Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №631/1445/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 631/1445/25

Провадження № 1-кп/645/289/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_2

прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 62023170020002688 від 10.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гуляйполе, Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, - 14.07.2023 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125, КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2025 року, приблизно о 09 год. 15 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у приміщенні магазину «Аврора» (код ЄДРПОУ 47130363), який розташований за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренко, 2/146, де в цей час у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене, діючи умисно та протиправно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу, підійшов до вітрини торгової зали магазину «Аврора» та викрав з торгівельних стелажів: зовнішній акумулятор «Power KLGO KR-44» 10000 mAh з кабелем, в новому стані у кількості 1 одиниці, зовнішній акумулятор «Power KLGO KR-56» 10000 mAh 10+, в новому стані у кількості 1 одиниці, що належить ТОВ «Вигідна покупка», загальна вартість якої становить 880 гривень 33 копійки, зарядний пристрій «Hoco J129A» 20000 mAh, в новому стані, у кількості 3 одиниць, що належить ТОВ «Вигідна покупка», загальна вартість якої становить 1698 гривень 00 копійок, зарядний пристрій «Power KLGO KR68-44» 20000 mAh, в новому стані, у кількості 2 одиниць, що належить ТОВ «Вигідна покупка», загальна вартість якої становить 1399 гривень 00 копійок.

Після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, не маючи наміру сплачувати за вищевказаний товар, пройшов касову зону, не сплативши за товар, та вийшов з приміщення магазину «Аврора», тим самим виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та залишив місце вчинення кримінального правопорушення розпорядившись викраденим товаром –: зовнішнім акумулятором «Power KLGO KR-44» 10000 mAh з кабелем, в новому стані у кількості 1 одиниці, зовнішнім акумулятором «Power KLGO KR-56» 10000 mAh 10+, в новому стані у кількості 1 одиниці, зарядним пристроїм «Hoco J129A» 20000 mAh, в новому стані, у кількості 3 одиниць, зарядним пристроєм «Power KLGO KR68-44» 20000 mAh, в новому стані, у кількості 2 одиниць, на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на загальну суму 3 977 гривень 33 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, пояснив суду про обставини викладені вище, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені. Дійсно, в середині червня 2025 року, в ранковий час, перебував у приміщенні магазину «Аврора», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренко, 2/146, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, таємно викрав з торгівельних стелажів: 2 зовнішні акумулятори, зарядний пристрій у кількості 5 одиниць.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним кримінального діяння, розуміючи яка міра покарання загрожує, показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, кількість та вартість викраденого майна, прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у їх вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує в межах пред`явленого прокурором обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше засуджений (вирок Київського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 125, КК України від 14.07.2023 року), військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласна клінічна наркологічна лікарня» № 5788 від 21.07.2025 року ОСОБА_5 на обліку в не перебуває, згідно повідомлення КНП «Обласний психоневрологічний диспансер» № 3676 від 17.07.2025 року ОСОБА_5 впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до закладу не звертався.

В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст. 12 КК України, є умисним тяжким кримінальним правопорушенням, наслідки вчинення кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченого, заокрема проходження військової служби у лавах Збройних сил України, правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.

Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до положень ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 року №337 контроль за поведінкою ОСОБА_5 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.

У разі звільнення ОСОБА_5 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

У зв`язку зі звільненням засудженого ОСОБА_5 з випробуванням покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,

Вирок Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125, КК України від 14.07.2023 року підлягає окремому виконанню.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/17712-ТВ від 15.07.2025у розмірі 2674 грн. 20 коп., судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/17713-ТВ від 15.07.2025 у розмірі 2228 грн. 50 коп., судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/17714-ТВ від 15.07.2025 у розмірі 1782 грн. 80 коп. (Стягувач платежу Держава, код доходів 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: