Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №943/677/26 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/677/26

Провадження №2/943/1047/2026

30 червня 2026 року м.Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коса І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 , через адвоката Косєй К.В., звернулася до суду із указаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини із фіксованої суми по 800 (вісімсот) гривень щомісячно, на 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2008 року по 13.02.2012 року, який було розірвано рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13.02.2012 року по справі №2-200/12, від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20.12.2016 року про стягнення аліментів по справі №439/1232/16-ц постановлено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи із 23.09.2016 року та до досягнення дитиною повноліття. Внаслідок цього ЛМУ МЮУ було відкрито виконавче провадження ВП №53182066. Оскільки відповідач є працездатною особою та у змозі брати участь у матеріальному забезпеченні спільної дитини, а тому позивачка вважає, що розмір 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, є тим мінімумом, який батько за законом повинен та може сплачувати дитині, що не призведе до порушення його прав та інтересів. Відтак, на підставі ч. 3 ст. 181 СК України, позивачка просила суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини встановлений рішенням Бродівського районного суду Львівської області про стягнення аліментів від 20.12.2016 року по справі №439/1232/16-ц із фіксованої суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, а також просить допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Крім того, просить розгляд даної цивільної справи провести за їх відсутності, позов підтримують у повному обсязі та не заперечують проти заочного розгляду справи.

Ухвалою судді від 24.04.2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, який не є підприємцем, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Косєй К.В. в судове засідання повторно не з`явилися, незважаючи на повідомлення їх судом про дату, час і місце розгляду справи, а від адвоката Косєй К.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просили розглянути справу без участі позивачки та її представника. Крім того, у позовній заяві позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, а відзиву на позовну заяву не подавав, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи згоду позивачки, яка у поданій до суду позовній заяві та додатково поданій заяві її представника про розгляд справи у їх відсутності не заперечували проти розгляду справи за відсутності позивачки та ухвалення заочного рішення у справі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням частини першої статті ст. 280 ЦПК України.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою – сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 2008 року по 13 лютого 2012 року, який було розірвано рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13.02.2012 року в справі №2-200/12, від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження від 12.03.2009.

Крім того, рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року в справі №439/1232/16-ц стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи із 23 вересня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Так, згідно вищевказаного судового рішення було видано виконавчий лист за №439/1232/16-ц від 20.12.2016 року, на підставі якого головним державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бишевською Н.В. відкрито виконавче провадження ВП №53182066 від 23.12.2016 року про примусове виконання зазначеного судового рішення про стягнення із відповідача на користь позивачки по цій справі аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , про що вбачається із постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №53182066 від 23.12.2016.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Нормою статті 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) визначаються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на дитину (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 192 СК України).

Системний аналіз норм Сімейного кодексу України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України лише вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року в справі №6-143цс13 міститься висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Така зміна способу стягнення аліментів, на думку суду, буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Так, Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 грн. (ст. 7 цього Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

При цьому, суд констатує, що чинне законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у розмірі 1/4 частини заробітної плати та інших доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Враховуючи наведене, а також те, що від часу призначення аліментів на утримання дочки сторін у 2016 році в розмірі 800 грн. щомісячно минуло 10 років, мали місце відповідні інфляційні процеси та щорічне зростання прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який для дитини 2009 року народження на даний час становить 3512 грн. на місяць, а тому суд вважає заявлені позивачкою вимоги про зміну способу стягнення аліментів на утримання дочки обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом із тим, враховуючи зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини за вказаним рішенням, суд з метою уникнення подвійного стягнення аліментів із відповідача, приходить до переконання про припинення стягнення аліментів на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області про стягнення аліментів від 20.12.2016 року по справі №439/1232/16-ц, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відтак, зважаючи на імперативні приписи п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Окрім того, згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354, 430 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, встановлений рішенням Бродівського районного суду Львівської області про стягнення аліментів від 20.12.2016 року в справі №439/1232/16-ц із фіксованої суми по 800 (вісімсот) гривень щомісячно, на частку від заробітку (доходу) та стягувати із ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області про стягнення аліментів від 20.12.2016 року по справі №439/1232/16-ц, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Представник позивача: адвокат Косей Катерина Віталіївна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 02.07.2026 року.

Суддя: І. Б. Кос