Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №484/2563/26 — Миколаївський апеляційний суд

02.07.26

33/812/285/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2563/26 Головуючий суду І інстанції - суддя Максютенко О.А.

Номер провадження: 33/812/285/26 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником - адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655784 від 03 травня 2026 року, водій ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 01 год 13 хв в м. Первомайськ, вул. Леоніда Каденюка, 14 керував автомобілем Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки відмовився (втік з місця зупинки транспортного засобу). Пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння в медичному закладі Первомайському КМП ПЦМБЛ відмовився. У зв`язку з цим, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 17 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Бабкова О.С. подала до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі, адвокат Бабкова О.С. зазначає, що постанова суду є незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права.

На думку захисника, суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду.

Суд фактично перейняв на себе обов`язок щодо доведення вини ОСОБА_1 , чим грубо порушив його право на захист, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Крім цього, адвокат звертає увагу суду на відео з боді-камери поліцейського, які від копійовані на CD-диск, який містить декілька відеофайлів, які датовані 03 травня 2026 року. На вказаних відео зафіксовано, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката та не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Тобто, захисник вважає, що з боку працівників поліції наявні значні порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Захисник переконана, що відносно ОСОБА_1 наявний сумнів у його перебуванні у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а тому підстави для притягнення його до відповідальності відсутні.

Вищенаведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а всі сумніви щодо його винуватості мають бути враховані судом на його користь.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бабкова О.С. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином .

Адвокат Бабкова О.С. надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність ОСОБА_1 .

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ст. 294 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Так, винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться у:

- протоколі по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655784 від 03.05.2026 року, за яким водій ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 01 год 13 хв в м. Первомайськ, вул. Леоніда Каденюка, 14 керував автомобілем Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки відмовився (втік з місця зупинки транспортного засобу). Пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння в медичному закладі Первомайському КМП ПЦМБЛ відмовився. У зв`язку з цим, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПД;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.05.52026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, порушення мови, нестійка хода) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (втік з місця зупинки транспортного засобу);

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 травня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 було направлено до КНП «ПЦМБЛ» для проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, натомість водій відмовився та втік з місця зупинки;

- постанові серії ЕНА №7127524 від 03.05.2026, за якою гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки він 03 травня 2026 року о 01 год 56 хв в м. Первомайськ, вул. Леоніда Каденюка, 14 керував транспортним засобом Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 без одного заднього номерного знаку, а відтак порушив вимоги п.2.9 в ПДР;

- рапорті інспектора ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Якимлюка В., за яким гр. ОСОБА_1 було зупинено 03.05.2026 о 01.13 год., оскільки останній в комендантську годину керував автомобілем без одного заднього номерного знаку, що є порушенням п. 2.9 в ПДР. Водій зупинив автомобіль та почав тікати з місця вчинення правопорушення, на закликали працівників поліції про повернення на місце зупинки не реагував;

- відеозаписах на CD диску, із яких вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль Мазда н.з. НОМЕР_2 за кермом якого був ОСОБА_1 . Водій мав нестійку ходу, і відразу почав уникати спілкування, а в подальшому взагалі втік з місця зупинки;

- довідці про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7127524 від 03 травня 2026 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені працівником поліції 03 травня 2026 року у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови в розумінні п.п.2 та 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, на вимогу працівників поліції водій ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу щодо огляду на стан сп`яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень самого водія та її захисника ґрунтується на наявних у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписом з боді-камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката та не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд відхиляє як неспроможні, оскільки водій ОСОБА_1 , після зупинки працівниками поліції його транспортного засобу всіляко ухилявся від будь -якого спілкування з працівниками поліції та від надання пояснень, постійно кудись уходив, і в решті решт втік з місця його зупинки.

Аргументи захисника - адвоката Бабкової О.С. про те, що з боку працівників поліції наявні значні порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційній суд вважає безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження такого матеріали справи не місять та стороною захисну не надано.

Твердження захисника Бабкової О.С. з приводу того, що наявні сумніви щодо перебування ОСОБА_1 03 травня 2026 року під час його зупинки працівниками поліції у стані алкогольного сп`яніння, а тому підстави для притягнення його до відповідальності відсутні, апеляційний суд оцінює критично з огляду на таке.

Пункт 2.5 ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, ОСОБА_1 таку вимогу проігнорував, а відтак у захисника відсутні об`єктивні підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 01 год 13 хв не перебував у стані алкогольного сп?яніння.

До того ж, відмова водія від огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для адміністративної відповідальності.

Правове значення має саме невиконання законної вимоги поліцейського, а не результат потенційного медичного огляду, а відтак, такі аргументи як «наявність сумнівів у перебуванні ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння» не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, доводи адвоката Бабкової О.С. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 з наведенням обґрунтованих мотивів.

Згідно довідки Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

За такого, обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником - адвокатом Бабковою Ольгою Сергіївною залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т.В. Крамаренко