Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №583/3022/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3022/26

3/583/1021/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., при секретарі Вербі Н.О., за участю потерпілого – ОСОБА_1 , особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює ФОП ОСОБА_3 ,

за ст. 154 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №780293 від 09.06.2026 у цей день, о 14.00 год. у АДРЕСА_1 , собака дворової породи, що належала ОСОБА_2 , завдала тілесного ушкодження ОСОБА_1 , чим було порушено правила утримання собак та завдано шкоду здоров`ю людини.

Крім протоколу до адміністративних матеріалів долучені письмові пояснення ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_4 в яких ті вказали, про обставини укусу собакою потерпілого та про належність собаки ОСОБА_2 . Поясненням Винник ОСОБА_5 у якому та пояснила що не була безпосереднім очевидцем даної події, проте належна їй собака не є агресивною і без причини не може вкусити людину. Довідка з лікарні про наявність у потерпілого станом на момент обстеження (09.06.2026 р.) укушеної рани лівої гомілки.

Винник – ОСОБА_5 свою вину не визнала та зазначила про відсутність належних і достатніх доказів, які б підтверджували обставини викладені у протоколі. Насправді її собака знаходиться постійно вдома та прив`язана.

Потерпілий ОСОБА_1 повністю підтримав надані ним письмові пояснення та наполіг на тому, що його вкусила собака, що належить ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КпАП України, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КпАП України, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 154 КпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) –

Ч. 3 ст. 154 КпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КпАП, полягає у порученні правил тримання собак, а суб`єктивна характеризується наявністю вини як у формі прямого, так і непрямого умислу.

154 КпАП є бланкетною, тобто відсилає до певного нормативно – правового акту не дотримання якого має тягти адміністративну відповідальність, передбачену як частиною 1, так і частиною 3 статті.

Разом з тим, не зазначення конкретного нормативно – правового акту фактично унеможливлює притягнення особи, оскільки у іншому випадку це б суперечило статті 7 КпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Аналіз протоколу про адміністративне правопорушення дозволяє зробити висновок про його не відповідність вимогам ст. 256 КпАП, оскільки окрім загального посилання на статтю КпАП не містить в собі конкретизації норми права, яку порушила саме ОСОБА_2 , коли її собака вкусила потерпілого.

Досліджуючи вказані обставин справи приходжу до висновку, що у даній справі обов`язково мали б бути посилання на «Правила утримання собак, котів і хижих тварин в м. Охтирка» від 29 вересня 2025 року, з відповідними змінами, які б дозволити чітко визначити які обмеження чи порушення допустила ОСОБА_2 .

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення свідчить, що працівником поліції не було розкрито обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення – гіпотези норми права, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна або необхідно здійснювати її диспозицію.

Загальне посилання на порушення особою певної норми без її конкретизації не може бути достатнім для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Суд же не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимогист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_2 , не дивлячись на її позицію у справі, мають тлумачиться на її користь.

З огляду на викладене, не вбачаю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КпАП, а справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154 ч. 3, 247 ч. 1, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 154 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, в зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко