Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №480/1064/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Справа № 480/1064/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1064/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.01.2026 № 1920 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на капітана поліції ОСОБА_1 (0200052) інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) в Сумській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Сумській області від 03.02.2026 № 63 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції на капітана поліції ОСОБА_1 (0200052) інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) в Сумській області;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0200052) на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) в Сумській області;

- стягнути з ГУ НП в Сумській області на користь позивача суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2026 до дня прийняття судом рішення без урахування обов`язкових податків та зборів;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 (0200052) на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) в Сумській області;

- звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з ГУ НП України в Сумській області на користь позивача суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, без урахування обов`язкових податків та зборів.

Свої вимоги мотивує тим, що наказом ГУ НП в Сумській області від 15.01.2026 № 62 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а наказом від 03.02.2026 № 63 о/с його звільнено зі служби в поліції. Позивач вважає вказані накази протиправними та такими, що прийняті без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин. Зазначає, що службове розслідування проведено формально та упереджено, без належного врахування його пояснень, обставин перебування у службовому відрядженні, стану здоров`я, отримання вибухової травми, а також причин, які, на його думку, об`єктивно вплинули на можливість виконання ним службових обов`язків. Вказує, що дисциплінарною комісією не надано належної оцінки обставинам, які пом`якшують відповідальність, зокрема попередньому проходженню служби, участі у виконанні службових та бойових завдань, наявним заохоченням та стану здоров`я. Також позивач посилається на те, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення є непропорційним, надмірно суворим та не відповідає характеру інкримінованого дисциплінарного проступку. У зв`язку з цим просить суд скасувати оскаржувані накази, поновити його на службі в поліції та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що оскаржувані накази є правомірними, обґрунтованими та прийнятими в межах повноважень. Вказує, що підставою для призначення службового розслідування стала доповідна записка щодо можливого порушення позивачем службової дисципліни, зокрема самовільного залишення місця тимчасової дислокації у період виконання службових завдань. За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що позивач, будучи поліцейським та перебуваючи у складі зведеного загону, не виконав вимоги наказів керівництва, залишив місце тимчасової дислокації, не повідомив безпосереднє керівництво про своє місцеперебування та допустив порушення службової дисципліни. Відповідач наголошує, що під час службового розслідування у позивача були відібрані пояснення, йому були відомі підстави проведення службового розслідування, а доводи про необізнаність із наказом про його призначення не спростовують факту вчинення дисциплінарного проступку. Також зазначає, що дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини його вчинення, ступінь вини позивача, його попередню поведінку, ставлення до служби, однак встановлені обставини свідчили про несумісність допущеного порушення з подальшим проходженням служби в поліції. Посилання позивача на стан здоров`я, отримання травми, попередні заохочення, участь у службових чи бойових завданнях, на думку відповідача, не спростовують факту порушення службової дисципліни та не є підставою для скасування наказів. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому з доводами представника відповідача не погодився та просив задовольнити його позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому не погодився з твердженнями позивача та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.06.2026 клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 30.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 30.06.2026 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач проходив службу на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 27.10.2025 № 1572 дск позивача було відряджено до складу зведеного загону ГУНП в Донецькій області для виконання службових, бойових та спеціальних завдань, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України.

07.01.2026 до ГУНП в Сумській області надійшла доповідна записка командира зведеного загону ГУНП в Донецькій області щодо можливого порушення службової дисципліни позивачем, а саме самовільного залишення ним місця тимчасової дислокації підрозділу.

Наказом ГУ НП в Сумській області від 27.10.2025 № 1572 дск "Про відрядження поліцейських ГУНП в Сумській області" позивача відряджено до складу сил і засобів угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в порядкування командира зведеного загону ГУНП в Донецькій області для виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, 29.10.2025 відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області позивача включено до складу зведеного загону ГУНП в Донецькій області. У подальшому він проходив службу у складі такого зведеного загону та перебував у оперативному підпорядкуванні відповідного керівництва.

06.01.2026 заступником командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Сумській області майором поліції ОСОБА_2 складено доповідну записку щодо можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . У подальшому командиром зведеного загону ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 вказану доповідну записку направлено начальнику управління головної інспекції ГУНП в Сумській області ОСОБА_4

07.01.2026 до ГУНП в Сумській області також надійшла доповідна записка командира зведеного загону ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_5 , зареєстрована в СЕД за № 858-2026, про можливе порушення службової дисципліни інспектором взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Сумській області капітаном поліції ОСОБА_1 . У зазначених матеріалах вказувалося, що 05.01.2026 о 20:35 під час перевірки за місцем тимчасового проживання поліцейських встановлено факт самовільного залишення ОСОБА_1 місця тимчасової дислокації підрозділу.

На підставі вказаної доповідної записки наказом ГУНП в Сумській області від 07.01.2026 № 9 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію.

До складу дисциплінарної комісії увійшли: голова комісії - заступник начальника управління - начальник відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області підполковник поліції Синюка О.А.; члени комісії - старший інспектор з особливих доручень відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області майор поліції Сова І.О., старший інспектор відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області капітан поліції Таран О.О., старший інспектор відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_6 та інспектор відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області майор поліції Марков Д.А.

У межах службового розслідування членом дисциплінарної комісії ОСОБА_7 07.01.2026 відібрано письмові пояснення у ОСОБА_1 . У поясненнях зазначено, що позивачу роз`яснено права поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, передбачені частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що з 31.10.2025 до 30.12.2025 проживав за місцем тимчасового розміщення особового складу у с. Орлівщина Дніпропетровської області. Пояснив, що з 07.12.2025 по 20.12.2025 виконував завдання з утримання позиції поблизу м. Покровськ Донецької області, де позиція перебувала під обстрілами, а 19.12.2025 внаслідок вибуху мінометного снаряду він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали поранення. Надалі, за його словами, 21.12.2025 їх було доставлено на стабілізаційний пункт, де медичної допомоги не надано, 22.12.2025 та 30.12.2025 він звертався до медичної роти, а 31.12.2025 - до ДУ "Східне ТМО МВС України" у м. Дніпро, де його оглянув лікар, надав рекомендації та направлення на МРТ.

Також ОСОБА_1 пояснив, що 31.12.2025 вирішив поїхати за місцем реєстрації у зв`язку з лікуванням та проблемами з квартирою, при цьому про свій намір не повідомляв ні командиру взводу, ні командиру роти, ні керівництву зведеного загону, оскільки планував повернутися 05.01.2026. За його словами, він телефонував ОСОБА_10 та повідомляв про необхідність здати зброю, однак останній повідомив, що перебуває у м. Краматорськ у медичній роті та не може прийняти зброю. Позивач зазначив, що 31.12.2025 близько 18:00 прибув за місцем реєстрації, а 05.01.2026, перебуваючи у м. Суми, отримав телефонний дзвінок від працівника моніторингу БПОП ОСОБА_11 , якому повідомив, що знаходиться у м. Суми. Після цього йому телефонував командир БПОП ОСОБА_3 , який запитав про місце перебування та повідомив про необхідність здати зброю, після чого ОСОБА_1 прибув до чергової частини БПОП (стрілецький) ГУНП в Сумській області та здав автоматичну зброю АК-74 з боєкомплектом і пістолет АПС з боєкомплектом. На запитання про усвідомлення порушення наказу керівництва щодо відрядження у підпорядкування зведеного загону ГУНП в Донецькій області позивач відповів, що розумів факт порушення наказу, однак йому потрібно було їхати додому лікуватися.

Також у межах службового розслідування дисциплінарною комісією отримано та досліджено пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , яким були відомі обставини перебування позивача у складі зведеного загону, його вибуття з місця тимчасової дислокації, місця перебування, наявності у нього закріпленої зброї, боєприпасів та спеціальних засобів.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що після виявлення відсутності ОСОБА_1 за місцем тимчасової дислокації з ним було проведено телефонну розмову, під час якої позивач повідомив, що перебуває у м. Суми, та назвав адресу свого місцезнаходження. У подальшому позивача було зустрінуто у м. Суми, після чого він прибув до місця дислокації БПОП (стрілецький) ГУНП в Сумській області та здав закріплену за ним зброю і боєприпаси.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що за ОСОБА_1 було закріплено пістолет АПС ВН 1782-К, магазини до АПС у кількості 5 штук, набої 9 мм у кількості 100 штук, автомат АКМ № 7043-67, магазини до АКМ у кількості 4 штук та набої 7,62 мм у кількості 420 штук, що підтверджується довідкою командира БПОП (стрілецький) ГУНП від 08.01.2026.

Під час службового розслідування дисциплінарною комісією досліджено доводи ОСОБА_1 щодо стану здоров`я, отримання травми, обставин перебування поза місцем тимчасової дислокації та причин неповернення до підрозділу. Разом з тим дисциплінарна комісія дійшла висновку, що зазначені позивачем обставини не спростовують факту залишення ним місця тимчасової дислокації без належного погодження з керівництвом.

За результатами службового розслідування 14.01.2026 складено висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Сумській області полковником поліції ОСОБА_14 . У висновку дисциплінарна комісія встановила наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягав у порушенні службової дисципліни, невиконанні вимог наказів керівництва, самовільному залишенні місця тимчасової дислокації підрозділу та неповідомленні керівництва про своє місцеперебування.

На підставі висновку службового розслідування наказом ГУНП в Сумській області від 15.01.2026 № 62 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Сумській області від 03.02.2026 № 63 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

Не погоджуючись із наказами ГУНП в Сумській області від 15.01.2026 № 62 та від 03.02.2026 № 63 о/с, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в поліції визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків і наказів керівництва, а також поважати і не порушувати права і свободи людини.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Правові засади службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників щодо її дотримання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII.

За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у дотриманні поліцейським Конституції України, законів України, міжнародних договорів, актів Президента України і КМУ, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, зокрема, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти та свої посадові обов`язки, професійно виконувати службові обов`язки, виконувати накази керівників, утримуватися від дій, що підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень і заборон, визначених законодавством для поліцейського, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських може застосовуватися, зокрема, дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування є діяльністю із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Воно проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, ступеня вини поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою, ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування у визначеному законом порядку.

За змістом статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередня поведінка поліцейського та його ставлення до служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893. Цим Порядком визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься, у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо.

Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України також затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893. Відповідно до пунктів 1-3 розділу I цього Положення воно визначає порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження. Дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом уповноваженого керівника одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування та утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.

За змістом пункту 1 розділу III Положення про дисциплінарні комісії дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування має право, зокрема, викликати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, запрошувати інших працівників органів поліції та інших осіб, які обізнані або мають стосунок до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, одержувати від них усні або письмові пояснення, одержувати документи, що стосуються службового розслідування, вивчати такі документи, знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, або особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського, наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій, ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок, обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, а також причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються шляхом одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах або за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій і долучення їх до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та/або виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 14 розділу V Порядку № 893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні зазначаються, зокрема, відомості про особу, що одержує пояснення, відомості про особу, що надає пояснення, попередження про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, а також згода на обробку та використання персональних даних. Пояснення може фіксуватися на бланку пояснення, а письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення, який долучається до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до пункту 7 розділу VI Порядку № 893 висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом із висновком подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 9 розділу VI Порядку № 893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. При цьому уповноважений керівник, враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування, може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

За змістом пункту 1 розділу VII Порядку № 893, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія встановить наявність у діях чи бездіяльності поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського і його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосовуючи наведені норми до спірних правовідносин, суд зазначає, що підставою для призначення службового розслідування стала інформація про можливе порушення позивачем службової дисципліни, а саме самовільне залишення місця тимчасової дислокації підрозділу під час перебування у складі зведеного загону ГУНП в Донецькій області.

Вказана інформація за своїм змістом містила ознаки можливого дисциплінарного проступку, оскільки стосувалася невиконання поліцейським наказів керівництва, недотримання встановленого порядку проходження служби, залишення місця виконання службових завдань та неповідомлення керівництва про своє місцезнаходження. Тому відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 така інформація могла бути підставою для призначення службового розслідування.

Судом встановлено, що службове розслідування призначено наказом ГУНП в Сумській області від 07.01.2026 № 9, яким визначено форму його проведення, утворено дисциплінарну комісію та визначено її персональний склад. За результатами службового розслідування 14.01.2026 складено висновок, який затверджено начальником ГУНП в Сумській області Кашперуком О.І. Отже, службове розслідування було призначено та проведено уповноваженим суб`єктом у передбаченій законом формі.

Доводи позивача про те, що письмові пояснення у нього відібрала неуповноважена особа, суд вважає необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 07.01.2026 № 9 до складу дисциплінарної комісії включено, зокрема, інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_7 . Саме цією особою 07.01.2026 у межах службового розслідування відібрано письмові пояснення у ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_7 був членом дисциплінарної комісії, утвореної наказом про призначення службового розслідування, а тому мав право брати участь у збиранні матеріалів службового розслідування, у тому числі одержувати письмові пояснення від поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування.

Крім того, у поясненнях зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, передбачених частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту. Пояснення підписані позивачем, а доказів того, що позивач був позбавлений можливості викласти власну позицію матеріали справи не містять.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування. Дисциплінарний статут та Порядок № 893 не передбачають, що неознайомлення поліцейського саме з наказом про призначення службового розслідування автоматично свідчить про незаконність такого розслідування або прийнятого за його результатами дисциплінарного рішення.

Визначальним у цьому випадку є те, чи була особа обізнана із суттю обставин, які перевіряються, та чи мала можливість надати пояснення і реалізувати передбачені законом права. У цій справі ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких виклав власну позицію щодо причин вибуття з місця тимчасової дислокації, перебування у м. Суми, стану здоров`я, отримання травми та здачі закріпленої за ним зброї. Це свідчить про те, що позивачу були зрозумілі обставини, з приводу яких проводилося службове розслідування.

Суд також критично оцінює посилання позивача на неознайомлення з матеріалами службового розслідування. Позивач не довів, що звертався із письмовим клопотанням про ознайомлення з матеріалами службового розслідування та що йому було відмовлено у реалізації такого права. Саме по собі твердження про неознайомлення з матеріалами, без підтвердження вчинення позивачем дій для реалізації відповідного права, не свідчить про істотне порушення процедури службового розслідування.

Оцінюючи наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, суд враховує, що у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 фактично підтвердив обставину вибуття з місця тимчасової дислокації та перебування у м. Суми. Зокрема, позивач пояснив, що 31.12.2025 вирішив поїхати за місцем реєстрації у зв`язку з лікуванням та побутовими питаннями, при цьому про свій намір не повідомив керівництво підрозділу, оскільки планував повернутися 05.01.2026.

Також із пояснень позивача вбачається, що він усвідомлював факт порушення наказу, однак вважав за необхідне поїхати додому для лікування. Отже, ключова обставина, покладена в основу висновку службового розслідування, а саме залишення місця тимчасової дислокації без належного повідомлення та погодження з керівництвом, підтверджується не лише поясненнями інших поліцейських і матеріалами службового розслідування, але й власними поясненнями позивача.

Посилання ОСОБА_1 на стан здоров`я, отримання вибухової травми, необхідність лікування та проходження медичного обстеження не спростовують факту самовільного залишення місця тимчасової дислокації. За наявності проблем зі здоров`ям позивач не був позбавлений можливості повідомити безпосереднє керівництво, звернутися з відповідним рапортом, отримати дозвіл на вибуття або направлення для надання медичної допомоги у встановленому порядку.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого позивача, він вибув самостійно, без попереднього погодження з командуванням, не повідомивши належним чином керівництво про своє місцезнаходження. Такі дії є несумісними з вимогами службової дисципліни, особливо з огляду на перебування позивача у складі зведеного загону, залученого до виконання завдань в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що позивач перебував у складі зведеного загону ГУНП в Донецькій області та був залучений до виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України. За таких умов дотримання поліцейським службової дисципліни, виконання наказів керівництва, перебування у визначеному місці дислокації та своєчасне інформування керівництва про своє місцезнаходження мають підвищене значення.

Окремо суд бере до уваги, що за позивачем була закріплена зброя, боєприпаси та спеціальні засоби. Ця обставина додатково посилювала необхідність суворого дотримання ним встановленого порядку перебування у підрозділі, переміщення та інформування керівництва. Самовільне вибуття поліцейського з місця тимчасової дислокації за таких умов створює ризики для організації служби, контролю за особовим складом, обліку зброї та належного виконання службових завдань.

Доводи позивача про те, що дисциплінарною комісією не доведено настання негативних наслідків, не свідчать про відсутність дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок поліцейського полягає не лише у заподіянні конкретної шкоди, а й у самому факті винного порушення службової дисципліни, невиконання наказів керівництва, неналежного виконання службових обов`язків або вчинення дій, що підривають авторитет поліції. Тому відсутність доведених матеріальних збитків чи інших конкретних наслідків не виключає дисциплінарної відповідальності.

Суд враховує посилання позивача на сумлінне виконання своїх службових обов`язків в минулому, відзнаки та участь у виконанні службових чи бойових завдань. Разом з тим такі обставини характеризують особу поліцейського, однак не спростовують встановленого факту порушення службової дисципліни. Вони можуть враховуватися під час визначення виду дисциплінарного стягнення, проте не виключають можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за конкретний дисциплінарний проступок.

Щодо доводів про непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить до повноважень керівника, уповноваженого на його застосування. Суд не підміняє собою дисциплінарний орган і не визначає замість нього інший вид стягнення, а перевіряє, чи прийнято рішення у межах повноважень, у спосіб, визначений законом, з урахуванням характеру проступку, обставин його вчинення, ступеня вини, особи порушника, його попередньої поведінки та ставлення до служби.

У цій справі дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини його вчинення, пояснення позивача, його попередню поведінку, ставлення до служби, а також обставини, на які він посилався. Разом з тим відповідач дійшов висновку, що допущене порушення є несумісним із подальшим проходженням служби в поліції, оскільки полягало у самовільному залишенні місця тимчасової дислокації підрозділу під час виконання завдань в умовах воєнного стану.

Доводи позивача про отримання ним додаткової винагороди не впливають на встановлені у справі обставини, оскільки такі виплати можуть підтверджувати факт залучення позивача до виконання відповідних завдань у певний період, однак не спростовують факту самовільного залишення ним місця тимчасової дислокації без належного повідомлення та погодження з керівництвом.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем не надано копію наказу ГУНП в Сумській області від 27.10.2025 № 1572 "Про відрядження поліцейських ГУНП в Сумській області", у зв`язку з чим, на думку позивача, не доведено його ознайомлення з таким наказом та обов`язок перебувати у складі зведеного загону, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що факт направлення ОСОБА_1 до складу сил і засобів угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у підпорядкування командира зведеного загону ГУНП в Донецькій області підтверджується наказом від 27.10.2025 № 1572 дск.

При цьому сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях не заперечував факту перебування у складі зведеного загону та проживання за місцем тимчасового розміщення особового складу у с. Орлівщина Дніпропетровської області, а також зазначав про виконання завдань поблизу м. Покровськ Донецької області. Отже, доводи позивача про ненадання копії наказу про відрядження не спростовують фактичних обставин його перебування у складі зведеного загону та обов`язку дотримуватися службової дисципліни, наказів керівництва і встановленого порядку перебування за місцем тимчасової дислокації.

Крім того, предметом дисциплінарної оцінки у цій справі є не саме відрядження позивача, а його подальша поведінка під час такого відрядження, а саме залишення місця тимчасової дислокації без належного повідомлення та погодження з керівництвом. Власними поясненнями позивача підтверджено, що він самостійно вибув до м. Суми, не повідомивши про це командира взводу, командира роти чи керівництво зведеного загону, а також усвідомлював факт порушення наказу. Тому саме по собі посилання на ненадання копії наказу про відрядження не свідчить про відсутність у діях позивача дисциплінарного проступку.

Також, суд зазначає, що доводи позивача про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення та відсутність кримінального провадження за фактом самовільного залишення місця служби не впливають на оцінку правомірності оскаржуваних наказів, оскільки предметом розгляду у цій справі є не наявність підстав для кримінальної відповідальності, а встановлення факту порушення службової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність поліцейського є самостійним видом юридичної відповідальності та може наставати незалежно від наявності чи відсутності кримінального провадження за тими самими обставинами.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до викладеного вище, суд визнає, що відповідач довів обґрунтованість висновків службового розслідування, законність оскаржуваних наказів, які відповідають ступеню проступку, а тому, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал