Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/41301/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41301/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання – Крилова Я.А.,

представника позивача – Маракушева Ігоря Олександровича (за ордером),

представника відповідача - Ращенко Є.М. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 11 грудня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП(С) ГУНП в Одеській області» № 2712 від 14 листопада 2025 року частині дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503), старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати Наказ «По особовому складу» № 1546 о/с від 27 листопада 2025 року про звільнення зі служби, підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503), старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 листопада 2025 року по день поновлення на посаді;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач, не погоджуючись із наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 14.11.2025 року № 2712 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП(С) ГУНП в Одеській області» та наказом від 27.11.2025 року № 1546 о/с «По особовому складу», вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано без належного врахування всіх фактичних обставин справи, а висновки дисциплінарної комісії не відповідають дійсним обставинам. Позивач посилається на те, що до притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було враховано поданий ним ще 25.06.2025 року рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням, у задоволенні якого було відмовлено у зв`язку з перебуванням його у службовому відрядженні до складу сил та засобів, залучених до виконання бойових (спеціальних) завдань. Крім того, під час проведення службового розслідування ним повідомлялось про незадовільний стан здоров`я та необхідність проходження лікування, однак зазначеним обставинам належної оцінки не надано.

Позивач також зазначає, що питання правомірності відмови у його звільненні за власним бажанням є предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі. На його переконання, дисциплінарна комісія безпідставно дійшла висновку про вчинення ним грубого дисциплінарного проступку, а оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України та без повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ про застосування дисциплінарного стягнення і наказ про звільнення зі служби в поліції, поновити його на займаній посаді та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач – ГУНП в Одеській області заперечує проти задоволення позову та вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позовна заява не містить належного обґрунтування заявлених вимог, конкретних доводів щодо незаконності оскаржуваних наказів, а також доказів на їх підтвердження. На думку відповідача, позивач лише висловив незгоду із прийнятими рішеннями, зазначивши, що свої доводи має намір підтвердити під час судового розгляду після дослідження матеріалів службового розслідування.

Відповідач зазначив, що наказом ГУНП від 27.08.2025 № 1470 ДСК позивача було відряджено у складі зведеної бригади поліції «Воля» для виконання бойових (спеціальних) завдань у Житомирській області. 23.10.2025 під час збору особового складу встановлено відсутність позивача без поважних причин за місцем тимчасової дислокації, про що складено відповідний акт. На телефонні дзвінки позивач не відповідав, безпосереднього керівника про причини своєї відсутності не повідомив.

За результатами службового розслідування встановлено, що позивач перебував на лікуванні лише з 24.10.2025 по 27.10.2025, після чого з 28.10.2025 повинен був приступити до виконання службових обов`язків, однак без поважних причин був відсутній на службі 12 робочих днів (23.10.2025, 28.10.2025– 08.11.2025), що підтверджено відповідними актами. Під час службового розслідування позивач пояснив, що самостійно виїхав до медичного закладу, не повідомивши про це керівництво, а після лікування звернувся до іншого медичного закладу в Одеській області та послався на стан здоров`я і раніше поданий рапорт про звільнення за власним бажанням.

На підставі встановлених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, який полягав у безпідставній відсутності на службі, невиконанні вимог службової дисципліни, неповідомленні керівництва про причини відсутності та порушенні вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», наказів ГУНП та Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку. У зв`язку з цим наказом від 14.11.2025 № 2712 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, яке реалізовано наказом по особовому складу від 27.11.2025 № 1546 о/с.

Відповідач вважає, що оскаржувані накази прийнято в межах наданих законом повноважень, у порядку та спосіб, визначені законодавством, а права позивача порушені не були.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.263 КАС України у межах строків, визначених ч. 2 ст.263 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Одеській області: довідку про середню заробітну плату позивача, обчислену виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому було звільнено позивача (вересень-жовтень 2025 року), відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1992 року № 100; належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування відносно підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503), старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області, на підставі яких були прийняті оскаржувані накази; належним чином засвідчені копії особової справи (картки) підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503).

Витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчені докази виконання позивачем вимог наказу ГУНП в Одеській області від 27.08.2025 року № 1470 дск.

Зобов`язано сторони надати витребувані судом документи у строк до 26 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

18 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Призначено перше судове засідання на 12 січня 2025 року о 11 год. 00 хв.

01 січня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими документами.

09 лютого 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

09 лютого 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року клопотання представника позивача – задоволено.

Зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині звільнення зі служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 420/36591/25.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року ро зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

01 червня 2026 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Станом на 02 липня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , підполковник поліції, проходив службу на посаді старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Одеській області.

Відповідно до наказу ГУНП в області від 27.08.2025 року № 1470 ДСК, окремі поліцейські ГУНП в області, у тому числі й ОСОБА_2 , перебували у відрядженні у підпорядкуванні командира зведеної бригади поліції «Воля» (далі – ЗБП «Воля») у складі сил та засобів 21 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, залученого в якості батальйону тактичної групи, для виконання бойових (спеціальних) завдань у частині несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях, у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави) в контрольних прикордонних районах, які межують з українсько-білоруською ділянкою державного кордону, що у Житомирській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2580 від 27.10.2025 року з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області (далі БПОП(С) ГУНП в області) від 24.10.2025 № 156577-2025 (557410), щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками БПОП (С) ГУНП в області, що виразилося у безпідставній відсутності з 23.10.2025 за місцем тимчасової дислокації підрозділу, невиконанні цього ж дня наказів керівництва та порушенні Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в області з метою ухилення від ознайомлення з наказом ГУНП в області від 22.10.2025 № 1892 ДСК «Про відрядження працівників ГУНП в Одеській області», керуючись вимогами статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці командира БПОП(С) ГУНП в Одеській області капітана поліції Д. Лапіна від 24.10.2025 № 156577-2025 (557410), затверджений 08.11.2025 року начальником ГУНП в Одеській області генерал поліції третього рангу Іваном Жук.

Так, з матеріалів службового розслідування вбачається, що 23.10.2025 у визначеному місці населеного пункту Народичі Житомирської області за місцем тимчасової дислокації працівників БПОП(С) ГУНП в області був оголошений збір особового складу для проведення психологічного тестування та доведення вимог наказу ГУНП в області від 22.10.2025 року № 1892 ДСК.

Під час збору особового складу було встановлено, що вказані вище працівники БПОП(С) ГУНП в області, зокрема підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанти поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та сержант поліції ОСОБА_16 , не виконали вказівку керівництва, не прибули до визначеного місця та взагалі були відсутні за місцем тимчасової дислокації підрозділу.

На неодноразові телефонні дзвінки на номери телефонів, якими вони користуються, підполковник поліції ОСОБА_2 , капітани поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , старші сержанти поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та сержант поліції ОСОБА_16 не відповіли, про причини своєї відсутності керівників не повідомили.

Надалі, факт безпідставної відсутності на службі 23.10.2025 окремих поліцейських БПОП(С) ГУНП в області були зафіксовані відповідними актами, зокрема щодо підполковника поліції ОСОБА_17 - від 23.10.2025 за № 487/50 2025.

В ході службового при перевірці за обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України розслідування встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_2 з 24.10.2025 по 27.10.2025 перебував на лікуванні в КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (з 28.10.2025 повинен був вийти на службу).

Опитаний в межах службового розслідування підполковник поліції ОСОБА_2 зазначив, що 23.10.2025 виїхав до медичного закладу, розташованому у м. Овруч Житомирської області. Про те, що 23.10.2025 він виїхав до м. Овруч до лікарні, він нікого не повідомляв. При цьому, після проходження обстеження у лікарні планував проінформувати свого безпосереднього керівника. Надалі, як вказує підполковник поліції ОСОБА_2 , через стан здоров`я від звернувся до Доброславської БПІЛ Одеської області де перебував на стаціонарному лікуванні. Про перебування на лікарняному він повідомив кадровий підрозділ БПОП (С) ГУНП в області. Також, підполковник поліції ОСОБА_2 вказав, що надсилав рапорт до керівництва ГУНП в області про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, який не було задоволено. У зв`язку із станом здоров`я, як пояснив підполковник поліції ОСОБА_2 він не в змозі виконати вимоги наказу ГУНП в області від 22.10.2025 № 1892 ДСК. Виконати його вимоги він зможе після завершення лікування. До свого пояснення підполковник поліції ОСОБА_2 додав копії окремих медичних довідок, та рапорту від 25.06.2025 про звільнення зі служби в поліції.

Своєю чергою опитаний заступник командира роти № 4 БПОП(С) ГУНП в області майор поліції ОСОБА_18 зазначив, що до 23.10.2025 на час відрядження до зведеної бригади поліції під умовним найменуванням «Воля» при ГУНП в Житомирській області у складі сил та засобів 21-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ та фактично проходив службу у Житомирській області. На час відрядження, у складі ЗБП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_19 було визначено командиром роти № 3. На підставі викладеного на нього фактично були покладені обов`язки безпосереднього керівника особового складу БПОП(С) ГУНП в області, який на той час був відряджений до вищевказаної бригади, серед яких і підполковник поліції ОСОБА_2 . Разом із тим, майор поліції ОСОБА_18 підтвердив, що 22.10.2025 від полковника поліції ОСОБА_20 була інформація про заплановані на 23.10.2025 заходи з особовим складом, а саме проведення психологічного тестування (анкетування) усього особового складу батальйону який відряджений до ЗБП « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З цією метою було організоване оповіщення відрядженого особового складу щодо необхідності прибуття о 10:30 23.10.2025 на КСП «Бобиничі», а також забезпечено транспортування окремих працівників, які на той час були задіяні для несення служби на вогневих позиціях. Однак, 23.10.2025 станом на 10:30 до визначеного місця збору особового складу не прибули окремі поліцейські БПОП(С) у кількості 15 поліцейських. Було з`ясовано, що підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанта поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , сержант поліції ОСОБА_16 відсутні за місцем несення служби. Надалі стосовно підполковника поліції ОСОБА_17 , капітанів поліції ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , старших сержантів поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та сержанта поліції ОСОБА_16 , було складено відповідні акти про їх безпідставну відсутність на службі. Разом із тим, майор поліції ОСОБА_18 зазначив, що з 23.10.2025 він відряджений до складу угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командиру зведених підрозділів ДПОП ОШБ НПУ «ЛЮТЬ», для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Також опитаний начальник ВКЗ БПОП(С) ГУНП в області підполковник поліції ОСОБА_27 зазначив, що йому у телефонному режимі про відкриття лікарняних та перебування на лікарняному інформували майор поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_13 . Інші поліцейські, зокрема підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанта поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , сержант поліції ОСОБА_16 , йому ніякої інформації щодо звернення та лікування у медичних закладів не надавали. Надалі, здійснювались неодноразові перевірки за допомогою Порталу електронних послуг пенсійного фонду, щодо наявності лікарняних листків непрацездатності та проходження лікування окремими поліцейськими БПОП(С) ГУНП в області. Про результати перевірки доповідалось керівництву БПОП(С) ГУНП в області.

В ході службового розслідування було проведено повторну перевірку інформації за обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

Так станом на 08.11.2025 встановлено що підполковник поліції ОСОБА_2 з 24.10.2025 по 27.10.2025 перебував на лікуванні в КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (з 28.10.2025 повинен був вийти на службу), інші листка непрацездатності відсутні.

Таким чином, службовим розслідуванням підтверджено, що підполковник поліції ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці без поважних причин 23.10.2025, 28.10.2025, 29.10.2025, 30.10.2025, 31.10.2025, 01.11.2025, 03.11.2025, 04.11.2025, 05.11.2025, 06.11.2025, 07.11.2025, 08.11.2025, що зафіксовано актами від 23.10.2025 № 487/50-2025; від 23.10.2025 № 155244-2025 (553597); від 28.10.2025 № 159144-2025 (565445); від 28.10.2025 № 442/50-2025; від 29.10.2025 № 160584-2025 (570039); від 29.10.2025 № 452/50-2025; від 30.10.2025 № 161559-2025 (573396); від 30.10.2025 № 465/50-2025; від 31.10.2025 № 162806-2025 (576967); від 31.10.2025 № 477/50-2025; від 01.11.2025 № 163293-2025 (577682); від 02.11.2025 № 514/50-2025; від 03.11.2025 № 522/50-2025; від 04.11.2025 № 547/50-2025; від 05.11.2025 № 549/50-2025; від 06.11.2025 № 562/50-2025; від 07.11.2025 № 169511-2025 (597369); від 08.11.2025 № 169924-2025 (598250), загалом - 12 робочих днів.

У Висновку зазначено, що Комісія вважає, що за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 3.2 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області» до підполковника поліції ОСОБА_1 застосовати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

ГУНП в Одеській області прийнято наказ від 14.11.2025 року № 2712 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП (С) ГУНП в Одеській області» за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 3.2 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області» до підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області, застосовати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

У зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Головним управлінням національної поліції в Одеській області видано наказ № 1546 о/с від 27.11.2025 року, яким звільнено підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503), старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області зі служби в поліції з 27 листопада 2025 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважаючи протиправними спірні накази, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

За вимогами частини першої та другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі -Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13 Дисциплінарного статуту).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці командира БПОП(С) ГУНП в Одеській області капітана поліції Д. Лапіна від 24.10.2025 № 156577-2025 (557410), затверджений 08.11.2025 року начальником ГУНП в Одеській області генерал поліції третього рангу Іваном Жук.

За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про те, що за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 3.2 розділу 3, пункту 4.1 розділу 4 Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області» до підполковника поліції ОСОБА_1 застосовати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Так, з матеріалів службового розслідування вбачається, що 23.10.2025 у визначеному місці населеного пункту Народичі Житомирської області за місцем тимчасової дислокації працівників БПОП(С) ГУНП в області був оголошений збір особового складу для проведення психологічного тестування та доведення вимог наказу ГУНП в області від 22.10.2025 року № 1892 ДСК.

Під час збору особового складу було встановлено, що вказані вище працівники БПОП(С) ГУНП в області, зокрема підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанти поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та сержант поліції ОСОБА_16 , не виконали вказівку керівництва, не прибули до визначеного місця та взагалі були відсутні за місцем тимчасової дислокації підрозділу.

На неодноразові телефонні дзвінки на номери телефонів, якими вони користуються, підполковник поліції ОСОБА_2 , капітани поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , старші сержанти поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та сержант поліції ОСОБА_16 не відповіли, про причини своєї відсутності керівників не повідомили.

Надалі, факт безпідставної відсутності на службі 23.10.2025 окремих поліцейських БПОП(С) ГУНП в області були зафіксовані відповідними актами, зокрема щодо підполковника поліції ОСОБА_17 - від 23.10.2025 за № 487/50 2025.

В ході службового при перевірці за обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України розслідування встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_2 з 24.10.2025 по 27.10.2025 перебував на лікуванні в КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (з 28.10.2025 повинен був вийти на службу).

Опитаний в межах службового розслідування підполковник поліції ОСОБА_2 зазначив, що 23.10.2025 виїхав до медичного закладу, розташованому у м. Овруч Житомирської області. Про те, що 23.10.2025 він виїхав до м. Овруч до лікарні, він нікого не повідомляв. При цьому, після проходження обстеження у лікарні планував проінформувати свого безпосереднього керівника. Надалі, як вказує підполковник поліції ОСОБА_2 , через стан здоров`я від звернувся до Доброславської БПІЛ Одеської області де перебував на стаціонарному лікуванні. Про перебування на лікарняному він повідомив кадровий підрозділ БПОП (С) ГУНП в області. Також, підполковник поліції ОСОБА_2 вказав, що надсилав рапорт до керівництва ГУНП в області про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, який не було задоволено. У зв`язку із станом здоров`я, як пояснив підполковник поліції ОСОБА_2 він не в змозі виконати вимоги наказу ГУНП в області від 22.10.2025 № 1892 ДСК. Виконати його вимоги він зможе після завершення лікування. До свого пояснення підполковник поліції ОСОБА_2 додав копії окремих медичних довідок, та рапорту від 25.06.2025 про звільнення зі служби в поліції.

Своєю чергою опитаний заступник командира роти № 4 БПОП(С) ГУНП в області майор поліції ОСОБА_18 зазначив, що до 23.10.2025 на час відрядження до зведеної бригади поліції під умовним найменуванням «Воля» при ГУНП в Житомирській області у складі сил та засобів 21-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ та фактично проходив службу у Житомирській області. На час відрядження, у складі ЗБП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_19 було визначено командиром роти № 3. На підставі викладеного на нього фактично були покладені обов`язки безпосереднього керівника особового складу БПОП(С) ГУНП в області, який на той час був відряджений до вищевказаної бригади, серед яких і підполковник поліції ОСОБА_2 . Разом із тим, майор поліції ОСОБА_18 підтвердив, що 22.10.2025 від полковника поліції ОСОБА_20 була інформація про заплановані на 23.10.2025 заходи з особовим складом, а саме проведення психологічного тестування (анкетування) усього особового складу батальйону який відряджений до ЗБП « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З цією метою було організоване оповіщення відрядженого особового складу щодо необхідності прибуття о 10:30 23.10.2025 на КСП «Бобиничі», а також забезпечено транспортування окремих працівників, які на той час були задіяні для несення служби на вогневих позиціях. Однак, 23.10.2025 станом на 10:30 до визначеного місця збору особового складу не прибули окремі поліцейські БПОП(С) у кількості 15 поліцейських. Було з`ясовано, що підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанта поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , сержант поліції ОСОБА_16 відсутні за місцем несення служби. Надалі стосовно підполковника поліції ОСОБА_17 , капітанів поліції ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , старших сержантів поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та сержанта поліції ОСОБА_16 , було складено відповідні акти про їх безпідставну відсутність на службі. Разом із тим, майор поліції ОСОБА_18 зазначив, що з 23.10.2025 він відряджений до складу угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командиру зведених підрозділів ДПОП ОШБ НПУ «ЛЮТЬ», для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Також опитаний начальник ВКЗ БПОП(С) ГУНП в області підполковник поліції ОСОБА_27 зазначив, що йому у телефонному режимі про відкриття лікарняних та перебування на лікарняному інформували майор поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_13 . Інші поліцейські, зокрема підполковник поліції ОСОБА_2 , майори поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , капітани поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , лейтенант поліції ОСОБА_11 , старші сержанта поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , сержант поліції ОСОБА_16 , йому ніякої інформації щодо звернення та лікування у медичних закладів не надавали. Надалі, здійснювались неодноразові перевірки за допомогою Порталу електронних послуг пенсійного фонду, щодо наявності лікарняних листків непрацездатності та проходження лікування окремими поліцейськими БПОП(С) ГУНП в області. Про результати перевірки доповідалось керівництву БПОП(С) ГУНП в області.

В ході службового розслідування було проведено повторну перевірку інформації за обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

Так станом на 08.11.2025 встановлено що підполковник поліції ОСОБА_2 з 24.10.2025 по 27.10.2025 перебував на лікуванні в КНП «Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (з 28.10.2025 повинен був вийти на службу), інші листка непрацездатності відсутні.

Таким чином, службовим розслідуванням підтверджено, що підполковник поліції ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці без поважних причин 23.10.2025, 28.10.2025, 29.10.2025, 30.10.2025, 31.10.2025, 01.11.2025, 03.11.2025, 04.11.2025, 05.11.2025, 06.11.2025, 07.11.2025, 08.11.2025, що зафіксовано актами від 23.10.2025 № 487/50-2025; від 23.10.2025 № 155244-2025 (553597); від 28.10.2025 № 159144-2025 (565445); від 28.10.2025 № 442/50-2025; від 29.10.2025 № 160584-2025 (570039); від 29.10.2025 № 452/50-2025; від 30.10.2025 № 161559-2025 (573396); від 30.10.2025 № 465/50-2025; від 31.10.2025 № 162806-2025 (576967); від 31.10.2025 № 477/50-2025; від 01.11.2025 № 163293-2025 (577682); від 02.11.2025 № 514/50-2025; від 03.11.2025 № 522/50-2025; від 04.11.2025 № 547/50-2025; від 05.11.2025 № 549/50-2025; від 06.11.2025 № 562/50-2025; від 07.11.2025 № 169511-2025 (597369); від 08.11.2025 № 169924-2025 (598250), загалом - 12 робочих днів.

З урахуванням викладеного дисциплінарна комісія ГУНП в області дійшла обґрунтованого висновку про те, що підполковник поліції ОСОБА_2 , своїми діями порушив службову дисципліну та дискредитував звання поліцейського.

Дискредитація полягає у вчиненні проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади й їх працівників у суспільстві. Подібні вчинки, що дискредитують поліцейського і органи Національної поліції України, суперечать моральним та етичним вимогам до поведінки працівників поліції як під час виконання службових обов`язків, так і в повсякденному житті.

Крім того, суд враховує, що згідно з пунктом 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», тимчасово на період дії воєнного стану для поліцейського ГУНП, територіальних (відокремлених) підрозділів, а також закладів та установ у сфері управління Національної поліції, у тому числі ГУНП в Одеській області, встановлено шестиденний робочий тиждень, скасувавши вихідний день – суботу.

Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», у зв`язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою діяльності поліції, керівник має право письмовим наказом встановлювати інший режим роботи з обов`язковим затвердженням графіків несення служби. У разі запровадження шестиденного робочого тижня, тривалість робочого часу у п`ятницю складає з 09:00 до 18:15, а в суботу – з 09:00 до 17:00.

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 передбачено, що у разі встановлення шестиденного робочого тижня, тривалість роботи у п`ятницю складає з 09:00 до 18:15, а в суботу – з 09:00 до 17:00.

Крім цього, пунктом 4.1 розділу 4 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області передбачено, що у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.

Оцінюючи наведені сторонами доводи та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час проведення службового розслідування відповідачем були належним чином з`ясовані обставини дисциплінарного проступку, відібрані пояснення у позивача та інших осіб, досліджені документи, які мають значення для вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також надано оцінку його доводам щодо причин відсутності на службі.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечував факту залишення місця несення служби 23.10.2025 року та підтвердив, що про звернення до медичного закладу не повідомив безпосереднього керівника про причини своєї відсутності, хоча визнав, що мав намір зробити це лише після проходження медичного обстеження. Водночас вимогами пункту 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області прямо передбачено обов`язок поліцейського невідкладно, але не пізніше однієї години, повідомити безпосереднього керівника про причини відсутності на службі будь-яким доступним способом.

Посилання позивача на погіршення стану здоров`я саме по собі не спростовує встановлених службовим розслідуванням обставин, оскільки матеріалами справи не підтверджується неможливість виконання ним обов`язку щодо своєчасного повідомлення керівництва про залишення місця служби та причини своєї відсутності.

Крім того, матеріалами службового розслідування підтверджено, що листок тимчасової непрацездатності був відкритий лише з 24.10.2025 року по 27.10.2025 року, тоді як відсутність позивача на службі встановлена також після завершення цього періоду — з 28.10.2025 року по 08.11.2025 року. При цьому доказів наявності інших листків непрацездатності або належного погодження такої відсутності із керівництвом позивачем не надано.

Суд також бере до уваги, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та виконання поліцейськими бойових (спеціальних) завдань вимоги щодо дотримання службової дисципліни, виконання наказів керівництва та своєчасного інформування про неможливість виконання службових обов`язків набувають особливого значення, оскільки безпосередньо пов`язані із забезпеченням належного функціонування підрозділів Національної поліції та виконанням покладених на них завдань.

Посилання позивача на подання рапорту про звільнення за власним бажанням також не можуть бути підставою для висновку про незаконність спірних наказів, оскільки подання такого рапорту не припиняє проходження служби та не звільняє поліцейського від обов`язку виконувати вимоги законодавства, наказів керівництва і дотримуватися службової дисципліни до моменту його фактичного звільнення у встановленому законом порядку.

Перевіряючи дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд встановив, що службове розслідування проведено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893. Позивачу була надана можливість надати пояснення, які дисциплінарною комісією були прийняті та оцінені, а висновок службового розслідування містить виклад установлених обставин, їх правову оцінку та мотиви застосування дисциплінарного стягнення.

Суд не встановив порушень процедури проведення службового розслідування або прийняття оскаржуваних наказів, які могли б свідчити про їх протиправність чи вплинути на правильність прийнятого відповідачем рішення.

Суд враховує, що вказані дії за своїм змістом суперечать основним засадам діяльності Національної поліції України, принципам законності, доброчесності та неупередженості, підривають авторитет поліції в суспільстві та є несумісними зі статусом поліцейського.

За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а висновки службового розслідування щодо наявності в його діях порушень службової дисципліни є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, слід заначити, що чинним законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.

Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У свою чергу, приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відтак, при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв`язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов`язків.

Суд звертає увагу, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

З урахуванням характеру вчиненого дисциплінарного проступку, його тривалості, обставин проходження позивачем служби в умовах воєнного стану, а також наслідків допущених порушень службової дисципліни суд вважає, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не виходить за межі дискреційних повноважень відповідача та відповідає вимогам принципу пропорційності.

Крім того, при вирішенні питання про вид дисциплінарного стягнення відповідачем обґрунтовано враховано дані про проходження служби позивачем та його дисциплінарну історію. Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дисциплінарного проступку позивач уже притягувався до дисциплінарної відповідальності та мав чинне дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що свідчить про відсутність належних висновків з попередніх заходів дисциплінарного впливу.

З огляду на встановлені обставини, характер і наслідки допущених порушень, а також попередню дисциплінарну поведінку позивача, суд дійшов висновку, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідає вимогам закону, є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та не свідчить про перевищення відповідачем наданих йому дискреційних повноважень.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач довів правомірність прийнятих ним рішень, тоді як позивач не надав належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені службовим розслідуванням обставини або свідчили про протиправність оскаржуваних наказів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для визнання протиправними та скасування наказу ГУНП в Одеській області від 14.11.2025 року № 2712 про застосування дисциплінарного стягнення та наказу від 27.11.2025 року № 1546 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення його на службі та задоволення інших похідних позовних вимог не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Щодо зауважень позивача про недотримання порядку проведення службового розслідування, то суд враховує наступне.

Так у постанові по справі №825/2328/16 від 22 травня 2020 року Верховний Суд висловив наступну правову позицію, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Таким чином суд доходить висновку, що оскаржувані накази не підлягають скасуванню, а позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а також відмову у задоволенні позову, суд вирішує розподіл судових витрат у справі не здійснювати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 14, код ЄДРПОУ 40108740).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02 липня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.