Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №175/4171/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1915/26 Справа № 175/4171/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Коваль В.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Коваль В.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року встановлено, що 22.11.2024 о 20:00 поблизу магазину «Вікторія» по вул. Залізнична в с. Новомиколаївка Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, днз НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки для руху, а саме пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку по краю проїзної частини, не вжив заходів для зупинки та скоїв наїзд на останнього. Внаслідок ДТП постраждав пішохід ОСОБА_2 , який отримав легкі тілесні ушкодження, що зумовили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 дів, але не більше як три тижні (21 день). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Коваль В.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до нього штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-допущено неповноту судового розгляду, оскільки пішохід ОСОБА_2 порушив п. 4.1, 4.4 ПДР України;

- ОСОБА_1 заявляє про усвідомлення своєї вини та переосмислення своїх необережних дій, які призвели до негативних наслідків;

-позбавлення права керування транспортними засобами позбавляє ОСОБА_1 інструменту доходу та забезпечення особі та своїй родині гідних умов існування;

-матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу отримання ОСОБА_1 повістки про виклик, зокрема шляхом його розпису на поштовому повідомленні, відеозапису вручення особі повістки, а тому ОСОБА_1 був позбавлений права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд справи ;

-із встановлених обставин справи вбачається, що порушення ПДР України було допущене ОСОБА_1 з необережності.

В суді апеляційної інстанції захисник Коваль В.С. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Mondeo, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він зобов`язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 не виконав зазначених вимог, унаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, наслідком якого є заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, статтею 124 КУпАП не передбачена.

Диспозиція ст. 124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому зазначена норма не містить такої кваліфікуючої ознаки, як заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав саме легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тоді як відомості про заподіяння майнової шкоди, яка охоплюється диспозицією ст. 124 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.

Отже, за встановлених обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі та підтверджені матеріалами справи, не відповідають об`єктивній стороні цього адміністративного правопорушення.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо виду адміністративного стягнення, врахування особи правопорушника, його майнового стану, необережної форми вини, а також належності повідомлення про розгляд справи не підлягають оцінці, оскільки встановлена судом апеляційної інстанції відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За вказаних обставин висновки суду щодо вини ОСОБА_1 є передчасними та такими, що не ґрунтуються на наданих доказах.

Під час перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника Коваль В.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 — скасувати.

Прийняти нову постанову.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко