Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №522/9869/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026163510000334 від 02.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогеоргіївка Ананіївського району Одеської області, громадянина України, військового пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

встановив:

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Так, інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , який 01.05.2026 року близько 18:30 год. заступив на добове чергування у складі екіпажу «Океан 352» спільно із командиром взводу Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , ніс службу з охорони публічної безпеки та порядку на території обслуговування ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

02.05.2026 року близько 02:10 год. під час патрулювання у комендантську годину, а саме поруч з будинком №7 на вулиці Семінарській ними було помічено транспортний засіб марки «Сhevrolet Bolt» д.н. « НОМЕР_1 », який рухався по вказаній вулиці у напрямку Французького бульвару, де у подальшому був зупинений біля будинку №33.

Під час перевірки встановлено, що водієм вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, не виконував законні вимоги працівників поліції, відмовлявся надавати документи, що посвідчують особу, а також намагався уникнути відповідальності шляхом введення в оману щодо факту керування транспортним засобом.

У зв`язку з чим, ОСОБА_6 , виконуючи свої службові обов`язки, закликав ОСОБА_5 , припинити протиправні дії. Однак, ОСОБА_5 , умисно не виконав вимоги представника правоохоронного органу та почав агресивно себе поводити та нецензурно висловлюватись в адресу поліцейських УПП в Одеській області.

У зв`язку з цим, на підставі ч.1 ст. 262 КУпАП, ОСОБА_5 було затримано в адміністративному порядку з метою припинення правопорушення, встановлення особи та складання адміністративних матеріалів, після чого доставлено до ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-В.

Того ж дня, близько 02:50 год. перебуваючи у приміщенні вказаного відділу поліції, у кімнаті прийому громадян, під час складання протоколу про адміністративне затримання, ОСОБА_5 продовжив поводитися агресивно, провокував конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою та не реагував на законні вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку.

З метою припинення порушень громадського порядку ОСОБА_6 закликав припинити протиправні дії, але в той же час у ОСОБА_5 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , перебуваючи у кімнаті прийому громадян ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-В, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу та перебував у форменому одязі, умисно, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, наніс один цілеспрямований удар кулаком лівої руки в область обличчя інспектора патрульної поліції ОСОБА_6 , чим спричинив останньому, відповідно до висновку експерта № 461 від 06.05.2026 р., легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в лівій надбрівній ділянці по центру, синця по тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ї п`ясної кістки (дистальна частина).

В судовому засіданні 02.07.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті. Заявив, що у вчиненому розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки і кримінальних правопорушень вчиняти не буде.

Потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов`язковій участі потерпілого в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без участі потерпілого ОСОБА_6 .

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнів в добровільності позиції інших учасників.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , доказів та документів, що стосуються особи обвинуваченого, а також тих, що стосуються речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_5 , дав суду показання та підтвердив, що зазначені в обвинувальному акті дату та час, перебуваючи у кімнаті прийому громадян в ВП №5 в м. Одесі по вул. Канатна, 101-В, знаючи, що ОСОБА_6 є працівником поліції і перебував у форменому одязі наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя інспектора патрульної поліції ОСОБА_6 , завдавши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в лівій надбрівній ділянці по центру. Всі події, які відбувались та його незаконні дії правильно викладені в обвинувальному акті і, він повністю з усім погоджується.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

ОСОБА_5 , має постійні місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, даних щодо перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, раніше не судимий.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що за ч. 2 ст. 345 КК України слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах строку покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 345 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку із чим суд не вбачає необхідності призначати більше суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену в Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Судом враховується, що ОСОБА_5 перебуває в достатньо молодому віці, є багатодітним батьком, військовим пенсіонером, учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, приймав активну участь у відсічі військової агресії РФ проти України та отримав бойове поранення. Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його позитивну поведінку після вчинення злочину, щире каяття, яке виглядало перед судом достатньо переконливо, дані про особу винного, його вік, а також того, що він заявив суду, що зробив для себе позитивні висновки та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що також виглядало перед судом достатньо переконливо. За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого ОСОБА_5 , можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 , від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_5 , саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Крім того, враховуючи встановлені в даному кримінальному провадженні обставини, особу винного та його позитивну поведінку, суд вважає, що ризики негативної процесуальної поведінки обвинуваченого, які існували під час застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту суттєво знизились, але, з урахуванням існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченого до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваного ОСОБА_5 змінити з домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , від 05.05.2026 р., суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме: DVD-диски з написами НР, з копією відеофіксації з камер внутрішнього відеоспостереження кімнати прийому громадян ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та з написами О-352 Шляхта Островський диск №1, О-352 Шляхта Островський диск №2, О-352 Шляхта Островський диск №3, з копіями відеофіксації з боді-камер працівників УПП, слід залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого вони долучені.

Процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 , звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді домашнього арешту, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі:

- DVD-диски з написами НР, з копією відеофіксації з камер внутрішнього відеоспостереження кімнати прийому громадян ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та з написами О-352 Шляхта Островський диск №1, О-352 Шляхта Островський диск №2, О-352 Шляхта Островський диск №3, з копіями відеофіксації з боді-камер працівників УПП, –залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого вони долучені.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/9869/26

Номер провадження № 1-кп/ 522/2859/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1