Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №757/31263/25-а — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31263/25-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Сіренко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 662/25 від 05.06.2025 року по справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 662/25 від 05.06.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується і вважає її незаконною, необґрунтованою і винесеною з порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, визначеного КУпАП.

Відповідно до тексту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивач будучи військовозобов`язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: 23.03.2025 року не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №2721757 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. Позивач не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку, ані в будь-який інший спосіб від відповідача повістки/розпорядження/виклику та/або будь-якого іншого повідомлення з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в його присутності протокол не складався, процедура розгляду адміністративної справи відбулася в порушенні, що вказує на протиправність такої постанови. Позивач жодним чином не має відношення до Тернопільської області (оскільки не проживав та не проживає там), а також і до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З урахуванням наведеного позивач вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду відзив не надійшов.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 662/25 за справою про адміністративні правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000, 00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що працівниками НПУ 21.05.2025 року військовозобов`язаний гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки під час перевірки документів було встановлено, що останній має порушення правил військового обліку та перебуває у розшуку, оскільки йому, 28.02.2025 була направлена Повістка №2721757 для «уточнення даних» (номер поштового відправлення УКРПОШТИ 0690293818130) за якою йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене відправлення було повернуто Відправникові з відповідною Довідкою УКРПОШТИ Ф. 20 Про причини повернення/досилання з відміткою причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_3. (ст. 235 КУпАП)

Частиною 5 ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_3, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_3, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_3, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово- облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що сам факт надіслання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам. Відповідну позицію висловлено в постанові від 2 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16). Згідно з частиною 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, у ній зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, щодо того, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

ЄСПЛ у рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи було отримано сторонами завчасно судові повістки або інші документи, та за необхідності зафіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні, йдеться в постанові Великої Палати.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що сам факт надіслання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам.

Відповідну позицію висловлено в постанові від 2 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16).

Судом встановлено, що поштове відправлення (номер відправлення УКРПОШТИ 0690293818130) повернуто відправникові без вручення.

Згідно інформації про трекінг "Укрпошти" перевірки статусу відстеження поштового відправлення № 0690293818130, дані про відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що відповідно до скріну з мобільного додатку «Дія», позивач 30.08.2024 отримав довідку ВПО видану УСЗН Голосіївської РДА в м.Києві, де зазначено фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , при цьому зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджує що позивач жодним чином не має відношення до Тернопільської області (оскільки не проживав та не проживає там), а також і до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи вищезазначені докази, суд виходить з того, що відповідачем не надано доказу належного повідомлення позивача про необхідність з`явитися для уточнення даних за вказаною повісткою.

Тобто вказана обставина виключає належне повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, з наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем абз.1 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», та правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відтак, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

П. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №662/25 від 05.06.2025 .

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ч.1ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вказаних норм, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 662/25 від 05.06.2025 року - задовольнити.

Постанову 662/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05.06.2025 складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя Ю. Г. Головко