Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №710/327/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1531/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 710/327/26 Категорія: на ухвалу Щербак О. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Дем`яненко Ксенія Олександрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Дем`яненко Ксенії Олександрівни на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року (у складі судді Щербак Олени Володимирівни) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.

27.03.2026 ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Після відкриття провадження судом першої інстанції встановлені обставини, які є підставою для залишення позову без руху, а саме: судом встановлено, що до матеріалів справи додано: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , рахунки за послуги з розподілу природного газу, рахунки за електроенергію, заява ОСОБА_1 від 07.11.2025, разом із тим такі документи не містяться в переліку додатків до матеріалів позовної заяви.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Позивачеві наданий п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним повного тексту цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Така ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 23.04.2026 про залишення позову без руху.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду, представником позивача – адвокатом Дем`яненко К.С. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 12.05.2026 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у доступі до правосуддя та допустив надмірний формалізм.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Дем`яненко К.С., перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ виходить із того, що, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору.

На виконання вказаної вище ухвали позивачем було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.03.2026 відкрито провадження у даній цивільній справі.

Призначено підготовче засідання на 23.04.2026 на 15 год 30 хв.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи додано: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , рахунки за послуги з розподілу природного газу, рахунки за електроенергію, заява ОСОБА_1 від 07.11.2025, разом із тим такі документи не містяться в переліку додатків до матеріалів позовної заяви.

Надано позивачу п`ятиденний строк для усунення вказаних вище недоліків.

02.05.2026 ОСОБА_1 отримано ухвалу суду про залишення позову без руху, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.05.2026 суддею Шполянського районного суду Черкаської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За частиною другою статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них і розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача; може роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про проведення огляду письмових доказів; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Апеляційний суд зауважує, що на стадії пред`явлення позовної заяви, вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі, суд перевіряє передумови права на пред`явлення позову особи та дотримання порядку її подання.

Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У статті 177 ЦПК України закріплений перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Разом з тим, застосування вказаної норми має відбуватися у виняткових випадках, коли виявлені недоліки є істотними і реально перешкоджають судовому розгляду та захисту прав сторін, наприклад, відсутність предмету спору, ціни позову, даних відповідача чи доказів сплати судового збору, тобто таких, без виправлення яких суд позбавлений можливості відкрити або продовжувати провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що всі документи, на які посилалася позивач ОСОБА_1 , фактично були надані суду разом із позовною заявою. Відсутність детального текстового опису окремих документів у розділі «Додатки» є виключно технічним, граматичним недоліком позовної заяви, який не впливає на її зміст, коло учасників чи підсудність справи.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду через невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху з підстав не зазначення в додатках до позовної заяви документів, а саме: пенсійного посвідчення, рахунків за послуги з розподілу природного газу, рахунки за електроенергію, заяви, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, припустився надмірного формалізму у трактуванні національного процесуального законодавства, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного вище, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Дем`яненко Ксенії Олександрівни задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 01 липня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко