Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №420/18364/26
Суддя: Стефанов С.О.
Справа № 420/18364/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового проваджені адміністративну справу за позовом 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 17 червня 2026 року надійшов адміністративний позов 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати п. 3 постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 80589103 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн.
Позиція позивача обґрунтована наступним
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №420/29922/24 297 комендатуру охорони та обслуговування зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. На виконання зазначеного рішення було видано виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження №80589103.
Позивач вважає протиправним пункт постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат як за рішенням немайнового характеру. На його думку, рішення суду фактично спрямоване на виплату грошових коштів, а тому має майновий характер, у зв`язку із чим виконавчий збір повинен визначатися відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.
На підтвердження своєї позиції позивач посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 14.09.2022 у справі №280/9443/21, а також постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №420/27056/23, відповідно до яких рішення про нарахування та виплату грошових сум є рішеннями майнового характеру.
Крім того, позивач зазначає, що боржником у виконавчому провадженні є державний орган, а виконання судового рішення здійснюється за рахунок бюджетних коштів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У зв`язку з цим, посилаючись на пункт 3 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», позивач вважає, що виконавчий збір у даному випадку взагалі не підлягає стягненню, оскільки виконання рішення забезпечується за рахунок бюджетної програми, передбаченої для виконання судових рішень, гарантованих державою.
З огляду на викладене позивач просить суд визнати спірний пункт постанови державного виконавця протиправним та скасувати його.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено 297 Комендатурі охорони та обслуговування строк звернення до суду.
Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано у Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Пастера, буд. 58, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №80589103 у повному обсязі.
Зобов`язано Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Юридичний департамент Одеської міської ради надати витребувані судом документи у строк до 29 червня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Відповідач відзив на позов та витребувані докази у визначений судом строк до суду не подав.
Станом на 02 липня 2026 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року по справі №420/29922/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов`язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування провести ОСОБА_1 нарахування та виплату за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 року.
Зобов`язано 297 комендатуру охорони та обслуговування провести ОСОБА_1 нарахування та виплату за період з 01.03.2018 р. по 18.07.2022 індексації грошового забезпечення відповідно до положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованому розмірі 3857 грн в місяць.
18.02.026 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 420/29922/24 видано виконавчі листи.
На підставі вищезазначеного виконавчого листа, старший державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Костюков С.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 80589103 від 25.03.2026 року. Ідентифікатор доступу до виконавчого провадження 318Е5В753569.
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, старший державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Костюков С.С., 25.03.2026 року виніс постанову про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування виконавчого збору в розмірі 34 588,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору в розмірі 34 588,00 грн. вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даною позовною заявою до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, відкриття виконавчого провадження свідчить про примусове виконання рішення суду, оскільки боржник його добровільно не виконав.
Примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Також, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору (п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
Згідно ч.1-3 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.
Разом із тим, згідно п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників фінансування програми здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України Про державний бюджет України.
Відповідно до додатку №3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік саме Державна казначейська служба України має такі призначення, а саме за бюджетною програмою Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (КПКВ 3504040).
Отже, позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №80589103 є 297 комендатура охорони та обслуговування за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством, а саме Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
А відтак, в даному випадку виконання рішення по справі №420/29922/24, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Як наслідок, виконавчий збір у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується на підставі п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 80589103 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 80589103, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що у даних правовідносинах 297 Комендатури охорони та обслуговування виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як особа, яка оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог судові витрати позивача в розмірі 2 662,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов 297 Комендатури охорони та обслуговування до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 80589103 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 80589103.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь 297 Комендатури охорони та обслуговування суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Позивач: 297 Комендатура охорони та обслуговування (Одеська область, м. Одеса, бульвар Італійський, 3, код ЄДРПОУ 09958153).
Відповідач: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65001, Одеська область, Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 41404999).
Суддя С.О. Cтефанов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua