Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/32580/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32580/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи періоди роботи та навчання, призначити пенсію за віком на пільгових умовах, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якому просив суд:

(1).Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 156050026124 від 25.06.2025.

(2).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди з 01.07.1998 по 02.11.1998 на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзеуголь».

(3).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 ОСОБА_1 період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01.09.1986 по 25.06.1990.

(4).Призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 25.12.2024 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 та виплатити призначену пенсію.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки був зайнятий повний робочий день на підземних роботах шахти «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» із шкідливими і важкими умовами праці. Однак відповідач своїм рішенням відмовив йому в призначенні такої пенсії через начебто відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. Позивач вважає дії та рішення відповідача протиправними, вказуючи, що пенсійний орган безпідставно не зарахував до його стажу спірні періоди трудової діяльності та навчання.

Зокрема, позивач не погоджується з не зарахуванням до пільгового стажу періоду його навчання за денною формою в Єнакіївському гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ» з присвоєнням кваліфікації гірничого техніка, посилаючись на положення чинного законодавства, які передбачають підстави для включення періодів навчання за підземними професіями до спеціального пільгового стажу. Крім того, позивач зауважує, що відповідач безпідставно відмовився належним чином врахувати окремі періоди роботи через претензії до оформлення записів у трудовій книжці. Позивач наголошує, що неналежний порядок ведення, заповнення або наявність неточностей та виправлень у трудовій книжці чи іншій документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії, оскільки працівник не несе відповідальності за правильність оформлення документів роботодавцем.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на сталу правову позицію Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою тягар доведення правдивості чи достовірності даних у трудовій книжці не може перекладатися на заявника, а підставою для призначення пенсії є саме фактичний стаж роботи, а не суворе дотримання всіх формальних вимог до заповнення документів. Позивач вказує, що на момент первинного звернення він досяг необхідного віку та має більше половини необхідного стажу на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що за законом дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із відповідним зменшенням пенсійного віку. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними, скасувати рішення про відмову та зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди до стажу і призначити йому пільгову пенсію.

(б) Позиція Відповідача

17.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, представник зазначив, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 здійснювався за принципом екстериторіальності. За результатами всебічного і повного розгляду наданих документів, з урахуванням раніше ухваленого рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 420/6484/25, відповідачем було зараховано до страхового стажу позивача 13 років 05 місяців 04 дні, а до пільгового стажу за Списком № 1 — 5 років 06 місяців 17 днів. На момент звернення вік позивача становив 54 роки. Разом з тим, на підставі рішення Головного управління від 25.06.2025 № 156050026124 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового (6 років) та страхового стажу, визначеного статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначає, що період роботи позивача з 01.07.1998 по 02.11.1998 не був зарахований до страхового стажу безпосередньо за записами трудової книжки НОМЕР_1 через наявність виправлення у даті прийняття на роботу, у зв`язку з чим цей період враховано виключно на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Окремо представник наголошує, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач вказує на те, що питання визначення права на пенсійне забезпечення та обчислення стажу належить до його виключної компетенції, яка є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду України, а тому суд не може перебирати на себе функції державного органу та втручатися в його діяльність. З огляду на це, відповідач вважає оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії законним і обґрунтованим, а позовні вимоги — безпідставними.

(в) Відповідь на відзив

27.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, які викладені у поданому адміністративному позові.

ІІІ Процедура та рух справи

29.09.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

25.12.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 30.12.2024 за результатами розгляду заяви позивача від 25.12.2024 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці не підтверджено належним чином.

Відповідно до змісту цього рішення, страховий стаж заявника - 9 років 7 місяців 7 днів; стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи;

з 27.04.1990 р. по 27.06.1990 р., оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено.

До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014р. Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), заявником не надано. Рішення відповідної Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.

20.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 20.02.2025 року на заміну Рішення № 156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 30.12.2024 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по справі № 420/6484/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 20.02.2025 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.05.1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

На виконання вказаного рішення суду відповідач прийняв рішення № 156050026124 про зарахування страхового стражу від 25.06.2025, відповідно до якого:

- на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/6484/25 від 23.05.2025 до пільгового стажу зараховано періоди з 10.05.1989 по 05.07.1989, з 27.12.1989 по 27.06.1990 та з 31.08.1992 по 31.07.1995;

- страховий стаж позивача становить – 13 років 5 місяців 4 дні, пільговий стаж СП 1 – 5 років 6 місяців 17 днів (з них СП 1 – 3 роки 6 місяців 25 днів та військова служба – 1 рік 11 місяців 9 днів);

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1998 по 02.11.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу містить виправлення, даний період зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Таким чином, вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (6 років) та страхового стажу.

Не погоджуючись із прийняттям оскаржуваного рішення, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

IV. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз. 1, 2 п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з ч. 5 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ч. 7 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (Закон №1058-IV) набув чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII).

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 36-2003-п виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Отже, з 23.01.2020 року пункт “а” ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 застосовується у наступній редакції: “На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.».

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - в частині наявності страхового стажу для набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Законом № 1058-ІV передбачено наявність страхового стажу не менше 25 років, Законом № 1788-ХІІ - не менше 20 років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2023 року по справі №160/13468/20.

Щодо спірного періоду роботи позивача з 01.07.1998 по 02.11.1998 на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзеуголь», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що органом пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.07.1998 по 02.11.1998 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу містить виправлення, даний період зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Надаючи правову оцінку вказаним підставам для відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи позивача, суд враховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Разом з цим, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а викладена правова позиція, суть якої полягає в тому, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно з відомостями, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.05.1990 (записи №№15, 16) позивач:

- 01.07.1998 прийнятий на посаду менеджера по збуту Закритого акціонерного товариства «Почвомаш»;

- 02.11.1998 звільнений по власному бажанню ст.38 КЗпП України з Закритого акціонерного товариства «Почвомаш».

Відповідач не висловив жодних зауважень ані щодо реальності спірного періоду роботи позивача, ані щодо наявності правових підстав для виключення цього періоду трудової діяльності позивача.

При цьому, в заявлених позовних вимогах позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди з 01.07.1998 по 02.11.1998 на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзеуголь».

Проте як вже встановлено судом позивач в спірний період був прийнятий на посаду менеджера по збуту Закритого акціонерного товариства «Почвомаш», а не працював на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзеуголь».

Суд зауважує, що згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), та пунктом 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено, що робота позивача на посаді менеджера по збуту Закритого акціонерного товариства «Почвомаш» відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За таких обставин відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи позивача з 01.07.1998 по 02.11.1998 у Закритому акціонерному товаристві «Почвомаш».

При цьому, з урахуванням висновків суду вище по тексту, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди його роботи з 01.07.1998 по 02.11.1998 у Закритому акціонерному товаристві «Почвомаш».

З урахуванням зазначеного, оскаржуване позивачем рішення відповідача № 156050026124 від 25.06.2025 не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже підлягає скасуванню у судовому порядку.

Щодо заявлених позовних вимог з приводу зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 позивачу період навчання в Єнакіївському гірничому технікумі з 01.09.1986 по 25.06.1990, суд зазначає наступне.

Так, суд встановив, що відповідно до Диплому серії НТ № 877841 позивач у 1986 році вступив до Єнакіївського гірничого технікуму та в 1990 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «Підземна розробка вугільних родовищ».

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки форми РС-права відповідач зарахував позивачу спірний період навчання до страхового стажу. При цьому, позивач вважає, що має право на зарахування вказаного періоду навчання до пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Так, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 420/6484/25 встановлено: «Згідно записів Трудової книжки НОМЕР_1 від 02.05.1990 року:

у період з 10.05.1989 по 05.07.1989 рр. позивач працював на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзевуголь» учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №252к від 10.05.1989 та наказ №372к від 05.07.1989.

у період з 27.12.1989 по 26.04.1990 прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №655к та наказ №175к.

у період з 27.04.1990 по 27.06.1990 працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею».

Згідно з ч.5 ст.78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За таких обставин, суд встановив, що у період навчання позивач з 10.05.1989 по 05.07.1989 рр. позивач працював на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзевуголь» учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; у період з 27.12.1989 по 26.04.1990 прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; у період з 27.04.1990 по 27.06.1990 працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею.

При цьому, як вже встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 420/6484/25, в тому числі, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.05.1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.

Також судом встановлено, що після закінчення навчання в Єнакіївському гірничому технікумі позивач з 28.06.1990 по 05.06.1992 проходив військову службу в Радянській армії, яка зарахована відповідачем до пільгового стажу, що підтверджується оскаржуваним рішенням № 156050026124 від 25.06.2025.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 з наступними змінами і доповненнями, а саме частина перша статті 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

При цьому, професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Правовий висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.

Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

При цьому, з урахуванням того, що періоди з 10.05.1989 по 05.07.1989, з 27.12.1989 по 26.04.1990 та з 27.04.1990 по 27.06.1990 вже зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1, то заявлені позовні вимоги позивача в цій частині належать до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 позивачу період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01.09.1986 по 09.05.1989 та з 06.07.1989 по 26.12.1989.

Щодо заявлених позовних вимог з приводу призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 25.12.2024 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку № 1 та виплатити призначену пенсію, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду у вказаному рішенні.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.

Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відтак, суд вважає за необхідне вжити заходи судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи звіт про виконання рішення по справі № 420/32580/25 до Одеського окружного адміністративного суду.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 25.06.2025.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його роботи з 01.07.1998 по 02.11.1998 у Закритому акціонерному товаристві «Почвомаш».

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01.09.1986 по 09.05.1989 та з 06.07.1989 по 26.12.1989.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду у вказаному рішенні.

6. У задоволенні решти вимог – відмовити.

7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять),20 грн.

8.Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/32580/25.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач? – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22; код ЄДРПОУ 13322403.

Суддя Оксана БОЙКО