Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №494/1257/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

02.07.2026

Справа № 494/1257/26

Провадження № 3-зв/494/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., за участі секретаря судових засідань Станілевич А.В., особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - Подорожнього Андрія Сергійовича про відвід судді Березівського районного суду Одеської області Римаря Ігоря Анатолійовича у справі №494/1257/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла заява Подорожнього Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Березівського районного суду Одеської області Римаря І.А. в справі №494/1257/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Заява мотивована тим, що в судовому засіданні, яке відбулось 02.07.2026 року, захисником було оголошено клопотання про виклик та допит свідків, свідчення яких безпосередньо стосується захисту ОСОБА_1 . Суддею Римарем І.А., після виходу з нарадчої кімнати, було відмовлено без надання належного обґрунтування у виклику свідків, чим, на думку сторони захисту, порушено права ОСОБА_1 на всебічний та неупереджений розгляд справи.

Під час розгляду заяви про відвід ОСОБА_1 заяву про відвід підтримав та просив таку задовольнити. Додатково пояснив, що, на його думку, суддя безпідставно відмовив у допиті свідків захисту.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши заяву про відвід судді Римарю І.А., та матеріали справи, вважаю, що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні судді Березівського районного суду Одеської області Римаря І.А. знаходяться матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Відповідно до положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.

Нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

У пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно частини 1 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, заявлений відвід зводиться до незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями судді Римаря І.А. при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Слід зазначити, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя є самостійним та безстороннім у здійсненні правосуддя.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями судді у питаннях, які знаходяться в межах дискреційних повноважень суду, в розумінні ст.75 КПК України, не може бути підставою для відводу судді.

У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді у стороннього спостерігача.

На цьому наголошує і Верховний Суд, який підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так, у рішенні Великої Палати Верховного Суду справі № 908/137/18 від 04.02.2020 року вказано, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Доводи заяви про відвід не свідчать про упередженість або небезсторонність судді Римаря І.А. при розгляді справи, а фактично стосуються незгоди сторони захисту з прийнятими суддею під час розгляду справи рішеннями, які не можуть бути підставою для відводу судді.

Інші обставини, які б виключали участь судді Римаря І.А. у розгляді даної справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлені.

За таких обставин заява про відвід є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 245, 294 КУпАП, ст.ст. 75, 81, 82 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника Подорожнього Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Березівського районного суду Одеської області Римарю Ігорю Анатолійовичу у справі №494/1257/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Панчишин А.Ю.