Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №460/5109/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року м. Рівне№460/5109/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо не формування та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майн у розмірі 37618,00 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 37618,00 грн., сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції від 08.07.2025 №0.0.444626375.1.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що ним сплачена сума збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 37618,00 грн. Оскільки таке нерухоме майно придбавається вперше, тому Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про формування подання щодо повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Проте, Відповідач відмовив у вчиненні таких дій, посилаючись на неподання заявником усіх необхідних документів. Такі дії Позивач вважає протиправними, оскільки усі належні документи були подані пенсійному органу. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву в порядку статей 159, 162, 261 КАС України Відповідачем не поданий.

Третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету може здійснюватися відповідно до вимог Порядку №787 на підставі подання пенсійного органу, після надання платником до органу усіх необхідних документів.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області.

Ухвалою суду від 29.06.2026 у Відповідача витребувано додаткові докази.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між громадянкою ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу садиби (земельної ділянки з розташованим на ній садовим (житловим) будинком) від 08.07.2025; садовий будинок загальною площею 127,50 кв.м. (зареєстровано в реєстрі за №570) (а.с. 8).

При нотаріальному посвідченні Договору Позивачем сплачена сума збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 37618,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.07.2025 (а.с. 13).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 27.08.2025, в якій зазначив, що нерухоме майно є першим об`єктом нерухомості, тому відповідно до норм чинного законодавства Позивач має право на повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 37618,00 грн.

Позивач вдруге звернувся до пенсійного органу із заявою від 11.09.2025, в якій зазначив, що нерухоме майно є першим об`єктом нерухомості, тому відповідно до норм чинного законодавства Позивач має право на повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 37618,00 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом за вих. від 24.09.2025 повідомило про відсутність підстав для повернення вказаного збору (а.с. 14).

В листі від 24.09.2026 зазначено про те, що у складі документів відсутні документи, визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740:

заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), оформлена у відповідності до підпункту 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5;

відсутні дані невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідки з місця проживання (після 1992 року); також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) і відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.

Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, Позивач звернувся до суду з позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі – Закон №400/97-ВР).

За приписами статті 1 Закону №400/97-ВР, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону №400/97-ВР, об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

За правилами пункту 10 статті 4 Закону №400/97-ВР, на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 затверджено Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі – Порядок №1740).

Відповідно до пункту 15-1. Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За приписами пункту 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна може здійснюватися без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Підтверджуючі документи особа надає нотаріусу.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зазначає, що особа при придбанні нерухомого майна має надати підтвердження розповсюдження на неї підпунктів «б»-«г» пункту 15-2 Порядку №1740, для звільнення від сплати збору.

Підтвердження звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна надається нотаріусу при нотаріальному посвідчення договору купівлі-продажу разом з відповідною письмовою заявою.

Якщо ж особа не скористалася механізмом звільнення від сплати збору на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися таким правом після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У постанові від 25.11.2021 (справа №280/9714/20) Верховний Суд висловив правову позицію та вказував, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Отже, відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Судом установлено, що ані заява Позивача від 27.08.2025, ані заява від 11.09.2025 не містять опису додатків, які надавалися пенсійному органу з такими заявами.

В листі від 24.09.2025 зазначено про те, що у складі документів відсутні документи, визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740:

заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), оформлена у відповідності до підпункту 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5;

відсутні дані невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідки з місця проживання (після 1992 року); також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) і відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.

Суд погоджується з позицією пенсійного органу щодо ненадання заявником усіх необхідних документів, оскільки до заяви Позивач не долучив:

- заяву фізичної особи про те, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- документа про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу;

- також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) і відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.

Також суд зазначає, що пенсійний орган на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 29.06.2026 надав документи, які подавалися Позивачем із заявами від 27.08.2025 та від 11.09.2025: паспорт Позивача; РНОКПП Позивача; квитанція від 08.07.2025 про сплату збору; Довідка банку за реквізитами; Договір купівлі-продажу садиби від 08.07.2025; Витяг з Державного реєстру речових прав щодо купівлі садиби та земельної ділянки за Договором купівлі-продажу садиби від 08.07.2025.

Суд зазначає, що надання Позивачем до позовної зави документів: Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 16) та Довідки від 19.03.2026 про те, що Позивач не брав участі в безоплатній приватизації житлового фонду м. Рівне (а.с. 17), не свідчить та не може свідчити про те, що такі документи подавалися пенсійному органу до заяви про повернення збору.

У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про те, що Позивач виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.

Законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Натомість, звертаючись до пенсійного органу із заявою, Позивачем не надано повний пакет документів, відповідно до встановленого переліку.

Отже, надані Позивачем документи не були достатніми для прийняття позитивного рішення, тому Відповідач цілком обґрунтовано відмовив у формуванні подання про повернення коштів з бюджету. Доказів надання відповідних документів пенсійному органу Позивачем не надано.

Проте, суд зазначає, що відмова Відповідача не є перешкодою для Позивача повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області (вулиця Симона Петлюри, 13, місто Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 38012494) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 липня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська