Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №520/7726/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 липня 2026 р. справа № 520/7726/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Кільцева, буд. 2, с-ще Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, 64621, код ЄДРПОУ 37878386) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал", в якому просить суд:

- стягнути з КП "ДНІПРО" ВП КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з грудня 2025 року по лютий 2026 року 28319,07 грн. на р/р № НОМЕР_1 , код 14099344, МФО 351823, відкритий в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Біленського О.О. у відпустці та відрядженні з 08.06.2026 по 29.06.2026.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП "Дніпро" ВП КП "Харківводоканал" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідач як підприємство, працівники якого вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії. У строк, визначений п. 6.7 Інструкції, КП "Дніпро" ВП КП "Харківводоканал" самостійно не відшкодувало витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованість відповідача перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з грудня 2025 року по лютий 2026 року складає 28319,07 грн., що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

КП "Харківводоканал" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розрахунки позивача базуються на невірно визначених об`ємах заробленого пенсіонерами стажу, оскільки увесь зароблений ними пільговий стаж безпідставно відноситься позивачем до стажу нібито заробленому в Комплексі водопідготовки "Дніпро" відокремленому підрозділі КП "Харківводоканал", що не відповідає дійсності і спростовано трудовими книжками цих пенсіонерів. На теперішній час, КВ "Дніпро" та КП "Харківводоканал" не є правонаступником ВУВГ "Дніпро" і КП "ВТП «Вода", а вирішення питання щодо правонаступництва можливо лише після виключення підприємства, яке реорганізується, з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, тобто, після закінчення процедури реорганізації та переходу прав і обов`язків до правонаступника. Тому, вимоги Пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним пенсіонерам є хибними та суперечать приписам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Комплекс водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку від 11.03.2026, заборгованість Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за період з грудня 2025 року по лютий 2026 року складає 28319,07 грн.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 28319,07 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи.

Згідно пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

За наведеного правового регулювання, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена чинним законодавством.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пукт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених бувших працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Водночас це стягнення не є безумовним, якщо органом пенсійного фонду допущено помилки при проведенні обрахунку або включено будь-які додаткові суми до стягнення.

Суд зазначає, що правовідносини щодо стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал", в тому числі, з пенсіонерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вже були предметом розгляду в межах справ №520/52/23, №520/23933/23/23, №520/19146/24, №520/75/25, №520/9325/25, в тому числі, суді апеляційної інстанції.

В межах вищезазначених справ судами встановлено, що пенсіонери, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій яким відповідач просить стягнути з Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал", працювали у виробничому управлінні водопровідного господарства "Дніпро" та виробничому управлінні водопровідного господарства "Дніпро" КП "ВТП "Вода".

Суд враховує зазначені обставини при розгляді даної справи у відповідності до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, на 4 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення від 12.01.2011 №132/11 про реорганізацію "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" шляхом приєднання його до комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

В подальшому згідно рішення Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 КП КГ "Харківкомуночиствод" було перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Частиною 11 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " (в редакції, чинній на час прийняття рішення про реорганізацію) встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

У Положенні про KB "Дніпро" правонаступництва між ним та ВУВГ "Дніпро" КП "ВТП "Вода" не встановлено.

Також, у Статуті головного підприємства КП "Харківводоканал" правонаступництво між ним та КП "ВТП "Вода" не встановлено.

Відповідно до довідки АА №591968 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Комплекс водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал" має правовий статус: без права юридичної особи. Головне підприємство КП "Харківводоканал", ЄДРПОУ 03361715. Дата створення 08.11.2011. Дата та номер останньої реєстраційної дії 10.04.2012 №14801070021010649.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також не містить даних про правонаступництво між KB "Дніпро" і ВУВГ "Дніпро" та між КП "Харківводоканал" та КП "ВТП "Вода" - у розділі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" відповідна інформація відсутня. Судового рішення, яким би були встановлені обставини щодо правонаступництва також не існує.

За встановлених судом обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 28319,07 грн. за пенсіонерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а отже правові підстави для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутні.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 24.01.2019 у справі №810/2940/15.

Також, аналогічні висновки містяться у постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №520/23933/23, від 06.02.2025 у справі №520/19146/24, від 03.04.2025 у справі №520/75/25, від 23.12.2025.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Кільцева, буд. 2, с-ще Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, 64621, код ЄДРПОУ 37878386) про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.