Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №505/4781/23 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №505/4781/23

Провадження №1-кп/505/370/2026

30.06.2026 року Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166180000388 від 18.09.2023 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кучургани, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно ст. 89 КК України не маючого судимості,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 17.09.2023 року о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи у дворі будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_4 , під час якої у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

В подальшому, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , в той же день та час, знаходячись за вищезазначеною адресою у вітальній кімнаті власного будинку, під час сварки з ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, схопив зі столу кухонний ніж із зеленою рукояткою та тримаючи його в правій руці, здійснив чотири хаотичні рухи в сторону останнього. В результаті зазначених вище дій, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран спини, грудної клітини, лівого передпліччя та правої кисті, які спричинили розлад здоров`я строком понад шість днів, але не більше трьох тижнів (21 день) і за цим критерієм згідно п. 2.3.3. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_6 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності і потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, то прокурор просить розглянути матеріали кримінального провадження №12023166180000388 від 18.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину визнає у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, яке кваліфікується, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Також, у вказаній заяві зазначив про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві захисником ОСОБА_7 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості ОСОБА_3 , підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_4 надав письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального првопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, і те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, щиро розкаюється у вчиненому, негативно характеризується за місцем проживання, його поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень, проступків).

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід не обирався.

Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023 року з предмета зовні схожого на кухонний ніж, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Подільського РУП ГУНП в Одеській областіза адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 74.

Речовий доказ: предмет зовні схожий на кухонний ніж, який згідно квитанції № 663 від 18.09.2023 року знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суду Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_8