Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №943/1043/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1043/26

Провадження №3/943/406/2026

02 липня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1 , -

за ст. 124 КпАП України, -

в с т а н о в и в :

26 травня 2026 року о 09 год 29 хв. водій ОСОБА_1 в м. Буськ по вул. Львівська, 79, Золочівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом марки «BMW», із номерними знаками НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надала переваги в русі транспортному засобу марки «Suzuki Jimny», з номерними знаками НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснила з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріалими збитками, чим порушив п. 16.11 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, проте від її представника – адвоката Проценка М.М. надійшли письмові пояснення, у яких покликається на те, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечуються. 26 травня 2026 року вона керувала транспортним засобом марки BMW, та рухалася в районі автомобільної дороги М-06 Київ–Чоп, здійснювала рух у напрямку міста Буськ. У подальшому, перебуваючи на даній ділянці дороги, не надала належної переваги в русі транспортному засобу марки «Suzuki», який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення між транспортними засобами. У момент виникнення небезпечної ситуації, транспортний засіб «Suzuki» не був своєчасно помічений, у зв`язку з чим вона не змогла належним чином відреагувати та уникнути зіткнення. Внаслідок цієї ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Пошкодження транспортного засобу «Suzuki» мають незначний характер та не призвели до тяжких наслідків. Дорожньо-транспортна пригода не спричинила шкоди життю чи здоров`ю учасників дорожнього руху. Після ДТП ОСОБА_1 не ухилялася від виконання обов`язків учасника дорожньо-транспортної пригоди, надала необхідні пояснення та сприяла встановленню всіх обставин події, обмінялася контактами з власником автомобіля, якому було нанесено шкоду та невідкладно звернулося до страхової компанії, де було застраховано її цивільно-правову відповідальність за чинним полісом. Вищевказане порушення не мало умисного характеру. Просить суд врахувати, що ОСОБА_1 має значний досвід керування транспортними засобами, посвідчення водія отримала у 1998 році, а вказана ситуація є єдиним випадком, що виник внаслідок необережності та раніше ОСОБА_1 не була учасником ДТП і не притягувалася до адміністративної відповідальності, вона усвідомлює наслідки, шкодує про обставини, що склалися, та надалі зобов`язується бути більш уважною під час керування транспортним засобом, а тому просить суд прийняти та долучити дані письмові пояснення до матеріалів справи, а також врахувати зазначені обставини під час вирішення питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення та накласти штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно положення п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Крім того, п. 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки водій порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675838 від 26.05.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.05.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.05.2026 року, схемою місця ДТП від 26.05.2026 року.

Вказані докази суд вважає об`єктивними, логічними та послідовними, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме за ст. 124 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011).

Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а вина правопорушниці в його скоєнні повністю доведена та підтверджена належними і достовірними доказами, а тому її слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки вона, як учасник дорожнього руху, порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення є щире розкаяння винної, а обставин, що обтяжують її відповідальність судом не встановлено.

Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, наявність однієї обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення нею нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, спрямованого на виправлення правопорушниці та запобіганню вчинення нею нових правопорушень.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, 40-1, 124, 245, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос