Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №447/1736/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил руху через залізничні переїзди

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №447/1736/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №3/447/643/26

Справа №447/1736/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

29.04.2026 о 18 год. 23 хв. у с. Дроговиж по дорозі Т 1425 5, водій, керуючи транспортним засобом марки VOLVO V60, НОМЕР_1 , здійснив проїзд регульованого залізничного переїзду в той час, коли була увімкнена світлова та звукова сигналізація та почав опускатися шлагбаум, чим порушив п.20.5.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.123 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак 01.06.2026 через канцелярію суду подав заяву, у якій вину визнав в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі. Також, до заяви долучив копію пенсійного посвідчення, як інваліда 1 групи, та просив звільнити його від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому висловив свою позицію щодо правопорушення, яке ставиться йому в провину, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.123 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, а саме: в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 20.5 «в» ПДР України, рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653116 від 29.04.2026 з якого вбачається, що 29.04.2026 о 18 год. 23 хв. у с. Дроговиж по дорозі Т 1425 5, водій, керуючи транспортним засобом марки VOLVO V60, BC5845MM, здійснив проїзд регульованого залізничного переїзду в той час, коли була увімкнена світлова та звукова сигналізація та почав опускатися шлагбаум, чим порушив п.20.5.в ПДР України;

- СД-диском із відеозаписами події, що мала місце 29.04.2026, який був оглянутий в судовому засіданні.

Так, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653116 від 29.04.2026, диск містить інформацію про події, що мали місце 29.04.2026 в с. Дроговиж по дорозі Т 1425 5, Стрийського району, Львівської області, під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

З відеозапису чітко простежується, що водій транспортного засобу марки VOLVO V60, НОМЕР_1 , здійснив проїзд регульованого залізничного переїзду в той час, коли була увімкнена світлова та звукова сигналізація, після чого його зупинили працівники поліції.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 123 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу, без оплатного вилучення транспортного засобу.

При цьому суд враховує, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, однак не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів, що транспортний засіб «VOLVO V60, BC5845MM, яким керував ОСОБА_1 , належить йому на праві власності, а згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, такий належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом І групи, то він звільняється від сплати судового збору.

Керуючись статтями 24, 27, 33, 40-1, 124, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

п о с та н о в и в:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС

Оригінал: reyestr.court.gov.ua