Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №520/31960/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 липня 2026 року № 520/31960/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача – Павлуненко К.Л.,

представника відповідача – Колесник Т. М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САРТАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2025 року №00513310702.

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.11.2025 №00513310702 про нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, оскільки порушення таких строків було зумовлене настанням форс-мажорних обставин, належним чином підтверджених сертифікатами Харківської торгово-промислової палати. На думку позивача, відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» перебіг строку розрахунків та нарахування пені підлягали зупиненню на весь період дії форс-мажорних обставин, пов`язаних із військовою агресією російської федерації, запровадженням воєнного стану, закриттям морських портів України, веденням бойових дій на території Богодухівської міської територіальної громади та неможливістю забезпечити приймання обладнання на території Китайської Народної Республіки. Позивач також зазначає, що контролюючий орган безпідставно не врахував сертифікати Харківської ТПП та фактично здійснив переоцінку правомірності їх видачі, хоча законодавство не наділяє податковий орган повноваженнями ставити під сумнів встановлені уповноваженим органом форс-мажорні обставини. Крім того, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду щодо преюдиційного значення сертифікатів ТПП у спорах про застосування частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII та наголошує на відсутності своєї вини у допущенні порушення валютного законодавства. У зв`язку з цим позивач просить визнати спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. від 15.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження за вказаним вище позовом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. від 15.01.2026 клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи №520/31960/25 в порядку загального позовного провадження - задоволено. Здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №520/31960/25 за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 03.03.2026 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою суду від 05.03.2026 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САРТАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову відповідач заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності, оскільки за результатами перевірки контролюючим органом встановлено наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом у сумі 1 303 000 доларів США, яка не була погашена після закінчення продовженого строку розрахунків. Відповідач зазначає, що надані позивачем сертифікати торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини не є безумовним доказом відсутності порушення валютного законодавства, оскільки сам по собі факт існування форс-мажорних обставин не звільняє сторону від обов`язку довести їх безпосередній вплив на неможливість виконання конкретного зобов`язання. При цьому позивачем не надано належних та достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між обставинами воєнного стану та невиконанням умов зовнішньоекономічного контракту. Крім того, контролюючий орган зазначає, що значна частина документів, на які посилається позивач для обґрунтування наявності форс-мажорних обставин, не подавалася під час проведення перевірки та не могла бути врахована при формуванні її висновків. Водночас наявні у матеріалах перевірки документи свідчать про готовність обладнання до поставки та відсутність належного підтвердження того, що саме форс-мажорні обставини об`єктивно унеможливили виконання сторонами контрактних зобов`язань. З огляду на викладене, відповідач вважає висновки акта перевірки законними та обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони у судове засідання прибули. Представник позивача підтримав позов, вказав на наявність підстав для його задоволення в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

У подальшому, протокольною ухвалою від 05.06.2026 судом витребувано від позивача докази на підтвердження неможливості виконання умов угод, а саме виїзду працівників товариства за кордон, листування з контрагентом з КНР, які надавались до торгово-промислової палати під час розгляду питання щодо винесення висновку по настання форс-мажорних обставин.

На виконання ухвали суду позивачем подано копії листування товариства з контрагентом з КНР, наказ про призупинення діяльності товариства, лист ДП "Одеський морський торговельний порт", а також наказ про призначення робочої групи осіб, які мали здійснювати огляд виготовленої в межах контракту продукції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд під час розгляду справи встановив таке.

ТОВ «САРТАН» взято на облік платником єдиного внеску 21.10.2005, реєстраційний номер 50904Л.

Актом від 19.03.2025 №11643/20-40-07-08-05/33730988 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «САРТАН», код ЄДРПОУ 33730988, з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 за період із 01.04.2020 по 28.02.2025», призначеної наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 03.03.2025 № 992-п, із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 05.03.2025 № 1106-п. встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203. укладеним з компанією «Feicheng Jinla Machinery Technology Co., Ltd.», Китай, та за порушення резидентом строку розрахунків донараховано пені в розмірі 47 717 944,80 грн.

У подальшому, у період з 30.09.2025 року по 06.10.2025 року, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпунктів 69.2-2 та 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказу Державної податкової служби України від 12.08.2025 року № 822 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «САРТАН»», виданого у зв`язку з виявленням невідповідності висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «САРТАН» (код ЄДРПОУ 33730988) від 19.03.2025 № 11643/20-40-07-08-05/33730988 із питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2016 № JT20161203 за період із 01.04.2020 по 28.02.2025, для винесення об`єктивних висновків щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Харківській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 29.07.2025 № 25-дп «Про порушення дисциплінарного провадження»), проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «САРТАН» (код ЄДРПОУ 33730988) (далі по тексту ТОВ «САРТАН») у порядку контролю за правильністю висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2025 № 11643/20-40-07-08-05/33730988.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 13.10.2025 року, електронний кабінет платника ТОВ «САРТАН» (код ЄДРПОУ 33730988) направлено повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.08.2025 № 3762-п. Згідно Квитанцій про доставку документів в Електронний кабінет: повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.08.2025 року № 658/20-40-07-02 доставлено 22.08.2025 13:37; наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.08.2025 № 3762-п доставлено 22.08.2025 11:24.

На податкову адресу платника податків: 62433, Харківська область, м. Люботин. вул. Слобожанська, буд. 57, засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення надіслано повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.08.2025 року № 658/20-40-07-02 та завірену належним чином копію наказу ГУ ДПС у Харківській області від 22.08.2025 № 3762-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Направлені позивачу документи повернулись відправнику. За даними довідки Укрпошти від 08.09.2025 причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».

ГУ ДПС у Харківській області в межах позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САРТАН» за валютним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 повторно звернулося з вимогою надати додаткові документи, які не були подані під час попередньої перевірки та не враховані актом від 19.03.2025. Податковий орган попередив, що ненадання витребуваних документів у встановлений строк матиме наслідки, передбачені п. 44.6 та ст. 121 Податкового кодексу України.

ТОВ «САРТАН» у відповіді на запит ГУ ДПС повідомило, що під час попередньої документальної перевірки та при поданні заперечень уже надало повний пакет первинних і підтверджуючих документів щодо виконання зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2016 № JT20161203, включно з додатковими угодами, висновками Мінекономіки та сертифікатами ТПП про форс-мажор. Платник додатково наголосив, що сертифікати Харківської ТПП підтверджують дію форс-мажорних обставин (воєнний стан, закриття портів, мобілізаційні обмеження), які впливали на можливість виконання імпортних зобов`язань і дотримання строків розрахунків. У зв`язку з цим підприємство вважає, що всі наявні документи вже надані контролюючому органу і підстав для подання додаткових матеріалів немає, просив врахувати вже подані сертифікати ТПП при проведенні перевірки.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сартан» від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988.

Так, в ході перевірки ГУ ДПС у Харківській області встановлено, що граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД по здійснених ТОВ «САРТАН» попередніх сплатах (зазначених у сертифікаті Харківської ТПП) за імпортним контрактом від 03.12.2016 р. № JT20161203 визначені – 06.10.2023 року. На кінець перевіряємого періоду у ТОВ «САРТАН» по імпортному контракту від 03.12.2016 року № JT20161203, укладеним з компанією «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.», Китай, обліковується прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 1 303 000,00 дол. США з граничним строком розрахунків 06.10.2023 року. На підставі того, що станом на 06.10.2023 року імпортна продукція від компанії «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.», Китай, не надійшла, перевіркою встановлено порушення ТОВ «САРТАН» (код ЄДРПОУ 33730988) частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції (далі – Закон 2473-VIII), пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 року № JT20161203, укладеним з компанією «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.», Китай.

Отже, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «САРТАН» частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203, укладеним з компанією «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.», Китай.

Представником ТОВ «Сартан» до ГУ ДПС у Харківській області подано заперечення на акт перевірки, де ним було зазначено, що порушення строків виконання зовнішньоекономічного контракту є наслідком форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатами Харківської торгово-промислової палати, які підтверджують форс-мажорні обставини, а саме: № 6300-23-3795 від 31.08.2023, № 6300-25-0438 від 18.03.2025 та № 6300-25-0553 від 31.03.2025, які виключають фінансову відповідальність у вигляді пені, а висновки акта перевірки є суперечливими, формально обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Додатково ТОВ «САРТАН» посилалось на висновки Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків та позицію, викладену у рішенні ДПС України від 03.07.2025 №19209/6/99-00-06-01-03-06, де вже визнавалась суперечливість оцінки аналогічних сертифікатів ТПП у попередній перевірці від 19.03.2025 № 11643/20-40-07-08-05/33730988.

ГУ ДПС у Харківській області, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988, дійшло висновку, що за імпортним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 у ТОВ «САРТАН» станом на 06.10.2023 утворилась прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1 303 000 дол. США, оскільки товар від нерезидента «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.» у встановлені строки не був поставлений. Податковий орган визнав, що сертифікати Харківської ТПП про форс-мажор (№ 6300-25-0438 від 18.03.2025 та № 6300-25-0553 від 31.03.2025) не доводять неможливість виконання зобов`язань саме у спірний період у повному обсязі, а також не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок із невиконанням контракту. Також контролюючим органом зазначено, що частина документів (додаткові угоди, листи нерезидента та внутрішні накази) була надана позивачем лише на стадії заперечень і не змінює висновку про порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII та валютного регулювання НБУ. У підсумку ДПС відхилила заперечення ТОВ «САРТАН» і залишила висновки акта перевірки від 13.10.2025 без змін як обґрунтовані та такі, що відповідають законодавству.

Відтак, на підставі акта перевірки від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988, податковим органом 12.11.2025 складено податкове повідомлення-рішення №00513310702 про допущене ТОВ «Сартан» порушення частини 3 статі 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями за імпортним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 у ТОВ «САРТАН» та яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 34 961 633,41 грн.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи прийняте ГУ ДПС в Харківській області податкове повідомлення-рішення від 12.11.2025 №00513310702 протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до положень пункту 75.1 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.4. ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до абз. 3 підпункту 69.35-1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Відповідно до положень частини 3 статті 13 ЗУ «Про валюту та валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII), у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

За змістом ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-3 Постанови № 18 зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до положень статті 20 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-ІХ, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Згідно з Додатком 4 до акту перевірки (т.1 а.с.78) позивачу нарахована пеня у загальному розмірі 34 961 633,41 грн за період прострочення – 511 днів, детальний розрахунок якої наведено у Додатку 5 до акту перевірки (т.1 а.с. 79).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сартан» та «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка) 03.12.2016 укладено зовнішньоекономічний контракт на виготовлення та продаж обладнання з виробництва органічного розчинника № JT20161203.

За умовами контракту, відповідно до положень розділу 9, відвантаження товару до порту Одеса Україна здійснюється згідно з умовами Інкотермс 2010 (CIF). Продавець зобов`язується виготовити Товар протягом 120 днів після виконання Покупцем п. 5.1.1 даного Контракту. Відвантаження Товару здійснюється протягом 10 днів після виконання Покупцем п. 5.1.2 діючого Контракту.

У подальшому, між контрагентами були укладені додаткові угоди.

Так, між ТОВ «Сартан» та «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.»:

20.04.2020 укладено Додаткову угоду № 7 від 20.04.2020 до Контракту на виготовлення та продаж обладнання з виробництва органічного розчинника 20000 л/добу № JT2016I203 від 03.12.2016 в якій викладено п. 9.2. Контракту в такій редакції: «Продавець зобов`язується виготовити Товар, а також здійснити всі необхідні дії для його модернізації та переналагодження для виробництва зернового дистиляту, перевірки, пакування та підготовки до відправлення Покупцеві протягом 1297 днів з дати виконання Покупцем п. 5.1.1. даного Контракту. Викласти п. 9.4. Контракту в такій редакції: Відвантаження товару Постачальником здійснюється протягом 10 днів після отримання повідомлення від Покупця про готовність до прийняття Товару, але не пізніше 20.02.2021 року».

02.03.2021 укладено Додаткову угоду № 10 до Контракту на виготовлення та продаж обладнання з виробництва зернового дистиляту 20000 л/добу № JT20161203 від 03.12.2016 в якій викладено п. 9.2. Контракту в такій редакції: «Продавець зобов`язується виготовити Товар, а також здійснити всі необхідні дії дія його модернізації та переналагодження для виробництва зернового дистиляту, перевірки, пакування та підготовки до відправлення Покупцеві протягом 1662 днів з дати виконання Покупцем п.5.1.1. даного Контракту. Викласти п. 9.4. Контракту в такій редакції: Відвантаження товару Постачальником здійснюється протягом 10 днів після отримання повідомлення від Покупця про готовність до прийняття Товару, але не пізніше 20.02.2022 року».

01.06.2021 укладено Додаткову угоду № 11 до Контракту на виготовлення та продаж обладнання з виробництва зернового дистиляту 20000 л/добу № JT20161203 від 03.12.2016 в якій викладено п. 9.4. Контракту в такій редакції: «відвантаження товару Постачальником протягом 10 днів після підписання акту огляду та приймання обладнання. Акт огляду та приймання обладнання підписується сторонами після фактичного огляду обладнання представниками Постачальника та Покупця за місцем виробництва обладнання.

Пункт 10.11 Контракту викладено у такій редакції: «Протягом строку дії Контракту Покупець має право направити до Продавця свого уповноваженого представника, який має право здійснювати нагляд за процесом виготовлення товару, за процесами випробувань матеріалів і сировини, що використовуються у виробництві товару, а також за процесом пакування, завантаження та транспортування товару. При цьому Покупець після отримання повідомлення від Постачальника про готовність товару зобов`язаний направити до Продавця команду спеціалістів, уповноважених здійснювати огляд, перевірку та випробування окремих вузлів і частин обладнання від імені Покупця. За результатами такого огляду та перевірки сторони підписують акт огляду та приймання обладнання. Відвантаження обладнання Продавцем на адресу Покупця здійснюється після підписання зазначеного акта» (т. 1 а.с.101).

Таким чином, у редакції додаткової угоди № 11 виконання зобов`язання з поставки товару було поставлено у пряму залежність від активних дій покупця щодо направлення спеціалістів до виробника та участі в процедурі приймання, при цьому обов`язок такого направлення виникає у Покупця після повідомлення Постачальником про готовність товару.

Як зазначено у висновках акту перевірки від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) листом від 27.05.2020 № 4103-08/33160-07 ТОВ «САРТАН» видано Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком на підставі наказу №140 від 02.10.2019, згідно з яким, ТОВ «Сартан» та нерезидент Feicheng Jinta Machinery Technology Co. Ltd. місцезнаходження нерезидента: № 16 Baivunshan Street. High-tech Industrial Development Zone. Feicheng Citv. Shandong Province, China за контрактом № JT20161203 від 03.12.2016 року на суму 303 000,00 дол. США (додатки № 1, № 1.1, № 2, № 3, додаткова угода № 1 від 19.10.2017, додаткова угода № 2 від 10.01.2018. додаткова угода № 3 від 18.04.2018. додаткова угода № 4 від 20.02.2019, додаткова угода № 5 від 25.02.2019, додаткова угода № 6 від 07.08.2019, додаткова угода № 7 від 20.04.2020, додаткова угода № 8 від 30.04.2020, додаткова угода № 9 від 08.05.2020) постачання складних технічних виробів продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: 308 000.00 дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 300 000.00 дол. США. з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 300 000.00 дол. США. з 01.05.2020 року до 01,04.2021 року; 50 000,00 дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2020 року; 191 000.00 дол. США. з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 154 000.00 дол. США. з 08.08.2020 року до 01.04.2021 року; висновок № 4102-09/40476-07 від 03.10.2019; на суми: 308 000,00 дол. США. з 01.10.2019 року до 01.05.2020 року; 300 000.00 дол. США з 01.10.2019 року до 01.05.2020 року; 300 000.00 дол. США з 01.10.2019 року до 01.05.2020 року; 50 000,00 дол. США з 10.11.2019 року до 01.05.2020 року; 191 000.00 дол. США. з 19.12.2019 року до 01.05.2020 року.

Надалі, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) листом від 05.04.2021 № 4432-09/20698-07 ТОВ «САРТАН» видано Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком на підставі наказу від 02.04.2021 № 690, ТОВ «Сартан» та нерезидент Feicheng Jinta Machinery Technology Co. Ltd. місцезнаходження нерезидента: № 16 Baivunshan Street. High-tech Industrial Development Zone. Feicheng Citv. Shandong Province, China за контрактом № JT20161203 від 03.12.2016 року на суму 303 000,00 дол. США (додатки № 1, № 1.1, № 2, № 3, додаткова угода № 1 від 19.10.2017, додаткова угода № 2 від 10.01.2018. додаткова угода № 3 від 18.04.2018. додаткова угода № 4 від 20.02.2019, додаткова угода № 5 від 25.02.2019, додаткова угода № 6 від 07.08.2019, додаткова угода № 7 від 20.04.2020, додаткова угода № 8 від 30.04.2020, додаткова угода № 9 від 08.05.2020; додаткова угода № 10 від 02.03.2021) постачання складних технічних виробів продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: 308 000,00 дол. США з 01.04.2021 року до 01.04.2022 року; 300 000.00 дол. США з 01.04.2021 року до 01.04.2022; 300 000.00 дол. США з 01.04.2021 року до 01.04.2022 року; 50 000.00 дол. США. з 01.04.2021 року до 01.04.2022 року; 191 000.00 дол. США; з 01.04.2021 року до 01.04.2022 року; 154 000.00 дол. США; з 01.04.2021 року до 01.04.2022 року; висновок № 4103-08/33160-07 від 27.05.2020 на суми 308 000.00 дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 300000,00 дол США, з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 300 000,00 дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 50 000,00дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 191 000,00 дол. США з 01.05.2020 року до 01.04.2021 року; 154 000,00 дол. США з 08.08.2020 року до 01.04.2021 року.

З наведених обставин вбачається, що граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №JT20161203 неодноразово продовжувалися уповноваженим органом — Мінекономіки, зокрема висновками від 27.05.2020 № 4103-08/33160-07 та від 05.04.2021 № 4432-09/20698-07, у зв`язку з постачанням складного технічного обладнання, відтак остаточний строк виконання розрахунків був продовжений до 01.04.2022.

У подальшому, Харківською торгово-промисловою палатою ТОВ «САРТАН» видано Сертифікат про форс-мажорні обставини № 6300-23-3795 від 31.08.2023, яким засвідчено, що виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 було ускладнене внаслідок військової агресії рф проти України, запровадження воєнного стану, закриття морських портів України, зокрема порту Одеса, а також ведення бойових дій на території Богодухівської міської територіальної громади. Сертифікатом підтверджено, що зазначені обставини стосуються обов`язку ТОВ «САРТАН» щодо дотримання граничних строків розрахунків за імпортним контрактом та прийняття обладнання, оплаченого авансовими платежами у 2017– 2019 роках.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин, як вбачається з акту перевірки, позивачем до ТПП були надані контракт і додаткові угоди до нього, платіжні документи, висновки Мінекономіки про продовження строків розрахунків, листування між ТОВ «САРТАН» та китайським контрагентом щодо неможливості виконання контракту, а також документи, що підтверджують закриття морських портів України та запровадження воєнного стану.

Як вбачається з поданих позивачем на виконання ухвали суду доказів, зокрема, листів Feicheng Jinta Machinery Technology Co. Ltd. (т. 3 а.с.125-130; а.с.138-139) продукція на замовлення ТОВ «САРТАН» в межах контракту № JT20161203 від 03.12.2016 року була виготовлена та очікує огляду уповноваженими особами позивача (Покупця), підписання акту приймання та відвантаження до відправки.

У свою чергу, ТОВ «САРТАН» повідомило контрагента про початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, та неможливість робочої групи прибути до КНР (т. 3 а.с. 147).

Також позивачем до суду надано наказ ТОВ «САРТАН» від 26.07.2021 року №1/1-АГ про призначення групи працівників для приймання обладнання в межах контракту № JT20161203 від 03.12.2016 (т. 3 а.с.145) та наказ про тимчасове зупинення господарської діяльності у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні від 28.02.2022 №1-02/22 (т.3 а.с.146).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII1 «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Враховуючи вищевикладене та положення частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та засвідчені Харківською ТПП форс-мажорні обставини, перебіг граничних строків розрахунків за контрактом № JT20161203 був зупинений на період з 24.02.2022 по 31.08.2023. У зв`язку з цим контролюючий орган дійшов висновку, що граничний строк розрахунків за зазначеними імпортними операціями був продовжений до 06.10.2023.

Разом з тим, як вбачається зі змісту акту перевірки від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988, станом на 06.10.2023 імпортна продукція від компанії «Feicheng Jinta Machinery Technology Co.. Ltd.», Китай, не отримана, чим ТОВ «САРТАН» порушено частину 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями.

Таким чином, на кінець перевіряємого періоду - 28.02.2025, у ТОВ «САРТАН» по імпортному контракту від 03.12.2016 № JT20161203 укладеному з компанією «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.», Китай, контролюючим органом виявлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 1 303 000,00 дол. США з граничним строком розрахунків 06.10.2023.

ГУ ДПС у Харківській області під час проведення позапланової виїзної перевірки до підприємства ТОВ «САРТАН» було направлено запит від 06.03.2025 б/н про надання документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями, та 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, а саме:

- документи (у разі наявності) щодо проведення претензійно-позовної роботи (позовні заяви, ухвали та рішення судових органів) за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 за період із 01.04.2020 по 28.02.2025;

- висновки Міністерства економіки України (у разі отримання) щодо подовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203 за період із 01.04.2020 по 28.02.2025;

- довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин (за наявності);

- інші документи, які підтверджують проведення розрахунків по вищевказаним контрактам у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями та пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами та доповненнями.

Запит отримано 06.03.2025 директором ТОВ «САРТАН» Прістер Артуром Станіславовичем.

Також, ТOB «САРТАН» листом від 07.03.2025 № 4 (вх. ГУ ДПС області від 07.03.2025 № 21750/6/ЕКП/53) повідомило контролюючий орган, що в рамках зовнішньоекономічного контракту № JT20161203 від 03.12.2016, укладеного з китайською компанією Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd., до судових органів з позовом до вищезазначеного нерезидента підприємство не зверталось.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 13.10.2025 №39479/20-40-07-02-05/33730988, ТOB «САРТАН» не погоджуючись із висновками попереднього акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2025 № 11643/20-40-07-08-05/33730988, подало до ГУ ДПС у Харківській області заперечення від 01.04.2025 № 28891/6 та надало сертифікати про форс-мажорні обставини, видані Харківською торгово-промисловою палатою.

Так, сертифікатом Харківської ТПП № 6300-25-0438 від 18.03.2025 засвідчено, як зазначено позивачем у його запереченнях, наявність форс-мажорних обставин у період з 24.02.2022 по 07.07.2024, а саме військову агресію російської федерації проти України, запровадження воєнного стану, закриття морських портів України для комерційних вантажних перевезень, зокрема порту Одеса, а також ведення бойових дій на території Богодухівської міської територіальної громади Харківської області. За твердженням товариства, зазначені обставини унеможливили виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203, укладеним із компанією Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd (КНР), щодо прийняття та ввезення обладнання, яке повинно було транспортуватися контейнерними перевезеннями через морський порт Одеса.

На підтвердження зазначених обставин товариство надало, зокрема, копії зовнішньоекономічного контракту та додаткової угоди від 23.06.2021 № 11, платіжних документів про здійснення авансових платежів у 2017– 2019 роках, висновків Міністерства економічного розвитку щодо продовження граничних строків розрахунків, також позивач посилався на листування з китайським контрагентом щодо неможливості зміни умов поставки або повернення авансових платежів, лист ДП «Одеський морський торговельний порт» від 04.03.2025 № 162/41/73 щодо фактичного припинення судозаходів до порту Одеса після 24.02.2022 та відновлення контейнерних перевезень лише з 08.07.2024, лист Богодухівського міського голови від 14.03.2025 № 02-23/2048 щодо безпекової ситуації в регіоні, а також лист ТОВ «САРТАН» від 17.03.2025 № 5/03-25 про неможливість доставки складного технологічного обладнання в умовах закриття морських портів.

Окремо, суд зазначає, що копії листування з китайським контрагентом щодо неможливості зміни умов поставки або повернення авансових платежів позивачем до перевірки подано не було, що також вбачається з акту перевірки.

Крім того, позивач посилався на наданий ним до контролюючого органу сертифікат Харківської ТПП № 6300-25-0553 від 31.03.2025, яким, на його погляд, засвідчено наявність форс-мажорних обставин починаючи з 07.07.2024, які тривають станом на 31.03.2025, пов`язаних із воєнним станом та загальною мобілізацією в Україні. Зазначеним сертифікатом підтверджено, що призначені наказом ТОВ «САРТАН» від 26.07.2021 № 1/1-АГ спеціалісти, відповідальні за приймання та випробування обладнання на заводі-виробнику в КНР, є військовозобов`язаними та не мають можливості виїхати за межі України для проведення приймання обладнання. На підтвердження цих обставин товариство надало наказ про призначення відповідних працівників, листування з китайським контрагентом щодо необхідності їх прибуття для проведення випробувань обладнання, власні листи про неможливість забезпечення такого прибуття, а також лист-обґрунтування від 27.03.2025 № 9/03-25 щодо відсутності інших спеціалістів аналогічної кваліфікації, які могли б виконати зазначені роботи.

Контролюючим органом, за результатом дослідження наданих позивачем документів, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «САРТАН» надало до заперечень на акт перевірки сертифікати Харківської ТПП від 18.03.2025 № 6300-25-0438 та від 31.03.2025 № 6300-25-0553, якими засвідчено наявність форс-мажорних обставин (т. 1 а.с. 35-42).

Однак, суд, дослідивши матеріали справи та акт документальної позапланової невиїзної перевірки, встановив, що контролюючим органом при визначенні наявності порушення валютного законодавства та нарахуванні пені було покладено в основу висновок про відсутність належного доведення позивачем обставин, які унеможливлюють виконання зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2016 № JT20161203.

Зокрема, податковий орган виходив із того, що ТОВ «САРТАН» не надало належних та достатніх доказів того, що обставини, зазначені у сертифікатах Харківської торгово-промислової палати, безпосередньо унеможливили поставку обладнання нерезидентом — компанією «Feicheng Jinta Machinery Technology Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка).

Відтак, суд надаючи оцінку викладеним вище обставинам виходив з такого.

Суд наголошує, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Суд зазначає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов`язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.

Отже, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов`язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин.

Відповідні висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 160/6138/24.

Згідно із ч.2 ст.13 ЗУ «Про валюту та валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII), у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За змістом ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань іншою стороною правочину.

При виникненні форс-мажорних обставин, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримання резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом ТПП.

Відтак, щодо сертифіката Харківської ТПП від 18.03.2025 № 6300-25-0438, суд зазначає, що як форс-мажорні обставини у ньому визначено військову агресію російської федерації проти України, запровадження воєнного стану, закриття морських портів України, а також бойові дії на території Богодухівської міської територіальної громади.

Також, щодо сертифіката Харківської ТПП від 31.03.2025 № 6300-25-0553 суд зазначає, що підставою його видачі стала неможливість виїзду за кордон працівників ТОВ «САРТАН», які мали здійснювати приймання обладнання на території виробника в КНР без дозволу керівника відповідного РТЦК та СП (т. 1 а.с.39-42).

Окрім того, суд зауважує, що позивачем не наведено обставин, які безпосередньо унеможливлювали б відкомандирування конкретно визначених уповноважених осіб позивача до Китайської Народної Республіки.

Так, матеріали справи не містять доказів на підтвердження статусу військовозобов`язаних в осіб, включених у наказ ТОВ «САРТАН» від 26.07.2021 року №1/1-АГ про призначення групи працівників для приймання обладнання в межах контракту № JT20161203 від 03.12.2016, а також доказів відсутності щодо таких осіб рішень про надання відстрочки від призову під час мобілізації чи відсутності у зазначених осіб бронювання, також не надано до суду доказів звернення керівництва ТОВ «Сартан», до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за отриманням дозволів щодо визначених у наказі співробітників позивача чи доказів отримання відмови, щодо надання дозволів на перетин ними державного кордону України.

Це означає, що військову агресію російської федерації проти України, запровадження воєнного стану, закриття морських портів України, неможливість виїзду за кордон працівників ТОВ «САРТАН», які мали здійснювати приймання обладнання на території виробника в Китаї, а також бойові дії на території Богодухівської міської територіальної громади, на які посилається позивач можуть бути форс-мажорними обставинами та підставами для звільнення від відповідальності за порушення договору тільки в тому випадку, якщо саме ці обставини стали підставою для невиконання договірних зобов`язань та встановлені належним чином. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та обставинами на які посилається позивач.

Частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 3 Закону №2473-7111 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютною нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, базовим та спеціальним Законом України, що визначає поняття валюти, валютних операцій та валютного регулювання є Закон №2473-VIlI.

Тому, якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

При цьому Закон № 2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставини непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції).

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №620/14203/23.

Верховним Судом у постанові від 12.12.2024р. (справа № 380/839/24) та у постанові від 14.01.2025р. (справа № 440/17191/23) із посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25.01.2022р. у справі №904/3886/21, від 18.01.2024р. у справі №914/2994/22, зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Ключовою ознакою форс-мажорної обставини є причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.

Відтак, суд зазначає, що додатковою угодою № 11 від 01.06.2021 до зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2016 № JT20161203 було змінено істотні умови порядку поставки товару (т.1 а.с.99-102).

Зокрема, пунктом 9.4 Контракту у редакції зазначеної додаткової угоди встановлено, що відвантаження товару здійснюється протягом 10 днів після підписання акта огляду та приймання обладнання, який, у свою чергу, підписується після фактичного огляду обладнання представниками сторін безпосередньо за місцем його виробництва. Відповідно до пункту 10.11 Контракту (у новій редакції) прямо передбачено право та обов`язок покупця направити уповноважених представників для здійснення огляду, перевірки та участі у приймальних процедурах, а також визначено, що відвантаження здійснюється виключно після підписання відповідного акта.

Таким чином, з 01.06.2021 у ТОВ «САРТАН» виник обов`язок забезпечити направлення уповноважених спеціалістів до виробника в Китайській Народній Республіці для участі в приймальних процедурах та підписанні акта огляду обладнання, що є необхідною передумовою відвантаження товару.

Водночас зі змісту акту перевірки вбачається, що наказ про формування відповідної групи працівників був виданий 26.07.2021, у той час як у період з 26.07.2021 по 24.02.2022 та в подальшому до 28.02.2025 матеріали справи не містять доказів вжиття підприємством заходів щодо вжиття заходів для організації направлення зазначених працівників до нерезидента для виконання договірних обов`язків.

Таким чином суд зазначає, що позивачем необґрунтовано обставини, на які він посилається як на форс-мажорні, та які перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю виконання ним зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом. Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вжиття ТОВ «САРТАН» всіх залежних від нього заходів для забезпечення приймання обладнання, а також щодо вжиття заходів щодо забезпечення направлення уповноважених представників товариства до виробника в країну контрагента та отримання необхідних дозволів для їх виїзду за кордон.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «САРТАН» не довело належними та допустимими доказами наявності обставин, які відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняють перебіг граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2016 № JT20161203. У зв`язку з цим контролюючим органом констатовано порушення частини третьої статті 13 Закону України № 2473-VIII та пункту 21 розділу II Положення НБУ № 5, що стало підставою для нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією. Відповідні обставини свідчать, у свою чергу, про правильність, викладених в акті перевірки від 13.10.2025, обставин та правомірність дій відповідача, щодо складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2025 року №00513310702.

Також суд зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Згідно з положеннями абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).

На виконання вимог положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону № 2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Аналіз наведених положень свідчить, що Закон № 2473-VIII розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону № 2473-VIII.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, суд вважає, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом № 2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема, і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22, та була неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 27.02.2025 по справі № 520/2941/24, від 13.02.2025 по справі № 520/7911/23, від 13.03.2025 по справі № 560/19941/23, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування.

Так, Закон України "Про валюту і валютні операції", у статті 13 передбачає підстави для зупинення та/або продовження граничних строків розрахунків, зокрема, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина 4); у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (частина 6); у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що у зв`язку з порушенням позивачем граничних строків розрахунків, та за відсутності належним чином підтверджених обставин, що звільняли б позивача від відповідальності, контролюючий орган мав правові підстави для нарахування позивачеві пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САРТАН" (вул. Слобожанська, буд. 57, м. Люботин, Харківський р-н, Харківська обл., 62433) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.