Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №521/3575/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №521/3575/26

Суддя: Сегеда О. М.

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/3575/26

Пр. №2/521/4117/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 13 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у кредит №71189276, відповідно до умов якого Кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 2000,00 грн., строком на 30 днів (з 13 вересня 2025 року по 12 жовтня 2025 року із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,250 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 300,00 грн.), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою нараховується 4,00 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту №71189276 від 13 вересня 2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘64017, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови договору.

Так, за умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу в кредит кошти в сумі 2000,00 грн., строком на 30 днів, а також зі сплатою процентів за ставкою 0,250% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2925,00 грн.).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало прийняті на себе зобов`язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище, втім, останнім не були виконанні прийняті на себе зобов`язання.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором №71189276 від 13 вересня 2025 року в розмірі 6450,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. – заборгованість по процентам; 300,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Крім того, 11 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у кредит №6559975, відповідно до умов якого Кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 1700,00 грн., строком на 30 днів (з 11 серпня 2025 року по 05 серпня 2026 року із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 293,25 грн.), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою нараховується неустойка у розмірі 85 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту №6559975 від 11 серпня 2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘471713, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Так, за умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу в кредит кошти в сумі 1700,00 грн., строком на 30 днів, а також зі сплатою процентів за ставкою 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 293,25 грн.).

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останнього на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості за кредитним договором №6559975 від 11 серпня 2025 року в розмірі 6585,80 грн., яка складається з: 1700,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1485,80 грн. – заборгованість по процентам; 0,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 3400,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором №71189276 від 13 вересня 2025 року в розмірі 6450,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. – заборгованість по процентам; 300,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та заборгованість за кредитним договором №6559975 від 11 серпня 2025 року в розмірі 6585,80 грн., яка складається з: 1700,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1485,80 грн. – заборгованість по процентам; 0,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 3400,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та судові витрати.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.24-25).

Представник позивача, діюча на підставі ордеру від 03 вересня 2025 року, в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності (а.с.29,31).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не сповістив, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав (а.с.27,28).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є юридичною особою та дії на підставі Статуту.

Судом встановлено, 13 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у кредит №71189276, відповідно до умов якого Кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 2000,00 грн., строком на 30 днів (з 13 вересня 2025 року по 12 жовтня 2025 року із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,250 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 300,00 грн.), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно п 2.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Встановлено, що Договір кредиту №71189276 від 13 вересня 2025 року укладений в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘85748, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу – tatamalibo@gmail.com) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Договір кредиту, укладений в електронній формі, та є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн., зі сплатою відсотків, строком користування 30 днів.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало прийняті на себе зобов`язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище.

Втім, ОСОБА_1 не виконав прийняті на себе зобов`язання, внаслідок чого за кредитним договором №71189276 від 13 вересня 2025 року існує заборгованість в розмірі 6450,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. – заборгованість по процентам; 300,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Встановлено, що 11 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у кредит №6559975, відповідно до умов якого Кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 1700,00 грн., строком на 30 днів (з 11 серпня 2025 року по 05 серпня 2026 року із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 293,25 грн.), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Встановлено, що Договір кредиту №6559975 від 11 серпня 2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ‘471713, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Договір кредиту, укладений в електронній формі, та є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 1700,00 грн., зі сплатою відсотків, строком користування 30 днів.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, внаслідок чого за кредитним договором № 6559975 від 11 серпня 2025 року існує заборгованість в розмірі 6585,80 грн., яка складається з: 1700,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1485,80 грн. – заборгованість по процентам; 0,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 3400,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн.-сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, встановлення факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитними договорами вказує на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань, та відсутністю доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів у підтвердження своїх заперечень. Своїм правом бути присутньою у судових засіданнях відповідачка також розпорядилася на свій розсуд.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачки.

За таких обставин, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі гривень.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280-289, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (01010 м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за кредитним договором №71189276 від 13 вересня 2025 року в розмірі 6450 (шість тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 2000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн. – заборгованість по процентам; 300,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (01010 м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за кредитним договором № 6559975 від 11 серпня 2025 року існує заборгованість в розмірі 6585 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 80 гкопійок, яка складається з: 1700,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1485,80 грн. – заборгованість по процентам; 3400,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua