Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №509/2360/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1928/26

Справа № 509/2360/25

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

відповідача ОСОБА_1 , представника Садаклієва І.І.,

від позивача ОСОБА_2 – не з`явились,

переглянувши справу №509/2360/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року у складі судді Гандзій Д.М., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись 07 травня 2025 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача ОСОБА_1 , вказав, що 18 жовтня 2024 року на автодорозі Р-70 Одеса-Монаші, 12 км, водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом автомобілем «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; транспортні засоби від зіткнення отримали механічні пошкодження. Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року в справі №509/6188/24 ОСОБА_1 за обставинами дорожньо-транспортної пригоди визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 власнику транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» згідно Полісу №223464344; страховиком відшкодовано шкоду в сумі 145000,00 грн.

Відповідно до Висновку №10-028 від 31 жовтня 2024 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 (сертифікат оціночної діяльності №457/2022 від 22 вересня 2022 року) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена рівною 353299,10 грн. Невідшкодованою після виплати страхового відшкодування залишається матеріальна шкода у розмірі 212754,10 грн.

Крім того, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди завдано моральної шкоди, розмір якої оцінено у 50000,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 212754,10 грн., моральної шкоди 50000,00 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2628,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21000,00 грн. (а.с.2-4).

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.50).

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що ОСОБА_2 та ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» уклали Угоду про розмір страхового відшкодування 145000,00 грн. Аналізуючи дану Угоду, норми чинного законодавства та у відповідності до умов Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2123464344 від 14 вересня 2024 року, можна зазначити, що позивач погодився з тим, що сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну його майну, становить 145000,00 грн. Наданий позивачем Звіт №10-028 від 31 жовтня 2024 року про оцінку вартості матеріального збитку не є належним та допустимим доказом, так як був складений з порушенням вимог чинного законодавства та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів. Відповідно до вказаного Звіту Протокол огляду транспортного засобу №10-028 був складений 20 жовтня 2024 року в м. Чорноморськ по вул. Парусна, 13-А за участю власника транспортного засобу ОСОБА_2 та представника ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Щербіни О.М., який від підпису в Протоколі відмовився; другий учасник ДТП не викликався. Відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок, як і відсутність вказівки, що він підготовлений для суду, тягне за собою неналежність експертного висновку. Крім того, згідно інформації із Реєстру атестованих судових експертів МЮУ Паляниця А.Б. не зареєстрований. У відзиві викладено зауваження до вказаного Звіту, які викликають сумнів у його об`єктивності та законності. Моральна шкода відшкодуванню не підлягає, так як позивач не звертався до відповідача про добровільне відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, уклав Угоду зі страховою компанією щодо розміру страхового відшкодування, доказів завдання моральної шкоди не надав. Витрати на правничу допомогу не підтверджені (а.с.53-60).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 208299,10 грн., на відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., витрати на складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку в сумі 4455,00 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2628,00 грн., в решті вимог відмовлено (а.с.85-97).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.101-110).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці; підтримано обґрунтування позиції, що викладена в суді першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року у справі №509/6188/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено стягнення. Дорожньо-транспортна пригода мала місце 18 жовтня 2024 року о 09:20 годин на автодорозі Р-70 Одеса-Монаші, 12 км; водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом автомобілем «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; транспортні засоби від зіткнення отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер (vin) НОМЕР_3 , сірий, легковий сєдан, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , власник транспортного засобу ОСОБА_2 , станом на 18 жовтня 2024 року строк експлуатації 15 років 10 місяців, пробіг 119643 км (а.с.28).

В момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом автомобілем марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував ОСОБА_2 , відповідно ОСОБА_2 був володільцем транспортного засобу та потерпілою особою.

В момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом автомобілем марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_3 , відповідно ОСОБА_1 був володільцем транспортного засобу та особою винною у дорожньо-транспортній пригоді.

Станом на 18 жовтня 2024 року був діючий Поліс №223464344 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на транспортний засіб марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер (vin) НОМЕР_5 ; ліміт за шкоду життю та здоров`ю 320000,00 грн., ліміт за шкоду майна 160000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Страхування» та ОСОБА_2 укладено Угоду про розмір страхового відшкодування від 29 січня 2025 року, згідно якої сторони досягли згоди про розмір страхового відшкодування та не наполягали на проведенні оцінки, експертизи майна. За Угодою сторони визначили, що сума страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 18 жовтня 2024 року, складає 145000,00 грн. з урахуванням франшизи, яка за Полісом №223464344 складає 0,00 грн.; сторони підтвердили, що сума страхового відшкодування є остаточною, що положення даної Угоди не позбавляють потерпілого права звертатися до особи винної у завданні збитків до повного відшкодування завданої шкоди.

ОСОБА_2 підтвердив виплату страхового відшкодування в сумі 145000,00 грн.

Згідно Звіту №10-028 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер (vin) НОМЕР_3 , складеного 31 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_5 (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №457/2022 від 22 вересня 2022 року) за заявою ОСОБА_2 , огляд транспортного засобу проведено 28 жовтня 2024 року та визначено:

ринкова вартість автомобіля на дату оцінку без урахування отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень склала 353299,10 грн.;

вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 18 жовтня 2024 року автомобіля на дату оцінки становить 466073,75 грн.;

коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля на дату ДТП визначений рівний 0,7;

вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 18 жовтня 2024 року автомобіля визначена з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових (0,70) на дату визначення збитку становить 213102,36 грн.;

ринкова вартість автомобіля визначена з урахуванням отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень (тобто – вартість досліджуваного автомобіля в пошкодженому стані) на дату оцінки визначається рівною 140196,74 грн.;

вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля визначається такою, що дорівнює ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу на дату події без врахування отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень складає 353299,10 грн.

Відповідач ОСОБА_1 визначену Звітом №10-028 від 31 жовтня 2024 року ринкову вартість транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту, вартість матеріального збитку тощо належними та допустимими доказами не спростував, висновок експерта в порядку статті 106 ЦПК України до суду не подав, клопотання про призначення експертизи судом не заявив.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-ІУ (втратив чинність від 01 січня 2025 року на підставі Закону №3720 від 21 травня 2024 року) відшкодуванню відповідно до статті 28 Закону підлягала шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 29 вказаного Закону №1961-ІУ у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовувались витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Страхове відшкодування ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» потерпілому ОСОБА_2 здійснено в сумі 145000,00 грн., що в межах ліміту страховика 160000,00 грн. (Згідно Звіту №10-028 від 31 жовтня 2024 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 18 жовтня 2024 року автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових (0,70) на дату визначення збитку становить 213102,36 грн.)

Оскільки вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 18 жовтня 2024 року автомобіля на дату оцінки 466073,75 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля на дату оцінку без урахування отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень 353299,10 грн., то вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля визначається такою, що дорівнює ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу на дату події без врахування отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень, що складає 353299,10 грн.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно Звіту №10-028 від 31 жовтня 2024 рокувартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля визначена рівною ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу на дату події без врахування отриманих в ДТП 18 жовтня 2024 року пошкоджень, що складає 353299,10 грн.

Отже, обов`язок ОСОБА_1 в порядку статті 1194 ЦК України по відшкодуванню різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 208299,10 грн. (353299,10 – 145000,00 = 208299,10), з чим суд першої інстанції визначився правильно.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч.1, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від, зокрема, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).

ОСОБА_2 є особою, якій завдано моральної шкоди; шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його транспортного засобу як майна. Аварійне пошкодження автомобіля не є спірним, рівно як і те, що таке пошкодження викликає душевні страждання власника. ОСОБА_1 не спростовано, що пошкодження транспортного засобу вплинуло на ОСОБА_2 , викликало у нього переживання, незручності, певну організацію життя у зв`язку з необхідністю відновлення пошкодження автомобіля тощо.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди на рівні 10000,00 грн. при ціні позову в цій частині вимог 50000,00 грн. є розумним.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості відшкодування моральної шкоди не приймаються.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.п.1,2 ст.3 ст.133 ЦПК України).

Розподіл судових витрат між сторонам врегульовано статтею 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову – на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.п.2,3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 2628,00 грн., за проведення оцінки вартості збитку сплачено 4455,00 грн.

Дані судові витрати покладено на відповідача; доводи апеляційної скарги не містять обґрунтування неправильності такого розподілу судових витрат.

Витрати на професійну правничу допомогу, заявлені позивачем на суму 21000,0 грн., судом не стягнуто.

В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Докази у справі у своїй сукупності доводять обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, надав належну оцінку доказам.

Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.

В судовому засіданні 04 червня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав відповідачу та його представнику, які з`явилася в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 30 червня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Садаклієва Івана Ілліча в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 30 червня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Є.С.Сєвєрова

О.М.Таварткіладзе