Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №947/22559/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/22559/26

Провадження № 3/947/2245/26

02.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661931 від 09.05.2026 року), –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661931 від 09.05.2026 року, 09.05.2026 року о 23 год. 58 хв. у м. Одесі по вул. Фонтанська дорога, 14, ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами, про що достовірно знав. Як зазначено у протоколі, правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки постановою серії ЕНА №7937166 від 15.05.2025 року особу вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також повідомлень про поважність причин неявки до суду не надходило.

Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, оскільки її право на участь у судовому розгляді було забезпечено належним повідомленням. Такий підхід узгоджується з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої учасники процесу зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, самостійно цікавитися перебігом судового провадження та не вчиняти дій, спрямованих на його безпідставне затягування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661931, відомостями щодо наявності чинного рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами, матеріалами, які підтверджують факт повторного протягом року вчинення аналогічного правопорушення, а також іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів щодо їх достовірності.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах законності. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями такого провадження є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. За змістом ст.251, 252 та 280 КУпАП суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 усвідомлював факт позбавлення його права керування транспортними засобами, однак, незважаючи на встановлену законом заборону, повторно протягом року керував автомобілем. Таким чином, він свідомо проігнорував встановлені законом обмеження та вимоги Правил дорожнього руху України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, полягає у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Для кваліфікації таких дій достатньо встановлення факту керування транспортним засобом, наявності чинного рішення про позбавлення права керування та повторності протягом року. Усі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення у даній справі підтверджуються дослідженими доказами.

Будь-яких даних, які б спростовували викладені у протоколі обставини, свідчили про незаконність дій працівників поліції або ставили під сумнів факт керування транспортним засобом чи повторність вчинення правопорушення, матеріали справи не містять.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 є повністю доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керування транспортним засобом особою, яка позбавлена такого права, свідчить про свідоме нехтування вимогами закону та судового рішення, створює підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху та підриває принцип обов`язковості виконання судових рішень. Повторність такого правопорушення протягом року свідчить про стійке ігнорування встановлених законом правил та неефективність раніше застосованих заходів адміністративного впливу.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, вимоги ст.23 та ст.33 КУпАП і приходить до висновку, що застосування адміністративного стягнення у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП є необхідним, справедливим та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із особи, щодо якої постановлено рішення про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.7, 23, 33, 40-1, 126, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.