Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №523/4770/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/4770/26

Провадження №2/523/4337/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Леоніда Каденюка, буд. 23) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Попов Є. В. звернувся до суду з указаним позовом, отриманим судом 09 березня 2026 року та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою – договором №002/11651982-SP від 16.09.2021, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 55462,88 грн. , в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 22398,50 грн.; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 33064,38 грн., а також просив стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

В обґрунтування пред`явлених вимог указав, що 16.09.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №863512 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Згідно з п. 1.2. Заяви №863512 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» відповідач просив надати банківські та фінансові послуги зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 національній валюті (п.1.2.).

ОСОБА_1 – з 16.09.2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №863512 з номером Кредитного договору №002/11651982-SP.

Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 22400 грн.

Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 0,22%.

Строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Разом із тим позивач повідомив, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником лишаються невиконаними, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості.

Як наслідок, станом на 02.09.2025 року заборгованість за Заявою договором №002/11651982-SP від 16.09.2021 року (кредитна заборгованість), становить 55462,88 грн., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 22398,50 грн.; - заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 33064,38 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

До теперішнього часу відповідач не виконує свої обов`язки щодо погашення боргу та продовжує користуватися отриманими кредитними коштами.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість перед банком з ОСОБА_1 та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 13 березня 2026 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 12,13).

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти проголошення заочного рішення не заперечував. (а.с. 7).

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. До заяви додав Витяг з наказу командира В/Ч НОМЕР_2 від 08 квітня 2023 року та копію Посвідчення Ветерана війни- учасника бойових дій.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550, 556 ЦК України.

Судом встановлено, що 16.09.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №863512 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Згідно з п. 1.2. Заяви №863512 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 національній валюті (п.1.2.).

ОСОБА_1 – з 16.09.2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №863512 з номером Кредитного договору №002/11651982-SP.

Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 22400 грн.

Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 0,22%.

Строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Разом із тим позивач повідомив, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником лишаються невиконаними, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості.

Як наслідок, станом на 02.09.2025 року заборгованість за Заявою договором №002/11651982-SP від 16.09.2021 року (кредитна заборгованість), становить 55462,88 грн., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 22398,50 грн.; - заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 33064,38 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, надані позивачем докази, а саме кредитний договір та паспорт кредиту, підписані відповідачем, витяги з реєстрів про зарахування коштів, розрахунок заборгованості та виписки по особовому рахунку, суд вважає належними доказами, оскільки обґрунтовують вимоги в межах заявлених позовних вимог, де враховано період порушення боржником умов договору та часткове погашення ним заборгованості.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість за Заявою – договором №002/11651982-SP від 16.09.2021, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 55462,88 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 22398,50 грн.; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 33064,38 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», отримав кредитні кошти, однак не виконав зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, тому з нього на користь позивача слід стягнути тіло кредиту у розмірі 22398,50 грн.

Однак щодо розміру процентів, які погоджено сторонами та за якими заборгованість більша за фактично отримані позичальником кошти, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів, порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає загальну суму 55462,88 грн., сума штрафних санкцій становить – 33064,38 грн. відсотків.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення відповідачем договору перетворюється на непомірний тягар для нього, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Крім того під час дії кредитного договору ОСОБА_1 захищав Батьківщину від загарбника – вислуга 10 місяців та 23 дні, що також унеможливлювало виконання кредитного договору вчасно.

Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які значно перевищують розмір позики та є явно завищені з огляду на сам розмір позики, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 33064,38 грн., не є співмірною сумі кредиту, котрий залишилось сплатити відповідачу у розмірі 22398,50 грн. за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до загальної суми 15000 грн. 00 коп.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором з підстав зазначених вище.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1795 грн. 25 коп. (2662 грн. 40 коп. х 37398 грн. 50 коп. / 55462,88 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Леоніда Каденюка, буд. 23) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою – договором №002/11651982-SP від 16.09.2021 року в загальному розмірі 37398 грн. 50 коп., яка складається з:

- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 22398,50 грн.;

- заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 15000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) судові витрати в розмірі 1795 грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя