Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №724/1921/26
Суддя: Ахмедов Р. А.
Справа № 724/1921/26
Провадження № 3/724/793/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2026 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ахмедов Різван Ахмед огли, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185-10 ч. 1 КУпАП,-
У С Т А Н О В И В :
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 358638 від 30 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 30 травня 2026 року о 16 годині 45 хвилин був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на території Хотинської ОТГ, Дністровського району, Чернівецької області, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку н.п. Мамалига – н.п. Корнешти, за вчинення злісної непокори законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби, а саме на неодноразово повторену законну вимогу відчинити транспортний засіб до поверхневого огляду, у зухвалій формі відмовився пред`явити документ, що посвідчує особу, чим своїми діями порушив вимоги п. 7, 10 Положення «Про прикордонний режим», тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення відповідальність, за яке передбачена ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Судом було здійснено виклик ОСОБА_1 . СМС повідомленням на 02.07.2026 року, але ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв та клопотань від нього до суду не надходило.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд справи станом на 02.07.2026 року, у судове засідання не з`явився, ніяких заяв та клопотань до суду не подав, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Також враховуючи те, що ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.185-10 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст. ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, в т.ч. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У контексті даної справи, для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП необхідно встановити та довести такі ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення як: 1) виконання працівником Державної прикордонної служби України службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду; 2) злісна непокора саме законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України, тобто відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень такого працівника.
Суд вважає, що працівником Державної прикордонної служби України, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано вказаних вимог законодавства про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» (далі Закону), державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України (ст. 4 Закону).
Охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України (ч. 7 ст. 2 Закону).
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 9 Закону).
Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку. У відповідних випадках та в порядку, встановленому актами законодавства України, здійснюються також перевірки рівня іонізуючого випромінювання, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин (ч. 1 ст. 11 Закону).
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 358638 від 30 травня 2026 року ОСОБА_1 ставитися у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, тобто вчинення злісної непокори законній вимозі ДПСУ, а саме: а саме на неодноразово повторену законну вимогу відчинити транспортний засіб до поверхневого огляду, у зухвалій формі відмовився пред`явити документ, що посвідчує особу.
На підтвердження цих обставин, працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото, ні відео фіксації, та письмових пояснень незаінтересованих свідків факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення, суду не представлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 358638 від 30 травня 2026 року не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Суд самостійно не може встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, та розглядає справу в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи обставини та докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 185-10 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247 п.1, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua