Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №380/8744/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 рокусправа № 380/8744/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026 року;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2026, для перерахунку пенсії з 01.02.2026 року.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачка є військовою пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Позивач наголошує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 (яка набрала законної сили) визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Саме цим скасованим пунктом Уряд раніше запровадив фіксовану розрахункову величину для визначення посадових окладів військовослужбовців на рівні 1762 грн. Позивачка стверджує, що внаслідок ухвалення вказаного судового рішення відновила свою дію первинна редакція пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Ця норма передбачає розрахунок посадових окладів та окладів за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум станом на 01.01.2026 року об`єктивно зріс, позивачка звернулася до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про виготовлення та скерування до пенсійного органу оновленої довідки. Проте, листом від 15.04.2026 року відповідач відмовив у видачі такого документа. Позивачка вважає таку відмову суб`єкта владних повноважень свавільною, протиправною, такою, що прямо порушує її конституційне право на соціальний захист, суперечить нормам Закону № 2262-ХІІ та ігнорує сталу правозастосовчу практику Верховного Суду, у зв`язку з чим звернулася за захистом своїх прав до адміністративного суду.

Ухвалою від 06 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

13 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від уповноваженого представника Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Свою правову позицію пенсійний орган обґрунтовує тим, що станом на 01.01.2026 року розміри грошового забезпечення (зокрема посадових окладів та окладів за військовим званням) діючим військовослужбовцям ДПСУ фактично не підвищувалися і залишилися на рівні, встановленому ще у 2023 році. Відповідач стверджує, що системний аналіз статті 63 Закону № 2262-ХІІ та норм Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), свідчить про необхідність одночасного існування двох обов`язкових умов для виникнення підстав для перерахунку пенсії: 1) фактичне підвищення (збільшення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям; 2) наявність відповідного рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій. Відповідач наголошує, що оскільки Уряд не приймав жодних нових рішень про масовий перерахунок пенсій колишнім військовослужбовцям, а органи Пенсійного фонду України не формували та не надсилали до Адміністрації Держприкордонслужби списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (як того вимагає Порядок № 45), у відповідача об`єктивно відсутні будь-які законні підстави та повноваження для самостійного формування такої оновленої довідки за індивідуальним зверненням позивачки.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на неї, оцінивши долучені письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 є військовою пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, яка їй призначена та обчислена відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі — Закон № 2262-ХІІ).

З наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що з метою реалізації права на належне пенсійне забезпечення, 23 березня 2026 року уповноважений представник позивачки звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із мотивованою заявою. У вказаному зверненні представник просив підготувати та безпосередньо направити до Головного управління ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року.

Виготовлення такої довідки вимагалося для подальшого здійснення пенсійним органом перерахунку основного розміру пенсії позивачки з урахуванням нових показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 15 квітня 2026 року за № 09/Р-3404/7733 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила про відмову у виготовленні та наданні витребуваної оновленої довідки.

Свою відмову державний орган обґрунтував тим, що станом на 01 січня 2026 року відсутня подія фактичного підвищення (збільшення) отриманих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням діючим військовослужбовцям, які обіймають аналогічні штатні посади. Крім того, суб`єкт владних повноважень послався на те, що Кабінет Міністрів України не приймав відповідного рішення про проведення перерахунку раніше призначених пенсій, передбаченого частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а відтак, за відсутності списків від органів Пенсійного фонду України, в уповноваженого органу відсутні правові підстави для самостійного формування довідок за індивідуальними вимогами пенсіонерів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей принцип покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок суворого дотримання законності у своїй діяльності.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Крім того, статтею 46 Основного Закону гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 9 цього Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій є положення частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи делеговані повноваження, Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Пунктом 4 Постанови № 704 у її первинній редакції імперативно передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згодом, пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно з якими розрахункову величину було штучно «заморожено» (зафіксовано) на рівні прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року (тобто 1762 грн), незалежно від подальшого зростання цього соціального стандарту.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 (яка набрала законної сили) пункт 6 Постанови № 103 було визнано протиправним та скасовано. Це правомірно призвело до відновлення дії первинної редакції пункту 4 Постанови № 704.

Відтак, з 29.01.2020 базою для визначення посадових окладів військовослужбовців знову став динамічний показник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня відповідного календарного року.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.05.2023 № 481, пунктом 2 якої до пункту 4 Постанови № 704 знову внесено зміни та встановлено, що розміри посадових окладів і окладів за військовим званням розраховуються виходячи з фіксованої сталої величини - 1762 гривні.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови КМУ від 12.05.2023 № 481 визнано протиправним та нечинним. Згідно з приписами частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, скасування пункту 2 Постанови № 481 судовим рішенням у справі № 320/29450/24 вкотре відновило дію первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, згідно з якою базою для розрахунку окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи оцінку доводам відповідача про правомірність обчислення грошового забезпечення із застосуванням фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн на підставі Постанови № 481, суд зазначає, що такі повністю спростовуються актуальною та обов`язковою правовою позицією суду касаційної інстанції.

Так, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду здійснив детальний аналіз правової природи Постанови КМУ № 481 та врегулював питання визначення належної розрахункової величини для обчислення окладів військовослужбовців.

З метою формування єдиної правозастосовчої практики Судова палата Верховного Суду у вказаному рішенні відступила від раніше висловлених висновків (зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі № 420/3824/25) та сформулювала висновок.

Суд касаційної інстанції наголосив, що з огляду на закріплені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України засадничі принципи пріоритетності законів над підзаконними актами, пункт 2 Постанови КМУ № 481 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як дефектний та такий, що звужує гарантовані державою права громадян.

Верховний Суд констатував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи були вони чинними на момент розгляду справи або виникнення спірних правовідносин. Суд не вправі застосовувати дефектний підзаконний акт безвідносно до факту його офіційного скасування, якщо він входить у пряму суперечність із базовим державним соціальним стандартом - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, затвердженим Верховною Радою України.

Заміна Урядом у пункті 4 Постанови КМУ № 704 державного соціального стандарту на сталу (фіксовану) величину у розмірі 1762,00 грн не лише суттєво зменшує розміри окладів, а й повністю нівелює захищеність грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів та інфляційних процесів, що прямо суперечить сутності статті 17 та статті 46 Конституції України.

З огляду на це, Верховний Суд у складі Судової палати КАС визначив, що пункт 4 Постанови КМУ № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах виключно у первинній редакції, яка передбачає обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, посилання відповідача на положення Постанови КМУ № 481 як на підставу для відмови у застосуванні актуального прожиткового мінімуму є безпідставними.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлено у розмірі, що значно перевищує показники попередніх років. Суд наголошує, що щорічне зростання прожиткового мінімуму є об`єктивним юридичним фактом, який, у нерозривному поєднанні з дією первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, автоматично (в силу прямої вказівки закону) призводить до нормативного підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Таке об`єктивне нормативне підвищення є безумовною та самостійною підставою для перерахунку раніше призначених пенсій згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що Кабінет Міністрів України не приймав окремого рішення щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям у 2026 році, а органи Пенсійного фонду України не формували та не надсилали до Адміністрації Держприкордонслужби відповідних списків, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Суд зазначає, що Порядок № 45 є лише підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає процедуру (механізм) обміну інформацією між державними органами. Однак процедурні норми Порядку № 45 не можуть обмежувати чи скасовувати фундаментальне матеріальне право пенсіонера на перерахунок пенсії, гарантоване Законом № 2262-ХІІ. Відсутність списків від територіальних управлінь ПФУ не звільняє уповноважений орган (Адміністрацію Держприкордонслужби) від обов`язку видати відповідну довідку про розмір грошового забезпечення за безпосереднім особистим зверненням самого пенсіонера.

Суд також відхиляє посилання Адміністрації Держприкордонслужби на те, що діючим військовослужбовцям ДПСУ фактично не виплачувалося збільшене грошове забезпечення через відсутність бюджетних асигнувань. Право на перерахунок пенсії згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ залежить від нормативно встановлених розмірів складових грошового забезпечення (які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму на тарифний коефіцієнт), а не від стану їх фактичного фінансового покриття чи реальної виплати конкретним діючим військовослужбовцям у певний період часу. Держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу для невиконання своїх соціальних зобов`язань, гарантованих законом.

Таким чином, відмова відповідача у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року є протиправною, оскільки вона створює штучні перешкоди та унеможливлює реалізацію позивачкою законного права на перерахунок пенсії.

Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою ефективного та повного відновлення порушених прав позивачки, Адміністрацію Державної прикордонної служби України належить зобов`язати скласти оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року (із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026, та відповідних похідних щомісячних додаткових видів забезпечення) і надіслати її до територіального органу ПФУ.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як підтверджується матеріалами справи за подання цього позову позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1064,96 грн. Оскільки позов підлягає повному задоволенню, вказана сума судових витрат має бути стягнута на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ: 00034039) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;) станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2026, для перерахунку пенсії з 01.02.2026 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ: 00034039).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 червня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.