Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №505/868/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/868/26

№ 3/505/512/2026

02 липня 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., з участю секретаря судового засідання Піскунова Д.С., прокурора Серддюк М.О., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кузьонного О.І., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянина України, уродженця м. Котовськ, Одеської області, з вищою освітою, працюючого на посаді старшого інспектора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного сержанта (на момент складення протоколу), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 17 березня 2026 року складеного стосовно ОСОБА_1 , Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону під час вивчення стану законності та заходів щодо її забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у діях старшого інструктора відділення рекрутингу та комплектування головного сержанта ОСОБА_1 виявлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, в протоколі зазначено, що з 24.02.2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України. З 2024 року перебував на посаді старшого інструктора відділення рекрутингу та компл ектування ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти державне майно; військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей. Положеннями ст.ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.12.2024 № 70 «Про організацію службової діяльності в ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2025 році» ОСОБА_1 визначено уповноваженою посадовою особою з питань виконання організаційних заходів та звітності щодо запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано забезпечити дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також інших нормативно-правових актів, проводити роботу з профілактики корупційних правопорушень, здійснювати аналіз дотримання вимог антикорупційного законодавства особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до обов`язків уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в ІНФОРМАЦІЯ_2 : уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції у своїй діяльності підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У мирний та воєнний час уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції виконує покладені на неї завдання, здійснює діяльність щодо запобігання та виявлення корупції, забезпечує планування, організацію та ефективне проведення антикорупційних заходів, моніторинг та контроль за дотримання антикорупційного законодавства.

Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції у мирний та воєнний час відповідає за: вжиття превентивних заходів щодо недопущення порушень Закону України «Про запобігання корупції»; надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства про запобігання корупції; отримання методичних рекомендацій, створення методичної бази роз`яснень, її періодичне оновлення та проведення занять з особами які є суб`єктами декларування; доведення особам які є суб`єктами декларування про юридичну відповідальність за несвоєчасне подання декларацій; візування проектів наказів з основної діяльності, адміністративно-господарських питань, по особовому складу залежно від їх видів; проведення моніторингу щодо подання декларацій з наданням відповідної інформації начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ведення журналу обліку надання консультаційної допомоги суб`єктам декларування щодо заповнення та подання декларацій; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; організацію роботи з оцінки корупційних ризиків у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; розгляд повідомлень про порушення вимог законодавства щодо запобігання корупції; визначення та складання переліку чутливих до корупції посад, списку осіб, які обіймають ці посади; розробку проектів актів з питань запобігання та виявлення корупції у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; співпрацювання з викривачами, забезпечення дотримання їхніх прав та гарантій захисту передбачених Законом; контроль за дотриманням антикорупційного законодавства; інформування начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Таким чином, на ОСОБА_1 , як на уповноваженого з питань протидії корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 покладалися організаційно-розпорядчі функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-13 та ст. 425 КК України він являвся військовою службовою особою - суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 виконуючи обов`язки уповноваженого з питань запобігання корупції у період з 25.12.2024 року по 19.01.2026 року не забезпечив належного контролю за дотриманням антикорупційного законодавства; не здійснив перевірку фактів подання декларацій; не повідомив НАЗК про встановлені порушення; фактично допустив системне ігнорування вимог фінансового контролю в підрозділі.

Вимогами ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено згідно з Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 № 451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025 року. В останнє, продовжено Законом України від 14.01.2026 No4757-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Тобто, з 18.03.2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період.

Таким чином, головний сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді старшого інструктора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також будучи уповноваженою посадовою особою з питань виконання організаційних заходів та звітності щодо запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення ст.ст. 9, 11, 16 Статуту, п. 5 ч. 6 ст. 13-1, ч. 1 ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції», п. 5 ч. 1 розд. II Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженому наказом НАЗК від 27.05.2021 № 277/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2021 за № 914/36536, з 25.12.2024 року до 19.01.2026 року не забезпечив дотримання у ІНФОРМАЦІЯ_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також інших нормативно-правових актів, не здійснював належний контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, не здійснив належну перевірку фактів подання суб`єктами декларування декларацій та, як наслідок, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, тобто вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор Сердюк М.О. повністю підтримала обставини, викладені у протоколі та зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, просила визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та призначити штраф у розмірі 17000 грн.

Захисник Кузьонний О.І. просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав, зазначених в клопотанні про закриття провадження по справі, яке раніше було подано до суду. Окрім того, зазначив, що допущену в протоколі помилку не можна розцінювати як технічну, оскільки протокол це важливий документ, на підставі якого суд приймає відповідне рішення, яке може бути в тому числі наслідком звільнення особи з посади.

Заслухавши учасників, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

За рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, у тому числі закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доведення вини у вчиненні особою адміністративного проступку повинно покладатися на уповноважений орган, який складає протокол.

За правовими висновками, викладеними у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011р. у справі «Коробов проти України» та від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», суд зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з положеннями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Поряд з цим протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі. За своєю природою він є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.

Суд досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення була допущена помилка у написанні по-батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та помилково зазначено « ОСОБА_2 », в той час коли відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 та копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_3 « ОСОБА_4 ». Також судом встановлено, що в протоколі не зазначено дату народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що унеможливлює належну ідентифікацію судом особи, відносного якої складений протокол, таким чином протокол про адміністративне правопорушення складений щодо невідповідної особи.

Враховуючи викладене вище, суд, встановлюючи у відповідності до ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, погоджується з доводами захисника в частині того, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення складно фактично стосовно іншої особи, відповідно встановивши допущені помилки у написанні по-батькові особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, в якому також не зазначення дату народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що унеможливлює належну ідентифікацію судом особи, відносного якої він складений, не може визнати його належним та допустимим доказом у справі, та розцінює як такий, що складено щодо невідповідної особи, та приходить висновку про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за недоведеністю адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.208, ст.283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук