Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №460/956/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Рівне№460/956/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Державної екологічної інспекції Поліського округу

доСемидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Семидубської сільської ради Дубенського району (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області щодо невиконання делегованих повноважень, а саме не забезпечення організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, в частині встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг на водних об`єктах (ставок в с. Збитин, площею 5,0 га; ставок в с. Збитин, площею 42,81 га; ставок в с. Клинці, площею 26,2 га; ставок в с. Клинці, площею 9,3 га; ставок в с. Тростянець, площею 3,9662 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,4127 га; ставок в с. Нагоряни, площею 3,21 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,12 га; ставок в с. Залужжя, площею 11,5889 га; ставок в с. Залужжя, площею 2,4422 га; ставок в с. Залужжя, площею 4,3843 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,95 га; ставок в с. Тростянець, площею 4,2325 га) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

зобов`язати Семидубську сільську раду Дубенського району Рівненської області код виконати делеговані повноваження, в частині організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, а саме: встановити в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об`єктів (ставок в с. Збитин, площею 5,0 га; ставок в с. Збитин, площею 42,81 га; ставок в с. Клинці, площею 26,2 га; ставок в с. Клинці, площею 9,3 га; ставок в с. Тростянець, площею 3,9662 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,4127 га; ставок в с. Нагоряни, площею 3,21 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,12 га; ставок в с. Залужжя, площею 11,5889 га; ставок в с. Залужжя, площею 2,4422 га; ставок в с. Залужжя, площею 4,3843 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,95 га; ставок в с. Тростянець, площею 4,2325 га) та внести відомості про них до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на те, що за результатами вивчення стану додержання вимог земельного законодавства в діяльності органів влади та місцевого самоврядування встановлено невиконання делегованих повноважень Семидубською сільською радою - не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Семидубської сільської ради. Вказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що може призвести до нецільового використання земельних ділянок. Враховуючи викладене, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що позивачем створено комісію щодо інвентаризації водних об`єктів на території Семидубської сільської ради. Комісією у відповідних актах зазначено, що стан прибережних захисних смуг задовільний. Відповідно до технічних документацій прибережні захисні смуги визначено, але в натурі на місцевості не встановлювалися. Рішенням Семидубської сільської ради від 05.02.2026 №2503 передбачено фінансування на паспортизацію малих річок, водойм. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому навів аргументи на спростування доводів відповідача. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив таке.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу в період з 18.11.2024 по 27.12.2024 на підставі ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 339 «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади», Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 32 від 20 лютого 2023 року, наказу Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 № 159 «Про затвердження Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році», та наказів Державної екологічної інспекції Поліського округу № 842-ОД від 14.11.2024 та № 860-ОД від 21.11.2024 здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням Семидубською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади в присутності голови Семидубської сільською ради – Ковальчука Миколи Матвійовича.

Площа громади — 214,2 км2, населення — 4498 осіб (2020).

У складі громади 17 сіл: Бондарі, Гірники, Грядки, Довге Поле, Залужжя, Збитин, Здовбиця, Злинець, Іваниничі, Клинці, Кліпець, Майдан, Нагоряни, Семидуби, Соснівка, Тростянець, Ясинівка.

В акті зафіксовано, що проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг на водні об`єкти, а саме:

- ставок в с. Збитин, площею 5,0 га (оренда Момотюк В.В.);

- ставок в с. Збитин, площею 42,81 га (оренда Міщерук Б.Ю.);

- ставок в с. Клинці, площею 26,2 га (оренда СВК "Горизонт");

- ставок в с. Клинці, площею 9,3 га (оренда СВК "Горизонт");

- ставок в с. Тростянець, площею 3,9662 га (оренда Остапчук Н.Й.);

- ставок в с. Нагоряни, площею 2,4127 га (оренда Арсенюк М.М.);

- ставок в с. Нагоряни, площею 3,21 га (оренда ТОВ "Контакт");

- ставок в с. Нагоряни, площею 2,12 га (оренда ТОВ "Контакт");

- ставок в с. Залужжя, площею 11,5889 га (оренда ТзОВ "МС "Любомирське");

- ставок в с. Залужжя, площею 2,4422 га (оренда ТзОВ "МС "Любомирське");

- ставок в с. Залужжя, площею 4,3843 га (оренда ТзОВ "МС "Любомирське");

- ставок в с. Нагоряни, площею 2,95 га (оренда Вальчук В.М.);

- ставок в с. Тростянець, площею 4,2325 (оренда Кравчук Я.О.)

не розроблялися, відомості про них не вносилися. Прибережні захисні смуги водних об`єктів, які знаходяться на підвідомчій території громади в натурі (на місцевості) не встановлені, відповідно відомості до Державного земельного кадастру не внесені, що є невиконанням делегованих повноважень, відповідно до підпункту 9 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, перевіркою встановлено та в акті № 136 від 27.12.2024 зафіксовано, що Семидубська сільська рада не забезпечує виконання покладених на неї делегованих повноважень у частині організації та здійснення землеустрою на підвідомчій території, а саме: не встановлено на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та не внесено відомості про них до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 202 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 32 від 20 лютого 2023 року з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Семидубською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади, Інспекцією Семидубській сільській раді було видано вимогу № 136 від 27.12.2024.

Пунктом 3 вимоги зобов`язано Семидубську сільську раду забезпечити виконання делегованих повноважень, в частині встановлення прибережних захисних смуг на водних об`єктах та внести відомості про них до Державного земельного кадастру.

В період з 24.11.2025 по 19.12.2025 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 339 «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади», Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 192 від 4 грудня 2025 року, наказу Державної екологічної інспекції України від 31.12.2024 № 185 «Про затвердження Плану перевірок органів місцевого самоврядування, в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, Державної екологічної інспекції України на 2025 рік», та наказів Державної екологічної інспекції Поліського округу № 1139-ОД від 19.11.2025, № 1164-ОД від 28.11.2025 здійснено державний нагляд (контролю) за дотриманням Семидубською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади в присутності сільського голови Семидубської сільської ради – Ковальчука Миколи Матвійовича.

Вказаним заходом встановлено, що Семидуською міською радою не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень, в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, а саме: проекти землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг на водні об`єкти не розроблявся, відомості про них до Державного земельного кадастру не вносилися. У свою чергу, це підтверджує факт невиконання делегованих повноважень відповідно до підпункту 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». (Акт №118 від 19.12.2025)

Також Семидубська сільська рада листом за №683 від 10.12.2025 повідомила Інспекцію про те, що межі прибережних захисних смуг водних об`єктів не встановлювалися, дані до Державного земельного кадастру не вносилися. Зазначене свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд враховує таке.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Згідно припису ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо повноважень з організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - Держекоінспекція) діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 року №192 (далі - Положення), згідно якого Держекоінспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської областей. Відповідно до Положення Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Мінекономіки, дорученнями Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, його заступників, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України.

Пунктом 2, розділу 2 Положення встановлено, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог екологічного законодавства, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Також, згідно даного Положення Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції (центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів) до повноважень якого, зокрема віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; за установленням та використанням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержанням режиму використання їх територій, а також за додержанням органами місцевого самоврядування вимог законодавства про охорону земель в частині виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, в тому числі на умовах оренди, земельних ділянок.

Одночасно, ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що до повноважень Держекоінспекції та її міжрегіональних територіальних органів віднесено здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок.

В свою чергу делеговані повноваження органів місцевого самоврядування в сфері охорони навколишнього природного середовища чітко визначені пунктом б) статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Одним із повноважень у даній сфері, які делеговані органам місцевого самоврядування, є організація та здійснення землеустрою.

Крім того, організація землеустрою віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування статтею 12 Земельного кодексу України та статтями 19, 21 Закону України «Про землеустрій».

При цьому, статтею 26 вказаного Закону України «Про землеустрій» передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть виступати замовниками документації із землеустрою. Землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ст. 181 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про землеустрій").

Окрім того, статтею 182 Земельного кодексу України метою землеустрою визначено, зокрема, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів. Окрім того, пунктом в) статті 183 цього ж Кодексу до основних завдань землеустрою віднесено в тому числі встановлення на місцевості меж територій з особливим природоохоронним і заповідним режимами.

Також, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин, управлінні земельними ресурсами, організації раціонального використання та охорони земель, здійсненні землеустрою ведеться Державний земельний кадастр (ст. 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється зокрема шляхом внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру за результатами здійсненого землеустрою (ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

В даному випадку необхідно відмітити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ фактично здійснено розмежування земель державної і комунальної власності, а також встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а також те, що органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Так, відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Згідно вимог статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

В свою чергу, статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та встановлено відповідні обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, а саме: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; г) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; е) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно статті 113 Земельного кодексу України чітко передбачено, що навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

Частиною 2 даної норми визначено, що у межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Одночасно статтею 1 Водного кодексу України визначено, що зона санітарної охорони це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим, з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

Окрім зазначеного, статтею 93 Водного кодексу України передбачено, що метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Частиною 2 даної статті передбачено, що межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

У ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

У ст. 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», проєкт землеустрою це - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

У ст. 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій», є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно ст. 25 вказаного Закону, одним із видів документації із землеустрою є проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (далі - Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з п.2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підпунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Як вже було встановлено судом та наведено вище по тексту, в ході перевірки позивачем встановлено невиконання відповідачем делегованих повноважень, відповідно до підпункту 9 пункту “б” частини першої статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, про що складений акт №136 від 27.12.2024.

Також була виставлена вимога про усунення порушень вимог чинного законодавства № 136 від 27.12.2024.

В подальшому, в період з 24.11.2025 по 19.12.2025 року здійснено державний нагляд (контролю) за дотриманням Семидубською ільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади в присутності сільського голови Семидубської сільської ради – Ковальчука Миколи Матвійовича.

Вказаним заходом встановлено, що Семидуською міською радою не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень, в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, а саме: проекти землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг на водні об`єкти не розроблявся, відомості про них до Державного земельного кадастру не вносилися. У свою чергу, це підтверджує факт невиконання делегованих повноважень відповідно до підпункту 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». (Акт №118 від 19.12.2025)

Також Семидубська сільська рада листом за №683 від 10.12.2025 повідомила Інспекцію про те, що межі прибережних захисних смуг водних об`єктів не встановлювалися, дані до Державного земельного кадастру не вносилися.

Зазначене свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Щодо покликання відповідача на проведення інвентаризації водних об`єктів, то варто зазначити, що сама по собі інвентаризація водних об`єктів, яка зводиться до складання описових актів, не є тотожною встановленню меж земель водного фонду та прибережних захисних смуг у порядку, визначеному законом. Відповідач прямо зазначає, що прибережні захисні смуги «в натурі на місцевості не встановлювалися». Отже, фактично визнається відсутність винесення меж у натуру та їх закріплення на місцевості, що є обов`язковою складовою землеустрою у випадках встановлення обмежень у використанні земель.

Посилання на рішення Семидубської сільської ради № 2503 від 05.02.2026 року про внесення змін до програми виконання природоохоронних заходів, яким передбачено фінансування паспортизації малих річок та водойм, також не спростовує доводів позову. Паспортизація спрямована на облік та опис характеристик водного об`єкта, тоді як встановлення меж земель водного фонду та прибережних захисних смуг потребує розроблення та затвердження відповідної документації із землеустрою, винесення меж у натуру та обов`язкового внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Більше того, навіть у зазначеній програмі не передбачено безпосереднього встановлення меж у натурі та внесення відповідних відомостей до ДЗК, що додатково підтверджує відсутність реальних дій, спрямованих на виконання вимог закону.

Отже, наведені у відзиві обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх повноважень. Через тривалу бездіяльність Відповідача щодо невиконання вимог чинного законодавства існує небезпека використання земель не за цільовим призначенням, самовільного зайняття даних земель, порушення режиму обмежень господарської діяльності на даних територія.

Станом на дату ухвалення рішення судом, вимога екологічної інспекцій відповідачем не виконана, доказів протилежного суду не надано, що свідчить, що сільською радою допущено протиправну бездіяльність.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановленні під час розгляду даної справи обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач, як суб`єкт владних повноважень, доказів понесення витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно до положень ч.2 ст.139 КАС надано не було.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області щодо невиконання делегованих повноважень, а саме не забезпечення організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, в частині встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг на водних об`єктах (ставок в с. Збитин, площею 5,0 га; ставок в с. Збитин, площею 42,81 га; ставок в с. Клинці, площею 26,2 га; ставок в с. Клинці, площею 9,3 га; ставок в с. Тростянець, площею 3,9662 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,4127 га; ставок в с. Нагоряни, площею 3,21 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,12 га; ставок в с. Залужжя, площею 11,5889 га; ставок в с. Залужжя, площею 2,4422 га; ставок в с. Залужжя, площею 4,3843 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,95 га; ставок в с. Тростянець, площею 4,2325 га) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Семидубську сільську раду Дубенського району Рівненської області виконати делеговані повноваження, в частині організації і здійснення землеустрою на підвідомчій території ради, а саме: встановити в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об`єктів (ставок в с. Збитин, площею 5,0 га; ставок в с. Збитин, площею 42,81 га; ставок в с. Клинці, площею 26,2 га; ставок в с. Клинці, площею 9,3 га; ставок в с. Тростянець, площею 3,9662 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,4127 га; ставок в с. Нагоряни, площею 3,21 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,12 га; ставок в с. Залужжя, площею 11,5889 га; ставок в с. Залужжя, площею 2,4422 га; ставок в с. Залужжя, площею 4,3843 га; ставок в с. Нагоряни, площею 2,95 га; ставок в с. Тростянець, площею 4,2325 га) та внести відомості про них до Державного земельного кадастру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Державна екологічна інспекція Поліського округу (вул. Леха Качинського, буд.12А,м. Житомир,Житомирська обл.,10014, ЄДРПОУ/РНОКПП 42163803)

Відповідач - Семидубська сільська рада Дубенського району Рівненської області (вул. Центральна, 53,с. Семидуби,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35650, ЄДРПОУ/РНОКПП 04385362)

Суддя С.М. Дуляницька