Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №136/662/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 136/662/26

Провадження № 33/801/657/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У скарзі зазначає, що 31 березня 2026 року о 23 год. 00 хв. автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , він не керував, а лише сидів в салоні власного автомобіля. Долучений до матеріалів справи відеозапис не можна вважати належним і допустимим доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки на ньому не відображений факт руху вказаного транспортного засобу саме під його керуванням.

У судове засідання, призначене на 23 червня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився.

Дане судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 було відкладено на 02 липня 2026 року за станом його здоров`я.

У судове засідання, призначене на 02 липня 2026 року, ОСОБА_1 знову не з`явився.

01 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із сімейними обставинами. До вказаної заяви додано лікарське свідоцтво про смерть №608 від 26 червня 2026 року ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, оскільки доданим до клопотанням свідоцтвом ОСОБА_1 не обґрунтовує неможливість його явки до суду.

ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою при розгляді справи, чого ним зроблено не було.

Заявник не мотивує необхідність його обов`язкової явки в судовому засіданні та неможливість розгляду апеляційної скарги у його відсутність, зважаючи на те, що його позиція є сформованою та викладена в апеляційній скарзі.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628964, складеного інспектором відділу поліції №4 (м. Липовець) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Довгаленком В.С., 31 березня 2026 року о 23 год. 00 хв. в м. Липовець по вул. Зоряна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с.13).

У п.2.4 Правил дорожнього руху зазначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Частиною першою статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628961, складеного інспектором відділу поліції №4 (м. Липовець) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Довгаленком В.С., 31 березня 2026 року о 23 год. 00 хв. в м. Липовець по вул. Зоряна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1а).

У п.2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №628961 від 31 березня 2026 року та серії ЕПР1 № 628964 від 31 березня 2026 року, відповідно до яких зазначено суть правопорушень вчинених ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого констатовано, що у ОСОБА_1 було виявлено працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 31 березня 2026 року;

- відеозаписом на CD диску, з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого зафіксовано факт переслідування та зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в останнього явно прослідковуються ознаки алкогольного сп`яніння, від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме невиконання водієм вимог про зупинку та відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом за викладених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин.

Однак, апеляційний суд не вбачає правових підстав для розгляду вказаних доводів апеляційної скарги.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 від підпису протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП відмовився, в тому числі і від надання пояснень.

Адміністративні матеріали за вказаними статтями надійшли на розгляд Липовецького районного суду Вінницької області 08 квітня 2026 року.

Судову повістку про виклик до суду ОСОБА_1 отримав 16 квітня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).

22 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючого судді Кривенка Д.Т., у задоволенні якого постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2026 року було відмовлено (а.с.20-22).

Після відмови у задоволенні вказаної заяви про відвід, ОСОБА_1 знову ж було подано заяву про відвід головуючого судді Кривенка Д.Т., у задоволенні якої постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року було відмовлено (а.с.25-27).

Про судове засідання, призначене на 27 травня 2026 року, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Однак, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подав.

Із вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 фактично брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції дистанційно. Крім заяв про відвід будь-яких письмових пояснень (заперечень) по суті порушення ОСОБА_1 подано не було.

Також ОСОБА_1 не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, будь-яких пояснень по суті порушення чи заперечень щодо звинувачень не надав.

Відтак суд першої інстанції розглянув справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оцінку яких здійснив за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи.

А відтак надавати оцінку вказаним вище доводам апеляційної скарги за такої процесуальної поведінки ОСОБА_1 не має правового значення.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість постанови суду першої інстанції, однак в апеляційній скарзі цього не зазначено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало