Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №447/561/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/814/26

Справа №447/561/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

02.07.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

18.02.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. 00 коп. на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 11.11.2011 по 02.05.2018 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що за її позовом був розірваний в судовому порядку рішенням Миколаївського районного суду Львівської області (справа №447/2421/17), що набуло законної сили. В результаті шлюбних відносин у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис про її народження № 187, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження дитини, в якому в графі «батьки» вказані позивачка та відповідач по справі. Позивачка зазначила, що ще задовго до офіційного розірвання шлюбу з відповідачем припинили подружні відносини, фактично почали проживати окремо, дитина залишились проживати з нею, перебувати на її утриманні, що має місце і до сьогодні тощо. Батько її доньки, який надмірно зловживав спиртними напоями, безпідставно самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо її виховання та матеріального забезпечення, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення із нього аліментів на утримання їх спільної дитини. Миколаївським районним судом Львівської області (головуючий суддя І.М. Карбовнік) 27.06.2018 року за результатами розгляду цивільної справи № 447/1159/18 було постановлено рішення про стягнення із ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1200 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) щомісячно до досягнення нею повноліття. Позивачка зазначила, що протягом тривалого часу відповідач надавав їй на утримання доньки 1200 грн.00 коп., а протягом останнього часу, зважаючи на їхні з донькою прохання, перераховував суму в трішки більшому розмірі 1600 грн. 00 коп. Починаючи з 2025 року відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , про що свідчить надана ним добровільно довідка №1405 від 03.10.2025р. за підписом командира ОСОБА_4 . Незважаючи на появу в нього стабільного періодичного доходу добровільно надавати більшу суму коштів на утримання доньки, котра підросла, і потреби котрої зросли відповідно, відмовляється, заявляючи, що лише на підставі відповідного судового рішення буде це робити.

Додатково зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в неї народився син ОСОБА_5 , з батьком котрого перебувала у фактичних шлюбних відносинах, а з 15.08.2024 в офіційному зареєстрованому шлюбі. З моменту народження другої дитини не могла працювати, перебуваючи у відпустці по догляду за сином до досягнення ним 3 річного віку, оскільки весь догляд за дітьми здійснювала практично самостійно (чоловік несе в/службу, теж утримує сина від попереднього шлюбу), інколи в цьому допомагали її батьки. Отримувана нею від відповідача на користь старшої дитини присуджена судом сума аліментів, є недостатньою для забезпечення більш-менш нормального рівня її життя. Жодних інших коштів відповідач дитині не надавав і не надає до сьогодні. З кожним днем зростання старшої доньки, аліменти, які стягуються з відповідача, в суворих умовах сьогодення, шаленого збільшення рівня цін, є зовсім недостатніми для її мінімального матеріального утримання, що ставить позивачку та її дітей у скрутне матеріальне становище. Звернула увагу суду, що з відповідачем не дійшли домовленості щодо зміни способу стягнення аліментів. Тому позивачка вирішила з огляду на вищенаведене звернутись до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів та просить суд щомісячно стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини, до досягнення нею повноліття. Позивачка визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у розмірі 1/4 частини заробітної плати та інших доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

20.02.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 23.02.2026, копія позовної заяви з додатками надсилались судом відповідачу на зареєстровану адресу його проживання, та такі були ним одержані, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

30.06.2026 представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатка Скакун В.В. подала заяву про розгляд справи у відсутності позивачки та її представниці. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

30.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подав заяву у якій вказав, що згідний сплачувати 25% від заробітної плати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив:

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 06.11.2013 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 06.11.2013 складено відповідний актовий запис №187. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 29.09.2022 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 27.09.2022 складено відповідний актовий запис №280. Батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 02.05.2018 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 11.11.2011 Дроговизькою сільською радою Миколаївського району Львівської області, актовий запис №23, розірвано.

Відповідно до копії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27.06.2018 суд вирішив: позов задовольнити. Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі до 1200,00 грн. щомісячно починаючи з дня звернення позивачки до суду з 17.05.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до копії довідки командира військової частини НОМЕР_5 від 23.10.2025 №1405 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15.08.2024 зареєстрували шлюб, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 від 15.08.2024, актовий запис №76.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 16.02.2026 №73 ОСОБА_1 проживає без місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з копіями квитанцій, ОСОБА_1 отримувала аліменти в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Оцінка суду.

Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Позовні вимоги позивачки про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини, збільшенням її потреб, суттєвим зростанням цін.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 з 2025 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 , має стабільний та регулярний дохід, а також беручи до уваги його заяву, у якій він повністю визнав позовні вимоги і погодився сплачувати аліменти у розмірі 25% (1/4 частини) від свого заробітку, суд дійшов висновку, що зміна способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу повністю відповідає інтересам дитини, забезпечить її гармонійний розвиток та належне матеріальне утримання.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір у справах про зміну способу стягнення аліментів, від сплати якого позивачка звільнена при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 206, 259, 263,265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. 00 коп. на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Павлів В. Р.