Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №755/188/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/188/26

Провадження №: 2/755/170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

На обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 20 липня 2022 року. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. Спільне життя сторін не склалося у зв`язку із наявністю суттєвих протиріч щодо подальшого існування сім`ї, відсутністю взаєморозуміння, на підставі чого мало місце фактичне припинення сімейних відносин з грудня 2024 року. Спільного господарства сторони не ведуть, не підтримують стосунків як повноцінна сім`я. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, суперечить інтересам позивача, позивач не уявляє сімейного життя, коли втрачено любов, повагу та довіру, шлюб існує формально. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача, відповідач ухиляється від будь-якої регулярної матеріальної допомоги, з огляду на вказане, відповідач в подальшому ухилятиметься від добровільного виконання обов`язку щодо матеріального утримання дитини, сплати аліментів.

З огляду на викладене позовні вимоги просила задовольнити, шлюб між сторонами розірвати, після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », стягнути з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та стягнути з відповідача аліменти на ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною трирічного віку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 25 лютого 2026 року на 10 год. 00 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

06 лютого 2026 року (вхід. № 5715) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про виправлення описки, а саме в частині зазначення адреси позивача та прізвища відповідача.

Також 06 лютого 2026 року (вхід. № 5716) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення позову без розгляду щодо вимог про стягнення аліментів, а саме просила залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання ОСОБА_1 . Позовну вимогу про розірвання шлюбу просила задовольнити.

06 лютого 2026 року (вхід. № 5717) позивач ОСОБА_1 також подала до суду заяву про зміну підстав позову в частині вимог про розірвання шлюбу, а саме: просила виключити підставу щодо випадків застосування до позивача у присутності дитини психічного насильства, що було додатковою причиною фактичного припинення існування сім`ї.

25 лютого 2026 року (вхід. № 9631) представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Семенова О.Г., подала до суду клопотання про надання сторонам строку на примирення.

25 лютого 2026 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про залишення позовних вимог в частині стягнення аліментів без розгляду, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Семенової О.Г., про надання строку на примирення, надано сторонам строк на примирення терміном в три місяці – до 25 травня 2026 року, провадження у справі до закінчення вказаного строку зупинено.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання у даній справі на 30 червня 2026 року на 10 год. 20 хв.

30 червня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 18 червня 2026 року (вхід. № 40057) до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без участі позивача, судове засідання просила провести без участі позивача, позовну вимогу про розірвання шлюбу підтримує. Додатково зазначила, що примирення між сторонами неможливе.

30 червня 2026 року (вхід. № 42624) представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Семенова О.Г., подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Просила розірвати шлюб між сторонами, оскільки відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З копії свідоцтва про шлюб від 20 липня 2022 року серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що 20 липня 2022 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що

20 липня 2022 року складено відповідний актовий запис № 1478. Після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище – « ОСОБА_6 », дружині – « ОСОБА_6 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 25 липня 2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , про що 25 липня 2023 року складено відповідний актовий запис № 1309. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить його інтересам.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 у заяві від 30 червня 2026 року (вхід. № 42624) зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Крім того, судом надавався строк на примирення сторін, проте позитивного результату він не дав, сторони не примирилися, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При укладенні шлюбу ОСОБА_1 змінила своє прізвище, тому в позовній заяві просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, наявні правові підстави для зміни прізвища позивача на дошлюбне, зокрема з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 ».

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 липня 2022 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1478, - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .

Суддя О.О. Хромова