Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/276/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №420/276/26

Суддя: Аракелян М.М.

Справа № 420/276/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)(ЄДРПОУ 41404999; місцезнаходження: вул.Пастера, буд.58, м. Одеса, 65001), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (ЄДРПОУ 42585871; місцезнаходження: 61003, м.Харків, Майдан Конституції, будинок 1, під`їзд 6, 66-16) про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій неправомірними, скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Чекулаєвої Галини Василівни (сформована в системі «Електронний суд» 03.01.2026 року) до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо непроведення оцінки майна по ВП №46819302;

зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 року по виконавчому провадженню № 46819302;

визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 10.04.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 77767579 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн. та скасувати дану постанову;

визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 10.04.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому провадженню №77767720 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн та скасувати дану постанову;

зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті по ВП №77767579 кошти в розмірі 944,22грн.

стягнути з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) понесені судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами суду:

- від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху;

- від 23.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ПАТ АБ «Укргазбанк»; призначено судове засідання на 12.02.2026 року; витребувано у Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46819302.

В обґрунтування вимог позову позивач вказує, що в проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-5470/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. 18.06.2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» задоволено, стягнуто солідарно грошову суму у розмірі 32840,04 грн. 12.03.2015 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ була винесена постанова про примусове виконання виконавчого листа № 2-5470/10, виданого 15.10.2010 Приморським районним судом у м. Одеси на стягнення з ОСОБА_1 32840,04 грн та відкрито виконавче провадження № 46819302. Також 12.03.2015 року старшим державним виконавцем винесена про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 10.11.2015 року згідно постанови по ВП № 46819302 про вилучення арештованого майна та акту опису й арешту майна було накладено арешт на майно боржника, а саме легкового автомобіля марки Chevrolet Lacetti. 30.10.2015 року позивач звернулась до Першого відділу Приморського ВДВС у м. Одесі з заявою про звернення стягнення на належне їй майно, а саме жіночий одяг та зняти з розшуку автомобіль. 10.11.2015 року державним виконавцем при примусовому виконанні ВП №46819302 було проведено опис та арешт майна боржника, а саме 236 одиниць жіночого одягу, про що зазначено в Акті опису та арешту майна, загальна вартість описаного майна склала 48000,00 грн. 10.10.2017 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області були прийняті матеріали виконавчого провадження до провадження та винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове бюро «ТРІАДА». 23.05.2018 року старшим державним виконавцем було винесено постанову по ВП № 46819302 про опис та арешт майна боржника. 16.07.2018 року, 09.08.2018року, 03.09.2018 року проводили електроні торги вилученого жіночого майна в кількості та вартості визначеної згідно Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № 46819302, із постійним зменшенням вартості одягу. Як вбачається з листа відповідача від 12.12.2025 р, оцінка майна не проводилась, відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування. Також з інформації відповідача у листі від 12.12.2025 р №210098, отриманої на запит адвоката, позивачу стало відомо, що 08.04.2025 року керуючись п.1. ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу по ВП № 46819302 стягувачу- на підставі заяви банку. При цьому на даний час постанова про зняття арешту майна, складена згідно Акту арешту та опису майна від 10.11.2025 року відповідачем так і не складалась, і нереалізоване майно досі перебуває під арештом, такі обставини перешкоджають позивачу в законному порядку здійснювати реалізацію свого права на особисті речі. Відповідач направив позивачу листа про те, що стягувач не виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновував залишити майно за собою, маючи на увазі те, щоб позивач забрав нереалізовані речі з відповідного зберігання (лист від 12.12.2025 року), при цьому з дня складання Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № 46819302 пройшло десять років і майно, яке описане та знаходиться на відповідному зберіганні втратило свою цінність, а оцінка майна в порушення норм закону України «Про виконавче провадження» не була проведення відповідачем з його вини. 08.04.2025 року з моменту винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу по ВП № 46819302, державним виконавцем в межах примусового виконання ВП №46819302 винесено ще дві постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Також державним виконавцем відкрито два виконавчі провадження, а саме: - ВП № 77767579 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн.; - ВП № 77767720 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн.; 15.08.20225 року з рахунку позивача, відкритому у АТ «Ощадбанк» було здійснено списання коштів в розмірі 944,00 грн з зазначенням операції: «Кошти блоковані для забезпечення виконання документу про арешт», «Списання коштів з арештованого рахунку № 2004184749816, часткова оплата ПІ № 24903 від 15/08/2025 на суму 944,00 UАН, стягнення за ВП № 77767579, залишок до сплати 2708,768 UАН». На адвокатський запит відповідач в листі від 12.12.2025 року № 210098 зазначив, що в рамках виконавчих проваджень постанови про арешт коштів боржника не виносились, арешт на грошові кошти в банківських установах не накладався. В межах ВП № 77767579 було направлено платіжну інструкцію №24903 від 15.08.2025 р. АТ «Ощадбанк» і списано грошові кошти у розмірі 944,22 грн., залишок заборгованості за даним виконавчим провадженням становить 2798,78 грн. Оскільки державним виконавцем не були проведені відповідні дії, а саме звернення на стягнення боргу з пенсії боржника, не проведено реалізацію вилученого майна позивача, це привело до того, що позивач не мала змоги своєчасно сплатити борг. Державний виконавець не вчиняв дії з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 46819302, а тому у нього відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат, визначених у постановах по ВП №77767579 та № 77767579, а також безпідставно списані кошти з рахунку боржника.

28.01.2026 року представник ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до суду заяву, в якій просив врахувати при розгляді справи, що стягувачем за виконавчим провадженням №2-5470/10 є ТОВ «МАНІТУ», а не АБ «УКРГАЗБАНК».

05.02.2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що державним виконавцем Першого Приморського ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості описаного одягу та направлено до ТОВ «Інвестиційно – Консалтингове бюро «ТРІАДА», оцінка майна не проводилась, а отже відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування стягувачем. 23.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника за № 46819302, якою арештовано 236 одиниць одягу разом з повідомленням про проведення торгів на ДП «СЕТАМ», зазначені документи були направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника. Надати підтвердження відправлення не можливо у зв`язку з закінченням терміну зберігання реєстрів відправлення рекомендованої кореспонденції. 21.06.2018 державним виконавцем виставлено майно на торги на ДП «СЕТАМ». 16.07.2018, 09.08.2018, 03.09.2018 проведено електронні торги, які не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, відповідно до протоколів №№ 345209, 350474, 355429. Ціна майна на третіх торгах складала 24 000.00 грн, відповідно до протоколу проведення електронних торгів №355429. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження» 10.04.2025 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №77767579 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №46819302 виданий 08.04.2025 року. Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № 46819302, позивачу було відомо або повинно було бути відомо про прийняття та вчинення таких рішень і дій державного виконавця. Таким чином, усі рішення та дії державного виконавця, які є предметом оскарження у даній справі, були прийняті у період з 2015 по 2025 роки, тоді як позов подано після спливу передбачених законом строків оскарження, без наведення поважних причин для їх поновлення.

11.02.2026 року відповідач на виконання ухвали суду від 23.01.2026 року надав копії матеріали виконавчого провадження.

12.02.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій крім доводів, наведених у позовній заяві, зокрема, зазначив, що дії відповідача свідчать саме про його неправомірну бездіяльність по виконанню рішення суду по виконавчому провадженню № 46819302. Позивач звернувся 01.08.2025 року зі скаргою до Міністерства юстиції України та просив надати обґрунтовану відповідь на скаргу і провести перевірку дій приватного виконавця Крецул В.А. З відповіді Міністерства юстиції України від 19.09.2025 року позивач дізналась про те, що стягувач – АТ «Укргазбанк» звернувся з заявою про повернення виконавчого листа без виконання. Із цих підстав, 08.04.2025 року керуючись п.1. ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу по ВП № 46819302 стягувачу- без виконання. Про винесення відповідачем оскаржуваних постанов позивачу стало відомо лише після отримання 23.12.2025 її адвокатом відповіді Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі на адвокатський запит. Адвокат звернувся з адвокатським запитом на неправомірні дії відповідача та отримав від нього відповідь лише 23.12.2025 року на електрону адресу, що підтверджується наданим до суду доказом. І саме з інформації відповідача, викладеної у листі від 12.12.2025 р №210098, отриманої на запит адвоката 23.12.2025 року, позивачу стало відомо про наявність відносно неї вищезазначених постанов. Відповідачем не було направлено до позивача зазначені постанови, а отже про їх існування йому не було відомо до отримання відповіді на адвокатський запит.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року продовжено строк розгляду справи на 20 днів; зобов`язано ПАТ АБ «Укргазбанк» надати докази його заміни як сторони виконавчого провадження (завірену копію ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 24.09.2025 року); оголошено перерву у судовому засіданні до 03.03.2026 року.

19.02.2026 року від представника ПАТ АБ «Укргазбанк» до суду надійшла заява, в якій зазначено, що у АБ «УКРГАЗБАНК» відсутня завірена копія Ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 року по справі №2-5470/10. Представником АБ «УКРГАЗБАНК» 18.02.2026 року направлено до Приморського районного суду м. Одеси заяву про видачу копії Ухвали Приморського районного суду м. Одеси, про заміну сторони виконавчого провадження, по справі №2-5470/10 від 24.09.2025 року. Після отримання представником вказаної ухвали АБ «УКРГАЗБАНК» буде виконано ухвалу Одеського адміністративного суду про витребування доказів та надано запитувану ухвалу до суду.

02.03.2026 року від представника ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшла належним чином завірена копія ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-5470/10.

Судове засідання, призначене на 03.03.2026 року, відкладено до 10.03.2026 року у зв`язку з відсутністю з`єднання з мережею "Інтернет", відбувся технічний збій обладнання.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року замінено у справі №420/276/26 третю особу ПАТ АБ «Укргазбанк» правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Маніту»; відкладено судове засідання на 19.03.2026 року.

Судове засідання, призначене на 19.03.2026 року перенесено на 07.04.2026 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.М.Аракелян.

У судовому 07.04.2026 року оголошено перерву до 23.04.2026 року, а потім – до 12.05.2026 року.

У судовому засіданні 12.05.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення з відкладенням проголошення рішення на 21.05.2026 року.

Судове засідання, призначене на 21.05.2026 року було перенесено на 25.06.2026 року у зв`язку тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.М.Аракелян..

Судове засідання, призначене на 25.06.2026 року було перенесено на 02.07.2026 року у зв`язку тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

У судовому засіданні 02.07.2026 року судом було вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18.06.2010 року у справі №2-5470/10 позов відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно грошову суму у розмірі 32 840,04 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії суму простроченої заборгованості за кредитом 15 012,70 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії суму заборгованості за несплаченими процентами 1 332,46 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії суму заборгованості за кредитом 16 483,70 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії суму заборгованості по пені 11.18 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії державне мито у сумі 342,04 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.09.2025 року у справі №2-5470/10 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження № 72078109 з примусового виконання Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2010 року у справі № 2-5470/10 (виконавчий лист № 2-5470/10 виданий 24.04.2014), а саме стягувача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ: 23697280), його правонаступником ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІТУ» (ЄДРПОУ: 42585871).

12.03.2015 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були винесені:

- постанова про відкриття виконавчого провадження №46819302 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5470/10, виданого15.10.2010 Приморським районним судом у м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 32840,04 грн (т.1 а.с.34).

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т.1 а.с.33).

20.05.2015 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із оголошенням в розшук транспортного засобу, зареєстрованого за боржником (т.1 а.с.35).

30.10.2015 року позивач звернулась до Першого відділу Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції з заявою про звернення стягнення на належне їй майно, а саме жіночий одяг та зняти з розшуку автомобіль.

10.11.2015 року згідно постанови по ВП № 46819302 про вилучення арештованого майна та акту опису й арешту майна, було накладено арешт на майно боржника, а саме легковий автомобіль марки Chevrolet Lacetti.

10.11.2015 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управляння юстиції Саламаха В.В при примусовому виконанні ВП № 46819302 було проведено Опис та Арешт майна боржника, а саме 236 одиниць жіночого одягу, про що зазначено в Акті опису та арешту майна, загальна вартість описаного майна склала 48000,00 грн.(т.1 а.с.38-40)

10.10.2017 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорновим П.В. були прийняті матеріали виконавчого провадження до провадження та винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове бюро «ТРІАДА».

23.05.2018 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорновим П.В. було винесено постанову по ВП № 46819302 про опис та арешт майна боржника.

16.07.2018 року, 09.08.2018року, 03.09.2018 року проводились електроні торги вилученого жіночого майна в кількості та вартості визначеної згідно Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № 46819302, із постійним зменшенням вартості одягу, згідно протоколів проведення електронних торгів, торги не відбулися(т.1 а.с.41-43).

08.04.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено:

- постанову про повернення виконавчого документа стягувачу; постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення (т.1 а.с.44);

- постанову про стягнення виконавчого збору; постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 3284,00 грн.(т. 1а.с.46);

-постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 369 грн.(т. 1а.с. 48);

10.04.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77767579; про стягнення виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн.(т.1 а.с. 50-51);

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №77767579; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження – 369 грн.(т. 1 а.с.52-53);

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77767720; про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369 грн.(т. 1 а.с. 54-55);

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №77767720; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження – 369 грн .(т. 1 а.с.56-57).

28.04.2025 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77926974 про стягнення заборгованості у розмірі 29647,65 грн.(т. 1 а.с.59);

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№77926974; встановлено Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних га додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку). Мінімальні витрати виконавчого провадження становлять 600,00 гривень.; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних втрат виконавчого провадження – 600 грн.(т.1 а.с.61);

- постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №77926974; постановлено стягнути з боржника основну винагороду у сумі 2964,76 грн.(т. 1 а.с.65-66).

01.08.2025 року позивач звернулася до Міністерства юстиції України із скаргою, в якій просила провести перевірку дій приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича. Провести перевірку дій державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорнового Павла Вікторовича. На період проведення перевірки щодо дій виконавців тимчасово припинити проведення виконавчих дій до розгляду по суті. Вжити заходів дисциплінарного впливу у разі виявлення порушень (т.1, а.с.19-26).

У відповідь отримано лист від 19.09.2025 року, в якому повідомлено: «згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та за інформацією Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Управління), на повторному виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 12.03.2015 по 08.04.2025 перебувало виконавче провадження № 46819302 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 № 2-5470/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» боргу у сумі 32 840,04 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем відділу проведено опис та арешт майна боржника, а саме 236 одиниць одягу, вартість якого зазначено у постанові про опис та арешт майна боржника. Описане майно у встановленому порядку передано на реалізацію до Державного підприємства «СЕТАМ». За інформуванням Управління, надати підтвердні документи про надсилання на адресу боржника постанови про опис та арешт майна боржника неможливо, оскільки реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції знищено у встановленому порядку. Водночас Управлінням повідомлено, що експертна оцінка описаного майна боржника за постановою державного виконавця про призначення суб`єкта оціночно діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, не проводилась, у зв`язку з відсутністю фінансування. Разом з тим зазначає, що оскільки стягувач не заявив про своє бажання залишити за собою майно, нереалізоване на третьому електронному аукціоні відділом неодноразово (востаннє 15.08.2025) на адресу ОСОБА_1 надіслано лист про залишення за собою нереалізованого майна. Також Управлінням поінформовано, що у зв`язку з втратою оригіналу виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 № 2-5470/10 в ході передачі матеріалів виконавчого провадження з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з реорганізацією, шляхом приєднання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з перейменуванням у Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державним виконавцем вжито заходи щодо отримання дублікату виконавчого документа, який надійшов на адресу відділу 07.04.2025. Керуючись вимогами пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача, 08.04.202: державним виконавцем відділу винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з дублікатом виконавчого документ надіслано на адресу АБ «Укргазбанк» рекомендованим поштовим відправленням з № 6504522273627. Також Управлінням повідомлено, що 18.07.2025 на електронну адресу відділ надійшла заява Чекулаєвої Г.В. про надання її представнику за довіреність Чекулаєву А.А. можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, результатами розгляду якого, відділом 24.07.2025 на електронну адрес Isgnuk86@gmail.com надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ідентифікатором доступу до виконавчого провадження № 46819302. Водночас зазначає, що особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства визначені розділом Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647, пунктом 1 якого встановлено, що у період дії воєнного стану Міністерство юстиції здійсню перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків підставі відомостей Системи Перевіркою відомостей Системи встановлено, що приватним виконавцем Кіранової І.Д. від 21.04.2025 про відкриття виконавчого провадження, до як представника АБ «Укргазбанк» виданий дублікат виконавчого листа № 2-5470/10, виданого 20.11.2024 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно з Чекулаєвої Г.В. Торопова В.В. на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії сум простроченої заборгованості за кредитом 15012,70 грн., суми заборгованості несплаченими процентами 1332,46 грн., суми заборгованості за 16483,70 грн., суми заборгованості пені 11,18 грн.. 28.04.2025 за № 3642 зареєстрована заява. Відповідно до заяви стягувача від 21.04.2025, сканована копія якої міститься Системі, залишок заборгованості за виконавчим листом становить 29647,65 грн. На зворотньому боці виконавчого листа, який міститься в Системі наявна відмітка державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса Жорнового П.В. відповідно до якої виконавчий лист 08.04.2025 повернутий стягувач на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону. 28.04.2025 приватним виконавцем винесена виконавчого провадження № 77926974 з примусового виконання виконавчого листа, постанова про відкриття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 600,00 грн., про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2964,76 грн. та про арешт коштів боржника. Згідно інформації банків, яка міститься в Системі постанову про арешт коштів боржника виконано АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «Державний ощадний банк України». 05.05.2025 приватним виконавцем на підставі Вашої заяви від 05.05.2025 винесена постанова про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України», оскільки він використовується для зарахування пенсії.» (т.1, а.с.27-30).

08.12.2025 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просив: вказати ідентифікатор доступу по виконавчим провадження: -№ 46819302, № 77767579, № 77767720.Повідомити чи була складена та направлена копія постанови про повернення описаного та арештованого майна боржнику, яке було арештоване згідно Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № 46819302. Чи було проведено Відділом експертна оцінка майна, арештованого згідно Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № 46819302. Якщо ні, прошу зазначити правові підстави, неприйняття такого рішення. Надати інформацію про наявність або відсутність постанов про накладення арештів на майно/кошти відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по виконавчим провадженням: № 46819302; № 77767579; № 77767720. Надати інформацію чи здійснював Приморський відділ Державної виконавчої служби у M. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) списання грошових коштів з банківського рахунку боржника- ОСОБА_1 , відкритому у відділенні АТ «Ощадбанк» у сумі 944,22 грн (часткова оплата по ВП № 77767579). Якщо так, вкажіть підстави такого списання та надайте копії відповідних постанов. Повідомити адвоката Клис А.А. про результати розгляду даного адвокатського запиту. з наданням копій відповідних документів» (т.1, а.с.13-15).

Листом відповідача від 12.12.2025 року №210098 на вищезазначений запит повідомлено: «На примусовому виконанні у відділі знаходився виконавчий лист № 2-5470/10. стягнення виданий 15.10.2010 року Приморським районним судом м. Одеса про стягнення заборгованості в розмірі 32840.04 грн. з ОСОБА_1 на користь "Укргазбанк". 08.04.2025 керуючись п. 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорновим Павлом Вікторовичем, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 10.10.2017 державним виконавцем Першого Приморського ГТУЮ в Одеській області Жорновим П.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості описаного одягу та направлено до ТОВ «Інвестиційно - Консалтингове бюро «ТРІАДА»., оцінка майна не проводилась, а отже відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування стягувачем. 08.04.2025 відділом на адресу боржника простою кореспонденцією (за адресою: Одеса, вул. Артилерійська, 1-А, кв. 28) направлено лист повідомлення про те, що стягувач виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновано залишити майно за собою. 15.08.2025 за вих. № 130338 відділом за вказаною у зверненні адресою боржника ( АДРЕСА_2 ) повторно направлено лист повідомлення про те, що стягувач не виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновано залишити майно за собою. Станом на 12.12.2025 у Відділі відкрито два виконавчих провадження з примусового виконання постанови №46819302 від 08.04.2025 р. яка видана Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн. ( ВП № 77767579 Ідентифікатор доступу: ЗД8995552ЕГ4) Та виконавче провадження з примусового виконання постанови № 46819302 від 08.04.2025 р. яка видана Приморським відділом міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369.00 грн. ( ВП № 77767720 Ідентифікатор доступу: 2ДВІЕЕГ69591). В рамках виконавчих проваджень № 46819302№. № 77767579, № 77767720 постанова про арешт коштів боржника не виносилась, арешт на грошові кошти в банківських установах не накладався. В межах виконавчого провадження № 77767579 було направлено платіжну інструкцію № 24903 від 15 серпня 2025 р. до АТ «Ощадбанк» і списано грошові кошти у розмірі 944,22 грн., залишок заборгованості за даним виконавчим провадженням становить 2 708,78 грн.» (т.1, а.с.16-17).

Позивач вважає дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що створили для неї негативні наслідки для реалізації її законних прав та обов`язків, через що звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» ( Закон №1404-VIII).

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VII).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно п. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено судом, 08.04.2025 року головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 (за письмовою заявою стягувача); постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення(т.1 а.с.44).

При цьому, виконавчий документ повертався державним виконавцем не до суду, а стягувачу.

Суд зазначає, що 28.04.2025 року приватним виконавцем по ВП №77926974 винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 600,00 грн., про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2964,76 грн. та про арешт коштів боржника. Згідно інформації банків, яка міститься в Системі постанову про арешт коштів боржника виконано АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий лист, який видається судом у передбачених законом випадках на підставі судового рішення с виконавчим документом.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною першою статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною п`ятою статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 10 ЗУ «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Відповідно до частини першої статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Частиною другою цієї статті Закону визначено, що стягнення за виконавчими Документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та Іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів)боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом не встановлено наявності підстав для зняття арешту з коштів боржника у межах виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зняття арешту з майна та коштів боржника.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За п. 8 розділу III Інструкції № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

З наведених законодавчих положень вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження, адже одночасно з відкриттям виконавчого провадження, він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору, що є обов`язком державного виконавця.

Відповідно до п. 1, 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, №512/5, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Аналіз наведених положень вказує, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження приймається на підставі та одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Тобто їх правовий статус є взаємопов`язаним.

Оскільки судом встановлено правомірність винесення постанови від 12.03.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП №46819302 та постанови від 28.04.2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №77926974, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є законними і обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Згідно п. 13 розділу ІХ Інструкції № 512/5 при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року в справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 у справі № 640/23271/21, від 11.08.2021 у справі № 300/3260/20 та від 19.01.2022 у справі № 640/7697/21, у випадку відкриття виконавчого провадження за правилами Закону № 606-XIV розмір виконавчого збору визначається за нормами цього Закону (стаття 28) і становить 10 відсотків суми, що підлягала стягненню, або вартості майна боржника, що підлягало передачі стягувачу.

Отже, правове становище позивача не погіршилося, оскільки законодавче регулювання залишилося незмінним щодо підстав та розміру виконавчого збору.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача про те, що виконавчий збір може бути стягнено лише за умов вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, не ґрунтується на положеннях закону.

Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 640/23271/21, що ухвалені за подібних правовідносин.

Отже, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Враховуючи правомірність вищезазначених постанов, підстави для зобов`язання відповідача повернути позивачу стягнуті по ВП №77767579 кошти в розмірі 944,22грн. відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що у описані вище і рішенні періоди державними виконавцями: відкривалось виконавче провадження; виносились постанови про арешт майна боржника; здійснювався розшук транспортних засобів; складались акти опису й арешту майна; призначався суб`єкт оціночної діяльності; організовувались та проводились електронні торги; направлялись запити до реєстрів та органів державної влади; виносились постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Суд погоджується із твердженнями відповідача, що тривалість виконавчого провадження або відсутність фактичного результату стягнення не свідчить про бездіяльність, якщо державний виконавець вчиняв передбачені законом дії.

Суд не вбачає бездіяльності відповідача у вигляді непроведення оцінки майна по ВП №46819302, оскільки 10.10.2017 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове бюро «ТРІАДА».

Решта доводів та заперечень сторін на висновки суду по суті справи не впливають.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій та постанов доведена та обґрунтована.

Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 260, 262, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій неправомірними, скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено 02 липня 2026 року.

Суддя М.М. Аракелян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua