Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №943/1048/26 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №943/1048/26

Суддя: Кос І. Б.

Єдиний унікальний номер №943/1048/26

Провадження №1-кп/943/162/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження №12026142170000032 від 17 квітня 2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тур`я Золочівського району (колишнього Буського) Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

17 квітня 2026 року, приблизно о 12.30 год., ОСОБА_4 , керуючи трактором марки «Т-25», реєстраційний номер НОМЕР_1 на ділянці дороги Т-1806 в с. Топорів Золочівського району Львівської області, був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 . Після зупинки транспортного засобу, на виконання законної вимоги працівника поліції щодо пред?явлення документу, який посвідчує право керування транспортним засобом, ОСОБА_4 , достовірно знаючи і усвідомлюючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , яке видане 21.10.2016 року Державною інспекцією сільського господарства у Київській області, у якому вписано його анкетні дані, із категоріями «A1, A2, B1, B2, B3, С, D1, D2, E1, E2, F1, F2, G1, G2, H» являється підробленим, так як він не отримував таке посвідчення тракториста-машиніста, у встановленому постановою Кабінету Міністрів України №217 від 02.04.1994 року порядку, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, який видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і який надає певні права, в підтвердження наявного в нього права керування транспортним засобом, пред?явив працівникам сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , на ім?я ОСОБА_4 , бланк якого, згідно висновку технічної експертизи документів, виготовлений не поліграфічним підприємством «Держзнак КОФ», яке здійснює виготовлення типових бланків документів та не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, а саме посвідчення тракториста-машиніста, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред`явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушення, пояснивши, що він через певних людей отримав підроблене посвідчення водія-тракториста, подавши для цього їм ряд копій своїх документів та керував транспортним засобом. У вчиненому він щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Ураховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті та судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він вищевказаними своїми діями вчинив використання завідомо підробленого документа, а саме посвідчення тракториста-машиніста, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим (ч. 4 ст. 358 КК України), згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке є кримінальним проступком, його наслідки, фактичні обставини кримінального провадження, мотиви та форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання. У вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що їх суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до норми ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відтак, ураховуючи наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати у виді штрафу в межах санкції статті, передбаченої за ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку із проведенням технічної експертизи документів у розмірі 3850,88 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави, що відповідає положенню ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_6 від 21.04.2026 слід скасувати, що відповідатиме положенням ч. 4 ст. 174 КПК України, у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Речові докази:

- посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане на ім?я ОСОБА_4 , що зберігається в опечатаному сейф-пакеті Експертної служби №6744310 при матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- цифровий носій - диск DVD-R торгівельної марки «Fiesta» 700 МВ із відеозаписами, що зберігається в опечатаному паперовому конверті, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_6 від 21.04.2026 року, – скасувати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3850,88 грн.

Копію цього вироку вручити негайно обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua