Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №515/803/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/803/26

Провадження № 3/515/1392/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., секретар судового засідання Комерзан Л.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює охоронцем Татарбунарського ліцею, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05 жовтня 2006 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764080, складеним 29 квітня 2026 року, ОСОБА_1 25 квітня 2026 року о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , неодноразово висловлювався нецензурною лайкою на адресу сусідки ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, суду показав, що нецензурною лайкою в адрес потерпілої не висловлювався.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 висловлювався на її адрес нецензурною лайкою, погрожував вбивством.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764080 від 29 квітня 2026 року, який останній підписав та зауважень щодо викладених у ньому обставин не зазначив;

рапорт про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 25 квітня 2026 року о 17 годині 02 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 сусід погрожує матері заявниці – ОСОБА_2 ; заявник: ОСОБА_3 ;

заяву ОСОБА_2 від 25 квітня 2026 року про притягнення до відповідальності зятя її сусідки, який погрожував їй фізичною розправою та виражався на її адресу нецензурною лайкою;

письмові пояснення ОСОБА_2 від 25 квітня 2026 року, згідно з якими остання показала, що 25 квітня 2026 року вона перебувала за місцем проживання та почула, що хтось стукає молотком. Вийшовши на подвір`я, побачила, як зять сусідки загороджує каналізаційну яму, на що вона зробила йому зауваження, оскільки він та сусідка повинні демонтувати каналізаційну яму, яка знаходиться під стіною її будинку, згідно з рішенням комісії міської ради. На зауваження останній не відреагував та почав погрожувати їй вбивством та висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Вона зателефонував доньці, яка викликала працівників поліції;

письмові пояснення ОСОБА_4 від 25 квітня 2026 року, де остання показала, що 25 квітня 2026 року близько 12 години 30 хвилин вона була свідком того, як сусід, прізвище якого не знає, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував вбивством бабусі, яка зробила йому зауваження щодо закриття каналізаційної ями;

письмові пояснення ОСОБА_5 від 29 квітня 2026 року, згідно з якими 25 квітня 2026 року о 12 годині 00 хвилин вона разом із чоловіком ОСОБА_6 знаходилася у матері, в якої із сусідкою ОСОБА_2 виникли неприязні відносини щодо каналізаційної ями, на гнуті чого остання почала висловлюватися нецензурною лайкою на їх адресу. З метою уникнення конфлікту вони розійшлися по домівках. Ні вона, ні її чоловік не висловлювалися на адресу сусідки нецензурною лайкою та не погрожували вбивством;

письмові пояснення ОСОБА_7 від 29 квітня 2026 року, в яких вона пояснила, що 25 квітня 2026 року близько 12 години 00 хвилин вона перебувала за місцем проживання. Сусідка ОСОБА_2 через паркан почала кричати та висловлюватися нецензурною лайкою на її адресу та адресу її доньки і зятя на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, які склалися через спірне питання щодо каналізаційної ями, на яку вона має відповідний дозвіл. Після до неї приєдналися й її онуки, які також почали виражатися нецензурною лайкою у їх бік. Враховуючи, що заспокоїти сусідку не представилося можливим, вона зайшла до будинку, а донька з чоловіком поїхали додому. Будь-яких погроз та висловлень нецензурною лайкою з боку її зятя на адресу ОСОБА_2 не було.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив дії з мотивів очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, подія сталася на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин між сусідами. Тому, в даному випадку, відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

Крім того, подія мала місце на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що не є громадським місцем у розумінні ст. 173 КУпАП.

Також за даними протоколу про адміністративне правопорушення відсутні відомості про заподіяну шкоду ОСОБА_2 .

Інших доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 дрібного хуліганства не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, з досліджених матеріалів справи не вбачається в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

За такого, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 дій, спрямованих на порушення громадського порядку, тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 02.07.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк