Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №754/11262/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/198/26

Справа №754/11262/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В. О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Подану позовну заяву обґрунтовано тим, що що від шлюбу сторони мають спільних дітей, а саме неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10.03.2017 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 задоволено, зокрема в частині стягнення аліментів та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 аліменти у розмірі 33% від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.01.2017 і до повноліття дітей. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 04.06.2018 по цивільній справі № 754/22/17 апеляційну скаргу відповідача відхилено, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 28.11.2018 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04.06.2018 залишено без змін. Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.08.2022 по цивільній справі №754/18460/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів стягнуто з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей у розмірі 172586,00 грн. Позивачка зазначає, що з моменту набрання рішення законної сили по теперішній час відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку щодо участі в утриманні спільних дітей, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.06.2025 року становить 190630,06 грн. Відповідач ухиляється від виконання рішення суду та свого обов`язку утримувати дітей, а відтак позивач вимушена звернутись до суду з вимогою про стягнення пені (неустойки) по сплаті аліментів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачки не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до чч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони з 13.09.2003 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10.03.2017 року у справі № 754/145/17 було розірвано.

Після укладання шлюбу прізвище змінено із ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с.56).

Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.55,57).

Після укладання шлюбу прізвище змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с.58).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 по цивільній справі № 754/22/17, яке набрало законної сили 04.06.2018, позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дітей були задоволені частково та було ухвалено, визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 року народження, з матір`ю ОСОБА_5 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 33% від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.01.2017 року і до повноліття дітей. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення місця проживання дітей відмовити (а.с.4-16).

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 04.06.2018 по цивільній справі № 754/22/17, яка набрала законної сили 04 червня 2018 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 залишено без змін (а.с.17-24).

Постановою Верховного суду України від 28.11.2018 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.02.2018 по цивільній справі № 754/22/17 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04.06.2018 залишено без змін(а.с.25-36).

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.08.2022 по цивільній справі №754/18460/21 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей у розмірі 172586,00 грн (а.с.38-41).

Позивачка вказує, що з моменту набрання рішення законної сили по теперішній час підповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо участі в утриманні спільних дітей, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.06.2025 року становить 190630,06 грн, вказана заборгованість підтверджується розрахунком, який здійснено старшим державним виконавцем Гайворонського ВДВС у Голованівському районі Кіровоградської області (а.с.50-54).

Також державним виконавцем Гайворонського ВДВС у Голованівському районі Кіровоградської області було накладено штраф на користь стягувача ОСОБА_1 від 24.06.2025 ВП №5677733 у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 34617,82 грн (а.с.48).

Позивачкою надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, зведену таблицю розрахунків за кожний місяць за який допущено прострочення платежу, у відповідності з яким за період з січня 2025 по червень 2025 року пеня (неустойка) за прострочення плати аліментів складає 8528,11 грн (а.с.49).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Положенням абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СК України).

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-1477цс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 24.06.2025, який сформований державним виконавцем у виконавчому провадженні 56777733, станом на 24.06.2025 за період з квітня 2019 року по липень 2025 року сума заборгованість за аліментами становить 190630,06 грн.

Відповідно до наведеного стороною позивача розрахунку неустойки (пені) за період з 01.01.2025 по 27.06.2025, який не спростовано стороною відповідача, розмір неустойки (пені) становить 8528,11 грн. Підстав для неприйняття наданого розрахунку у суду немає.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави, так як позивачка при подачі позовної заяви про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів звільнена від його сплати на підставі закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 206, 211, 258, 259, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 8528,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено – 02.07.2026.

Суддя: В.О.Сенюта