Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №759/21446/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21446/25

пр. № 2/759/2453/26

02 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря Жиглій Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі - ТОВ «Новий колектор») звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року в сумі 51 120,00 грн, а також судових витрат у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 11.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 1048-4168 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14 400,00 грн у вигляді кредитної лінії строком кредитування 300 календарних днів з дати отримання; дата повернення кредиту - 08.12.2022 року; базовий період - 14 календарних днів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 14 400,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників, в тому числі за договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року.

Позивачем на номер телефону відповідача було направлено SMS-повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу №УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року.

В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 1048-4168 від 11.02.2022р у зв`язку з чим станом на 09.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 51 120,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 14 400,00 грн, за відсотками - 34 560 грн, за комісією 2 160,00 грн чим порушуються права та інтереси позивача.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.09.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 51-52).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 53).

29.10.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому він просить поновити процесуальний строк на подання відзиву,який він пропустив з поважних причин, так як є військовослужбовцем. Вказує на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Просить відмовити повністю позивачу у задоволенні позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 67-97).

14.11.2025 року через систему електронний суд надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якій вона вказує, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Кредитний договір №1048-4168 від 11.02.2022 р. в електронному вигляді шляхом його підписання відповідачем акцепту електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Вказує, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1048-4168 від 11.02.2022 року, яка міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором проведений з урахуванням строку кредитування, виходячи із розміру відсотків, визначених в кредитному договорі, враховуючи обмеження щодо загального розміру кредиту.

З огляду на те, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 98-111).

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення (а.с. 10).

Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження. Поштовий конверт повернувся до суду без вручення (а.с. 66).

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Як встановлено судом, що 11.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 1048-4168 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14 400,00 грн у вигляді кредитної лінії строком кредитування 300 календарних днів з дати отримання; дата повернення кредиту - 08.12.2022 року; базовий період - 14 календарних днів (а.с. 14-19).

Відповідно до п. 2.2. Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 4.4. Договору Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних

днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Пунктом 4.6. Договору визначено, що нарахування процентів за користування

Кредитом здійснюється на суму виданого Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: 1,00 % (одна цiла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом.

Відповідно до п. 4.9 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 08.12.2022 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Продовження Строку кредитування Сторонами в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань Позичальника.

Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених 02.02.2022 року (далі - Правила) (а.с. 19-25), Паспортом споживчого Кредиту (а.с. 26-27), Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) (а.с. 28) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача представником позивача подано довідку про перерахування суми кредиту № 1048-4168 від 11.02.2022 року (а.с. 13).

26.12.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників, в тому числі за договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року (а.с. 29-33).

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на моменту переходу цих прав.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року (а.с. 36-37).

Відповідно до довідки ТОВ «Новий колектор» № 30125/25-ДПЗ від 09.09.2025 року (а.с. 12), розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 26.12.2024 (а.с. 38-50) розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року складає 51 120,00 грн, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 14 400,00 грн, заборгованість за відсотками 34 560,00 грн та за комісією 2 160,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до частин 1, 2 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків. У подальшому, 26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір факторингу №УКФ-261224-2, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1048-4168 від 11.02.2022 року.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, позивач посилався на те, що 11.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 1048-4168 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14 400,00 грн у вигляді кредитної лінії строком кредитування 300 календарних днів з дати отримання. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В договорі про відкриття кредитної лінії, Правилах та Паспорті споживчого кредиту зазначено, що вони підписані позичальником 11.02.2022 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А286.

На підтвердження факту видачі відповідачу кредиту позивачем надано довідку, складену за підписом директора та завірену печаткою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», про перерахування суми кредиту № 1048-4168 від 11.02.2022 року, згідно якої датою платежу є 11.02.2022 р., тип операції - видача кредиту, платіжна система - EasyPay, платіж № 1063720418, card mask - НОМЕР_1 , сума платежу - 14 400,00 грн (а. с. 13).

Оцінюючи вищевказаний доказ, суд зазначає, що вказаний доказ не підтверджує факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач, а отже є неналежним; матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач володів або користувався банківською карткою НОМЕР_1 , даний номер не є повним; позивач також не просив суд витребувати ухвалою суду в емітента карти НОМЕР_1 інформацію про належність вказаної банківської картки саме відповідачу у справі, факт зарахування коштів, дату зарахування коштів та їх суму.

Разом з тим, довідка про перерахування суми кредиту № 1048-4168 від 11.02.2022 року не може вважатися належним доказом перерахування відповідачу суми кредиту на підставі вказаного договору, оскільки за формою та змістом не відповідає вимогам, установленим Законом України «Про платіжні послуги» у відповідній редакції. Надана ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вище вказана довідка є документом, який створено самою фінансовою установою, не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Також в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором, а також первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували переказ коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1048-4168 від 11.02.2022 року.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Разом із тим звертаючись до суду із вказаним позовом ТОВ «Новий колектор» виписку по картковому рахунку відповідача із банку -емітента до суду не подав, та не заявляв клопотання про витребування судом вище вказаного доказу ( в разі відмови Банку у наданні такого доказу за запитом позивача) тому суд вважає, що позивач не довів позовних вимог, оскільки це позбавило суд у сукупності з іншими доказами перевірити, чи було встановлено відповідачу кредитний ліміт, якщо було встановлено, то в якому розмірі, чи отримував він кредитну картку та строк її дії, чи користувався останній кредитними коштами (чи отримував готівку у банкоматі та відділенні банку, чи купував товари та чи перерахував кошти на інші рахунки), якщо користувався, то в якому розмірі, чи здійснював повернення кредитних коштів позивачу, якщо здійснював, то в якому розмірі.

Таким чином, позивачем не надано належного доказу того, що заявлена сума кредитних коштів в розмірі 14 400,00 грн була перерахована на картковий рахунок саме відповідача у справі.

Крім того, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості; даний розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а відтак інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд приходить до висновку, що у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачем кредиту в розмірі 14 400,00 за договором про відкриття кредитної лінії № 1048-4168 від 11.02.2022 року. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя статті 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код за ЄДРПОУ 731251025, адреса: 01133, м. Київ, вулиця Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Текст рішення виготовлено 02.07.2026 року.

Суддя Ю. О. Твердохліб