Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №497/660/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.06.2026

Справа № 497/660/26

Провадження № 2/497/1002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши без участі сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2026р. позивачка звернулася до суду з позовом, яким просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, стверджуючи, що шлюбні відносини в них фактично припинені, тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, між ними відсутній спір про поділ спільного майна та досягнута домовленість про місце проживання і утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони у судове засідання не прибули, позивачка надав суду заяву про розгляд позову за його відсутністю, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач також надіслав суду заяву, якою позовні вимоги визнає, теж просить їх задовольнити та розгляд справи здійснити за його відсутністю.

У зв`язку з тим, що сторони просять про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку, що, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України справа підлягає розгляду у письмовому порядку без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 , що було видане 30.09.2025 АДРЕСА_1 , - 30.09.2025р. був зареєстрований шлюб між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а/з№0987), дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище " ОСОБА_5 " (а.с.10-12). Згідно матеріалів справи відповідач є громадянином Грузії, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ЗЛАТНИ ПЯСЦИ 513, №584, вх.ББ, ет.04., ап.406, т. НОМЕР_2 , та має ел.адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 в сторін народилася дитина - син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, вид.05.01.2023р. Муніципалітетом м.Варна, Р.Болгарія, а/з №6 (а.с.15-16), спору між сторонами про утримання та місце проживання дитини не вбачається.

Позивачка стверджує у позові, що бажає розірвання шлюбу, посилаючись на різні погляди на життя в неї з відповідачем та втрату почуття любові між ними, виявивши твердий намір на припинення шлюбних цих відносин, повідомивши, що шлюбні відносини в них припинені, вони спільного господарства не ведуть, проживають в різних країнах, тому відмова у розірванні шлюбу буде порушенням їх прав; відповідач письмовою заявою не заперечує проти задоволення вимог позову.

Відповідно до ст.58 Закону України "Про Міжнародне приватне право України" шлюб між громадянином України та іноземцем або шлюб між громадянином України та особою без громадянства, - що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, - є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України стосовно підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, - також є дійсними в Україні.

Згідно ст.63 Закону України "Про Міжнародне приватне право України" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002р.).

Відповідно до наказу Мін`юсту №52/5 від 18.10.2000р. (в ред. від 18.11.2003р. №140/5) "Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні", документи, видані компетентними органами іноземних держав, що засвідчують акти цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, - визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана ВР України.

Відповідно до міжнародного договору ст.1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року, її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.

Відповідно до ст. ст. 2,3 Гаазької Конвенції (набрала чинності в Україні 22.10.2003р.) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, - є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці цієї Конвенції.

Згідно матеріалів справи, позивачка вже після реєстрації цього шлюбу отримувала паспорт на території України (пасп.№012624447, вид.28.11.2005 органом 5129 і дійсний до 28.11.2035р., згідно адресної довідки ЦНАПу Болградської міської ради від 25.03.2026р., позивачка зареєстрована в АДРЕСА_2 - з 25.07.2017р. і по т.ч., зареєстрована в державному реєстрі платників податку за №3683306368), та, хоча одночасно є громадянкою Болгарії, що підтверджується відповідним паспортним документом, копія якого додана до позову, але для України позивачка є лише громадянкою України, мешканкою Болградського району Одеської області, має малолітню дитину, яка проживає з нею, тому питання про розірвання цього шлюбу підсудне Болградському районному суду Одеської області.

Так, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб - є ЗУ «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-III, ст.2 якого визначає для громадян України принципи єдиного громадянства, неможливості позбавлення громадянства України та збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України тощо, зокрема, - якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної Декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя (ст.110 СК України). Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу, потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, тому, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням сторін до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення їх прав на вільний вибір. Відповідно до ст.112 - її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам або одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу, оскільки незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд враховує те, що сторонам відомі норми чинного законодавства про наслідки розірвання шлюбу судом, а саме, - ч.2ст.114 СК України, згідно якої, в разі розірвання шлюбу судом, - шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; ч.3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Керуючись ст.ст.104,105,114,115 СК України, ст.ст.12,80,263-265,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб, що був зареєстрований Актом про укладення шлюбу №0984 від 30.09.2025р. між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (код платника податків громадянина України (РНОКПП) - НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 ; має єдиний громадянський номер Республіки Болгарія (ЕГН) - НОМЕР_4 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (єдиний громадянський номер Республіки Болгарія (ЕГН) - НОМЕР_5 , зареєстрований Муніципалітетом м.Варна, Республіка Болгарія).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 01.06.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова