надав згоду на проведення огляду на місці. Результат тесту склав 0,49 проміле, що перевищує допустиму норму та підтверджує стан сп?яніння. Дії позивача містять склад адміністративного правопорушення та характеризуються високим ступенем суспільної небезпеки. Позивач дійсно допустив порушення ПДР, тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи. Посилаючись на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Крім цього, представником відповідача до відзиву долучено диск з відеоматеріалами події.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, однак у подану відзиві просить справу слухати у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи (докази), повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 травня 2026 року інспектором відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Вавринюк А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7207995, згідно якої, 16 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 та перевозив дітей віком 11 та 4 років без дитячої утримуючої системи (автокрісла), чим порушив п.21.11.6 ПДР України - порушення правил перевезення дітей, що не досягли 12 років без ременя безпеки та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 10 ст. 121 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктом п. 21.11(б) ПДР України встановлена заборона перевезення дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.10 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

З долученого відео файлу вбачається перевезення двох дітей на задньому сидінні транспортного засобу без використання дитячих утримуючих систем. У ході спілкування з працівниками поліції водій та пасажир транспорного засобу не заперечували факт відсутності утримуючих систем, аргументуючи це незначною відстанню поїздки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перевозив двох дітей на задньому сидінні транспортного засобу без використання дитячих утримуючих систем, що є порушенням п. 21.11.б Правил дорожнього руху України.

Доданий відповідачем відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, є повними та містить всі обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас позивач не представив докази, які б спростували зазначене правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 10 ст. 121 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративногостягнення відповідає вимогами чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а постанова про накладення стягнення серії ЕНА №7207995 від 16.05.2026 року винесена працівником поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, статтями 73-77, 78, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №7207995 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правлпорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса місцезнаходження: вул. Валова,11 м.Тернопіль Тернопільська область, 47003.

Головуючий: Н. М. Шульгач

Оригінал: reyestr.court.gov.ua