Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №521/8979/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №521/8979/26

Суддя: Ганошенко С. А.

Справа № 521/8979/26

Номер провадження № 2/521/6769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Папінян В.В., -

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.06.2026 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеса від 02.06.2026 року розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вимоги обґрунтовано тим, що 21.08.2025 р. укладено кредитний договір № 319007524 від 21.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору ОСОБА_1 було надано кредит, без конкретної споживчої мети на суму 4200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 27 днів.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснювалось у розмірі 0,98 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.7.3. цього договору.

Відповідно до п.8.3. Договору Позичальник мав сплатити Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 357,7 % річних.

У строк, який визначено було договором Відповідач не повернув кредит та не сплатив відсотки за його користування, які були нараховані згідно умов договору.

18.11.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/68, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 319007524 від 21.09.2025 року.

31.03.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 31/0326-02, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК

«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до умов Реєстру прав вимоги № 1 від 31.03.2026 року до договору факторингу № 31/0326-02 від 31.03.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 14209,44 грн., з яких:

-4200, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-7657,44 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-252,00 грн. – заборгованість по комісії;

-2100,00 грн. – неустойка.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 319007524 від 21.09.2025 року в розмірі 14209,44 грн.

Згідно умов кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» належним чином не виконував, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 14209,44 грн.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його знаходження.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, які не вручені останньому та повернуті до суду 12.06.2026 року з незалежних від суду причин. Про те, на адресу суду через канцелярію суду, 12.06.2026 року надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає про наступне. Від так відповідач вважає, що позивач не може стягувати з нього комісію та штрафні санкції із відповідача. Також, відповідач зазначає що позивач не надав докази видачі грошових коштів відповідачу. Крім того, відповідач не погодився з позовними вимогами щодо стягнення з нього на користь позивача штрафних санкцій та пені, а також щодо недоведеності правильності нарахування суми заборгованості за 30 (тридцять) календарних дні, як передбачено договором.

24.06.2026 року через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначає про наступне.

Відтак позивач вважає відзив безпідставним, необгрунтованим виходячи з наступного.

Так, 21.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №319007524 в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису через особистий кабінет. Відповідно до платіжного доручення від 21.09.2025 року кредитні кошти було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 , яка як зазначає позивач належить ОСОБА_1 , та була відкрита у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (МОНОБАНК). Крім того, представник позивача зазначає, що загальний розмір наданого ОСОБА_1 кредиту складав у сумі 4200,00 грн. в межах встановленого кредитного ліміту 5000,00 грн. При цьому відповідно до п. 8.3 договору базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70% річних. Відповідно до п.п. 8.5 договору розмір комісії, що нараховувався за надання першого траншу кредиту за цим договором становить 252,00 грн. Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 319007524 від 21.09.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відсотки були нараховані по 33,60 грн. в день. А з 23.10.2025 року по 41,6 грн. вдень. Згідно з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 319007524 від 21.09.2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відсотки нараховували по 41,16 грн. вдень.

Також, представник позивача -Чечельницька А.О. у відповіді на відзив зауажила, що для укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Кредитний договір був укладений з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснювалась через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Крім того, представник позивача ОСОБА_2 порушила клопотання щодо витребування у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (МОНОБАНК) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄРДПОУ: 21133352, contact@universalbank.com.ua) наступну інформацію, а саме:

-інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_3 ;

- виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за період - з 21.09.2025 по 24.09.2025 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів;

-інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період - з 07.04.2025 по 10.04.2025 року.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (МОНОБАНК) була витребувана зазначена інформація.

29.06.2026 року на електронну адресу суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (МОНОБАНК) надійшов лист від 26.06.2026 року №БТ/Е-27841, у якому міститься витребувана інформація. Відтак АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (МОНОБАНК) (далі-Банк) у своєму листі зазначає, що банком було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_3 за період - з 07.04.2025 по 10.04.2025 року. Також, Банк надав рух коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_3 за період - з 07.04.2025 по 10.04.2025 року, що міститься у матеріалах справи (Додаток 1).

Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а останній користувався кредитними коштами, проте не виконав зобов`язання за договором, допустив заборгованість.

У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2025 р. укладено кредитний договір № 319007524 від 21.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

-4200, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-7657,44 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-252,00 грн. – заборгованість по комісії;

-2100,00 грн. – неустойка.

У кредитному договорі, підписаному відповідачем визначено умови кредитування, а саме: суму кредиту, строк, на який надано кредит, процентна ставка.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту стосовно інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписаного відповідачем ОСОБА_1 з якої вбачається, що відповідач була належним чином повідомлений про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки та її типу, комісії, а також , що він був повідомлений про розмір пені та штрафу за порушення умов кредитування.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" зазначив, що відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором № 319007524 від 21.09.2025 року. Наведене підтверджується розрахунками заборгованості, наявними у справі.

Відповідач у відзиві від 12.06.2026 року зазначає, що позивач не може стягувати з нього комісію та штрафні санкції із відповідача. Також, відповідач зазначає що позивач не надав докази видачі грошових коштів відповідачу. Крім того, відповідач не погодився з позовними вимогами щодо стягнення з нього на користь позивача штрафних санкцій та пені, а також щодо недоведеності правильності нарахування суми заборгованості за 30 (тридцять) календарних дні, як передбачено договором.

У той же час, позивач заперечуючи вважає відзив безпідставним, необгрунтованим обгрунтовуючи тим що, 21.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №319007524 в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису через особистий кабінет. Відповідно до платіжного доручення від 21.09.2025 року кредитні кошти було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 , яка як зазначає позивач належить ОСОБА_1 , та була відкрита у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (МОНОБАНК). Крім того, представник позивача зазначає, що загальний розмір наданого ОСОБА_1 кредиту складав у сумі 4200,00 грн. в межах встановленого кредитного ліміту 5000,00 грн. При цьому відповідно до п. 8.3 договору базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70% річних. Відповідно до п.п. 8.5 договору розмір комісії, що нараховувався за надання першого траншу кредиту за цим договором становить 252,00 грн. Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 319007524 від 21.09.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відсотки були нараховані по 33,60 грн. в день. А з 23.10.2025 року по 41,6 грн. вдень. Згідно з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 319007524 від 21.09.2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відсотки нараховували по 41,16 грн. вдень.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_2 щодо витребування у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (МОНОБАНК) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄРДПОУ: 21133352, contact@universalbank.com.ua) судом була витребувана наступна інформація, а саме:

-інформація чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_3 ;

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 252,00 грн., то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.

Стягнення із ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредитної заборгованості/надання кредиту, а саме за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протирічить ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 по справі № 363/1834/17 та не суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 по справі № 496/3134/19, на яку посилаються сторони. Зокрема, у справі № 496/3134/19 суд касаційної інстанції констатував, що "умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22) зроблений висновок, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у сумі 2100,00 грн. суд висновує про наступне.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки суд відхиляє відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені та інших платежів у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача заборгованості за по комісії у сумі 252, 00 грн та неустойки у розмірі 2100,00-задоволенню не підлягають.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вимог в частині щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по комісії за надання кредиту у сумі 252,00 грн. та неустойки у сумі -2100,00 грн.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками за понад строкове користування кредитом у сумі 6750, 24 грн. суд висновує про наступне.

Відповідно до п. 2.1. договору, Кредитодавець передав позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату від суми кредиту та Комісію за надання кредиту. Мета кредиту- придбання товарів (робіт, послуг), для задоволення власних потреб. Сума кредиту-4200,00 грн. Строк кредитування (дії договору)-27 днів (дисконтний період з можливістю продовження та поновлення). Відсоткова ставка денна-0,98% (фіксована). Комісія за надання кредиту у розмірі-252,00 грн. Кінцевою датою повернення кредиту є -21.10.2030 року (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору строк кредитування (дисконтний період кредитування) складає -27 днів, тобто з 21.09.2025 року по 18.10.2025 року.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п.3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду (27 днів) та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки) за умови, якщо Позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Отже, з матеріалів справи вбачається що за період з 21.09.2025 року по 18.10.2025 року ОСОБА_1 в сумі були нараховані відсотки 33,60 (денна відсоткова ставка) у розмірі - 907,20 грн., а в період з 22.10.2025 року по 31.03.2026 року у сумі 6750,00 грн. – ставкою 41,16 грн. в день (понадстрокове користування кредитом).

Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.

У зв`язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

Як видно із розрахунків заборгованості, відповідачем не було здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.

Разом із тим, до матеріалів справи не долучено доказів того, що товариство акцептувало продовження строку договору.

Отже, суду не надано доказів, що сторони досягли згоди у належній формі про пролонгацію строку кредитування.

Разом із тим, як уже зазначалося, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наведено висновки, за якими припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другої статті 1050 ЦК.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК.

У частині третій статті 6 ЦК зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Такі висновки викладені у постанові ВС від 17.09.2025 у справі № 905/1197/24.

Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування є незаконним.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

У зв`язку із наведеним вище з ОСОБА_1 слід стягнути в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄАПБ" заборгованість в розмірі 5107,20 грн. за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 319007524 від 21.09.2025 року що складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі- 4200,00 грн. та заборгованості за відсотками за період з 21.09.2025 року по 18.10.2025 року (27-днів) що складає в сумі -907,20 грн.

В іншій частині вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками за понадстрокове користування кредитом у розмірі 6750,24 грн. та комісії за надання кредиту у сумі 252,00 грн. - необхідно відмовити.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд прийшов висновку, що до позивача, що діє відповідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", перейшли усі права, як кредитора за кредитними договорами, у тому числі і за договором № 319007524 від 21.09.2025 року, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові N 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за N 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за N 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за N 667/11010/14-ц.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 як на користь первісних кредиторів, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", як нового кредитора.

Відповідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" сплатило судовий збір в розмірі 3328,00 грн. Наведене підтверджується платіжною інструкцією № 157229 від 22.05.2026 року, а тому відшкодуванню підлягає сума, пропорційна до задоволених вимог, а саме у сумі 1196,16 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцем знаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 1664,00 грн., необхідно відмовити виходячи з наступного.

Отже судом не встановлено об`єктивних даних щодо вчинення стороною позивача і передбачених пунктом 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України дій, а саме щодо огляду доказів, забезпечення доказів, тощо. А тому, на думку суду такі вимоги є безпідставними, та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за кредитним договором № 319007524 від 21.09.2025 року у розмірі 5107,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 1196,16 грн.

У решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.07.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua