Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/18010/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18010/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , від імені якої діє ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , від імені якої діє ОСОБА_1 , звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з уточненим позовом до відповідачів, Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просили суд:

1. Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене повідомленням № 16.01.05/2-5560 від 29.11.2024 щодо відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам для ОСОБА_1 (уповноважена особа сім`ї, дружини), ОСОБА_2 (чоловіка), ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (доньки).

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам для ОСОБА_1 (уповноважена особа сім`ї, дружини), ОСОБА_2 (чоловіка), ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (доньки) згідно з поданою заявою від 29.10.2024.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що 29.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси (як структурного підрозділу відповідача) із заявою про виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Статус ВПО ОСОБА_1 підтверджується довідкою №5106-5001505556 від 15.04.2022; чоловіка ОСОБА_2 , статус ВПО якого підтверджується довідкою №5106-5002138173 від 09.09.2022; сина ОСОБА_3 , статус ВПО якого підтверджується довідкою №5106-5001505582 від 15.04.2022; доньки ОСОБА_4 , статус ВПО якої підтверджується довідкою №5106-5001505568 від 15.04,2022. В подальшому до заяви, окрім інших документів, було подано копію довідки №1464 від 11.11.2024 у якій йдеться, що чоловік, ОСОБА_5 в періоди із 24.02.2022 по 31.01.2023, з 14.02.2023 по 10,08.2023, з 29.08.2023 по 07.10.2023, з 16.10.2023 по 25.02.2024, з 02,03.2024 по 04.08.2024, з 22.08.2024 по 04.10.2024 виконував бойові та спеціальні завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької та Дніпропетровської областей. Тобто, в періоди за який має обраховуватися сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одного отримувача, як один із критеріїв призначення допомоги. В розумінні положень Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ №332 від 20.03.2022, доходи чоловіка не могли бути включені до сукупного доходу сім`ї для призначення допомоги. Тим не менше, позивачам було відмовлено у призначенні допомоги. Про факт відмови та про причини відмови позивачі дізналися 09.12.2024 із повідомлення №16.01.05/2-5560 від 29.11.2024 про надання державної допомоги сім`ям з дітьми. У даному повідомленні йшлося, що позивачі на мають права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи відмову у призначення допомоги неправомірною, ОСОБА_2 звернувся на урядову «гарячу лінію» зі скаргою. Розгляд даного питання було переадресовано до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. 26.03.2025 було надано відповідь №01-Т-1208 у якій повідомлено про правомірність прийнятого рішення щодо відмови нашій сім`ї у призначенні допомоги. Позивачі не погоджуються із рішенням про відмову у призначенні допомоги на проживання ВПО. Досудові методи врегулювання спору не дали бажаного результату. Саме тому має місце звернення до суду з даним позовом.

(б) Позиція Відповідачів

30.06.2025 року від відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту як внутрішньо переміщена особа разом з неповнолітніми дітьми з 15.04.2022. Чоловік заявниці перебував на обліку та отримував допомогу на проживання окремо з 09.09.2022. З березня 2024 справа ОСОБА_1 та двох її неповнолітніх дітей об`єднана разом із чоловіком. Із письмовою заявою при призначення допомоги на проживання усієї сім`ї ОСОБА_1 звернулася 02.04.2024. При зверненні до заяви ОСОБА_1 надала довідку від 01.06.2024 № 08/855 про те, що її чоловік, ОСОБА_2 , безпосередньо виконує завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької та Дніпропетровської областей. На підставі наданих документів управлінням було прийнято рішення про призначення допомоги родині ОСОБА_6 без урахування доходів чоловіка з березня 2024 року по серпень 2024 року включно. В черговий раз ОСОБА_7 із письмовою заявою про призначення допомоги на проживання звернулася 29.10.2024. У довідці від 11.11.2024 № 08/1464, яку надала ОСОБА_1 , зазначено, що чоловік, ОСОБА_2 , проходив службу за контрактом з 22.06.2017 по 04.10.2024 та виконував бойові та спеціальні завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Вищезазначена довідка складена в довільній формі та її зміст не відповідає вимогам Порядку № 332. Крім того, вона засвідчує, що ОСОБА_2 знаходиться на військовій службі за контрактом у м. Одесі. При розрахунку допомоги на проживання з 01.10.2024 враховувалися доходи сім`ї з квітня по червень 2024 року на загальних умовах: грошове забезпечення чоловіка; допомога при народженні дитини, яку отримувала ОСОБА_1 . Оскільки сукупний дохід на одного отримувача протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи, - 13 742,83 грн, на момент продовження виплати допомоги перевищив 9 444,00 грн, родині відмовлено листом від 29.11.2024 № 16.01 05/2-5560. Відповідач вважає, дії управління правомірними та такими, що повністю відповідають вимогам закону. Враховуючи викладене вище, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

28.01.2026 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що позивачі перебували на обліку в Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради як внутрішньо переміщені особи. Чоловік заявниці перебував на обліку у співвідповідача та отримував допомогу на проживання окремо з 09.09.2022, з березня 2024 справа ОСОБА_1 та двох її неповнолітніх дітей об`єднана разом із чоловіком. Враховуючи, що позивачу призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснювалося до 01 липня 2025 року та прийнято відповідне повідомлення від 29.11.2024 про відсутність права на допомогу на проживання, є доведеним факт, що Пенсійний фонд України не здійснював розгляд поданих документів, не приймав рішення щодо призначення чи відмови у наданні допомоги, а також не володіє матеріалами справи, оскільки на момент звернення позивача не був уповноваженим органом у відповідній сфері. У разі якщо особі було відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам до 01.07.2025, питання щодо виплати такої допомоги органами Пенсійного фонду України не розглядаються повторно на підставі попередньої заяви. Згідно з інтегрованою комплексною інформаційною системою Пенсійного фонду України, середньомісячний сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 перевищує середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї в чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищевикладене, з липня 2025 року право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у позивача відсутнє. Для поновлення розгляду питання про призначення допомоги ВПО заявнику необхідно звернутися з новою заявою до органу Пенсійного фонду, яка буде розглянута в установленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства. За умови звернення з заявою та надання документів для розгляду право на виплату допомоги органом Пенсійного фонду буде переглянуто. Таким чином позовні вимоги до органу Пенсійного фонду України щодо прийняття рішення про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам є передчасними. З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а їх розгляд у судовому порядку не відповідає принципу правової визначеності та порушує процесуальні межі компетенції органу Пенсійного фонду України. Враховуючи на викладені обставини в їх сукупності, ГУ ПФУ в одеській області вважає, що його дії вчиненні з врахуванням критерію законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак позовна заява уповноваженої особи ОСОБА_1 є безпідставною до Головного управління та такою, що не підлягає до задоволення.

ІІІ. Процедура та рух справи

Ухвалою суду від 11.06.2025 позовну заяву було залишено без руху.

17.06.2025 від позивача надійшли документи на усунення недоліків, які стали підставою для залишення його позовної заяви без руху.

23.06.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.08.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

23.09.2025 від позивачів надійшла заява про залучення співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Ухвалою суду від 19.01.2026 клопотання учасників справи щодо залучення співвідповідача у справі задоволено. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до участі у справі, як другого відповідача у справі.

Ухвалою суду від 19.01.2026 прийнято до провадження уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , від імені якої діє ОСОБА_1 по справі № 420/18010/25 від 23.09.2025.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як внутрішньо переміщена особа разом з неповнолітніми дітьми з 15.04.2022.

ОСОБА_2 (чоловік заявниці) перебував на обліку та отримував допомогу на проживання окремо з 09.09.2022.

З березня 2024 справа ОСОБА_1 та двох її неповнолітніх дітей об`єднана разом із чоловіком.

Із письмовою заявою при призначення допомоги на проживання усієї сім`ї ОСОБА_1 звернулася 02.04.2024.

При зверненні до заяви ОСОБА_1 надала довідку від 01.06.2024 № 08/855 про те, що її чоловік, ОСОБА_2 , безпосередньо виконує завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької та Дніпропетровської областей.

На підставі наданих документів управлінням було прийнято рішення про призначення допомоги родині ОСОБА_6 без урахування доходів чоловіка з березня 2024 року по серпень 2024 року включно.

29.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси із заявою про виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на:

- ОСОБА_1 , як уповноважену особу сім`ї, статус ВПО підтверджується довідкою №5106-5001505556 від 15.04.2022;

- чоловіка ОСОБА_2 , статус ВПО якого підтверджується довідкою №5106-5002138173 від 09.09.2022;

- сина ОСОБА_3 , статус ВПО якого підтверджується довідкою №5106-5001505582 від 15.04.2022;

- доньки ОСОБА_4 , статус ВПО якої підтверджується довідкою №5106-5001505568 від 15.04.2022.

До заяви, окрім інших документів, було подано копію довідки №1464 від 11.11.2024 у якій йдеться, що її чоловік, ОСОБА_5 в періоди із 24.02.2022 по 31.01.2023, з 14.02.2023 по 10.08.2023, з 29.08.2023 по 07.10.2023, з 16.10.2023 по 25.02.2024, з 02,03.2024 по 04.08.2024, з 22.08.2024 по 04.10.2024 виконував бойові та спеціальні завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької та Дніпропетровської областей.

У довідці від 11.11.2024 № 08/1464, яку надала ОСОБА_1 , зазначено, що чоловік, ОСОБА_2 , проходив службу за контрактом з 22.06.2017 по 04.10.2024 та виконував бойові та спеціальні завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Відповідач, листом-повідомлення №16.01.05/2-5560 від 29.11.2024, відмовив ОСОБА_1 у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми. У повідомленні зазначено, що позивачі не мають права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При розрахунку допомоги на проживання з 01.10.2024 враховувалися доходи сім`ї з квітня по червень 2024 року на загальних умовах: грошове забезпечення чоловіка; допомога при народженні дитини, яку отримувала ОСОБА_1 . Оскільки сукупний дохід на одного отримувача протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи, - 13 742,83 грн, на момент продовження виплати допомоги перевищив 9 444,00 грн, родині відмовлено.

Вважаючи відмову у призначення допомоги неправомірною, ОСОБА_2 (чоловік) звернувся на урядову «гарячу лінію» зі скаргою.

Розгляд даного питання було переадресовано до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

26.03.2025 було надано відповідь №01-Т-1208 у якій повідомлено про правомірність прийнятого рішення щодо відмови у призначенні допомоги.

Позивачі не погоджуються із рішенням про відмову у призначенні їм допомоги на проживання ВПО. Досудові методи врегулювання спору не дали бажаного результату. Саме тому має місце звернення до суду з даним позовом.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).

Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Пунктом 2 Порядку 5 передбачено, що з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім`ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім`ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов`язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;

законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);

особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

Згідно положень п.13 Порядку №332 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-5 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, продовжується автоматично на наступний шестимісячний період без додаткового звернення.

Протягом місяця з дати продовження виплати допомоги орган Пенсійного фонду України проводить перевірку щодо таких уповноважених осіб/отримувачів на відповідність критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку. У разі виявлення невідповідності таких уповноважених осіб/отримувачів зазначеним критеріям або вимогам виплата їм допомоги припиняється з місяця, що настає після місяця автоматичного продовження виплати допомоги.

Для перевірки середньомісячного сукупного доходу на одного отримувача враховується період, визначений пунктом 14 цього Порядку, на підставі інформації, що надійшла від ДПС/Пенсійного фонду України, або довідки про доходи.

У разі коли уповноваженій особі/отримувачу не було продовжено виплату допомоги автоматично відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, їм може бути призначено допомогу за заявою.

У відповідності до положень п.14 Порядку №332 до середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяви ОСОБА_1 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, згідно з Постановою №332, розрахунок сукупного доходу здійснювався в тому числі з урахуванням доходів ОСОБА_2 .

Поряд з цим, відповідачем не враховано, що ОСОБА_2 в періоди із 24.02.2022 по 31.01.2023, з 14.02.2023 по 10.08.2023, з 29.08.2023 по 07.10.2023, з 16.10.2023 по 25.02.2024, з 02.03.2024 по 04.08.2024, з 22.08.2024 по 04.10.2024 виконував бойові та спеціальні завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької та Дніпропетровської областей (копія додається). Тобто, в періоди за який має обраховуватися сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одного отримувача, як один із критеріїв призначення допомоги.

Суд наголошує, що згідно з приписами пункту 3 Порядку №332, ОСОБА_2 до складу сім`ї не включається, оскільки згідно абз 16 п. 3 Порядку №332, до складу сім`ї уповноваженої особи не включаються особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07.2020 №632, до середньомісячного сукупного доходу не враховуються, зокрема допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року.

Згідно до п. 8 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07,2020 №632, до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Таким чином, відповідачем при здійсненні розрахунку сукупного доходу сім`ї протиправно включено дохід чоловіка позивача, що є порушенням приписів Порядку №332.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене повідомленням № 16.01.05/2-5560 від 29.11.2024 щодо відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам для ОСОБА_1 (уповноважена особа сім`ї, дружини), ОСОБА_2 (чоловіка), ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (доньки).

При цьому, з огляду на те, що повідомлення відповідача від №16.01.05/2-5560 від 29.11.2024 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а лише способом доведення до відома наслідків розгляду заяви про призначення допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про скасування вказаного повідомлення.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам для ОСОБА_1 (уповноважена особа сім`ї, дружини), ОСОБА_2 (чоловіка), ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (доньки) згідно з поданою заявою від 29.10.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України», функції щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2025 передано до Пенсійного фонду України.

Згідно з п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на викладене, з метою поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 про призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене повідомленням № 16.01.05/2-5560 від 29.11.2024 щодо відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам для ОСОБА_1 (уповноважена особа сім`ї, дружини), ОСОБА_2 (чоловіка), ОСОБА_3 (сина), ОСОБА_4 (доньки).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 про призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути з Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, адреса: 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; ЄДРПОУ 36290160.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Оксана БОЙКО