Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №380/9078/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 рокусправа № 380/9078/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/23788 від 31.12.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/23788 від 31.12.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вона зазначає, що внаслідок набрання законної сили рішенням суду (справа № 826/6453/18), яким було скасовано пункт 6 Постанови КМУ № 103, відновила дію норма про обчислення посадових окладів військовослужбовців виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не фіксованого прожиткового мінімуму станом на 2018 рік).

У зв`язку з цим, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі № 380/12791/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовив та надіслав до ГУ ПФУ у Львівській області довідку від 31.12.2025 № 1159/12/23788 про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 року із застосуванням належного прожиткового мінімуму. Однак, на звернення позивачки про проведення відповідного перерахунку пенсії, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 20.03.2026 повідомило про відмову, мотивуючи її відсутністю відповідного рішення Уряду про масовий перерахунок пенсій та відсутністю прямого зобов`язання ПФУ за рішенням суду у справі № 380/12791/25. Позивачка вважає таку відмову протиправною та такою, що позбавляє її законного права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з відомостями про доставку електронного документа, копію ухвали про відкриття провадження у справі від 11.05.2026 надіслано в електронний кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та доставлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області 12 травня 2026 року.

Відповідно до положень частини шостої статті 251 та частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач належним чином повідомлений про наявність судового провадження.

Проте, у встановлений судом 15-денний строк (а також станом на дату ухвалення цього рішення) відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заперечень чи пояснень до суду не надіслав.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними у ній письмовими матеріалами.

Дослідивши та об`єктивно оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи у їхній сукупності, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 09.10.2018 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Згідно з протоколом призначення пенсії, її розмір обчислено виходячи з грошового забезпечення за посадою механіка-радіотелефоніста.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі № 380/12791/25 (за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

На виконання вказаного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 складено довідку від 31.12.2025 № 1159/12/23788 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року за посадою, відповідною її останній штатній посаді (механік-радіотелефоніст).

Відповідно до цієї довідки, загальна сума грошового забезпечення становить 23 364,25 грн, до складу якої увійшли:

Посадовий оклад (4 т.р.): 2684 грн х 1,55 = 4 160,00 грн;

Оклад за військовим званням (старший солдат): 2684 грн х 0,34 = 910,00 грн;

Надбавка за вислугу років (50%): 2 535,00 грн;

Надбавка за особливості проходження служби (65%): 4 943,25 грн;

Премія (260%): 10 816,00 грн.

Як вбачається з довідки, розрахунок окладів здійснено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року (2684,00 грн).

04 березня 2026 року представник позивачки - адвокат Єрьоміна В.А. звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, в якій, посилаючись на надання оновленої довідки, просила перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки від 31.12.2025 № 1159/12/23788 без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 20.03.2026 № 14960-15493/А-02/8-1300/26 Головне управління ПФУ у Львівській області повідомило про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Обґрунтовуючи свою відмову, орган Пенсійного фонду зазначив, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 (рішенням суду у справі № 826/3858/18), інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Крім того, відповідач вказав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/12791/25 зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії безпосередньо на органи ПФУ не покладалося, а тому підстави для проведення перерахунку на підставі довідки станом на 01.01.2023 відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду за захистом свого права на належне пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами та нормами права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення в старості, гарантовано статтею 46 Конституції України. Спеціальним законом, що регулює умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Порядок перерахунку раніше призначених пенсій імперативно регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Частиною четвертою цієї статті визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704). Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Згодом, пунктом 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, якими розрахункову величину було штучно «заморожено» та зафіксовано на рівні прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року (1762 грн).

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 було визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Суд наголошує, що скасування судового рішення або нормативно-правового акта тягне за собою відновлення тієї редакції норми, яка існувала до моменту внесення неправомірних змін.

Отже, прямим правовим наслідком скасування пункту 6 Постанови № 103 стало відновлення дії пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції. Починаючи з 29 січня 2020 року (дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18), єдиною законною базою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців знову став прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Щорічне зростання прожиткового мінімуму (зокрема, до 2684 грн станом на 01.01.2023) автоматично призводить до підвищення розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Таке об`єктивне підвищення, в силу безумовних приписів частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, є самостійною підставою для перерахунку раніше призначених пенсій.

Суд зазначає, що порядок проведення такого перерахунку врегульований Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі — Порядок № 45).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 (в редакції, що застосовується до спірних правовідносин), Пенсійний фонд України після прийняття Урядом рішення щодо перерахунку пенсій повідомляє своїм головним управлінням про підстави для його проведення. Проте, як неодноразово та послідовно наголошував Верховний Суд (зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21), підставою для перерахунку пенсії є не лише відповідне масове рішення Уряду чи алгоритм обміну інформацією між відомствами, але й фактична зміна розміру грошового забезпечення, яка об`єктивно відбулася в силу прямої вказівки закону (зростання прожиткового мінімуму та відновлення дії пункту 4 Постанови № 704). Відсутність відповідного нормативного акта Кабінету Міністрів України про масовий перерахунок не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на належне пенсійне забезпечення.

Більше того, суд констатує, що процедура отримання оновленої довідки у цій справі вже реалізована у встановленому законом порядку: ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи на виконання рішення суду у справі № 380/12791/25, склав та видав довідку від 31.12.2025 № 1159/12/23788 про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 року. Вказана довідка є чинною, ніким не скасованою, не визнаною недійсною та містить конкретні цифрові показники складових грошового забезпечення, обчислені за належним алгоритмом.

Орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення військовослужбовців, ставити під сумнів або ігнорувати офіційно видану уповноваженим органом (ОТЦК та СП) довідку. Отримавши таку довідку та відповідну заяву пенсіонера, територіальний орган ПФУ зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії. Посилання відповідача на те, що у рішенні суду у справі № 380/12791/25 не було прямого зобов`язання для ПФУ, є юридично неспроможним, оскільки обов`язок органу Пенсійного фонду перерахувати пенсію на підставі належної довідки виникає не з тексту судового рішення в іншій справі, а безпосередньо з імперативних норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45.

Таким чином, відмова Головного управління ПФУ у Львівській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 1159/12/23788 є протиправною, такою, що суперечить принципу належного урядування, та порушує право позивачки на мирне володіння своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Оскільки оновлена довідка відображає розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року (дата, з якої законодавчо підвищено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2023 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»), право на підвищений розмір пенсії виникло у позивачки з січня 2023 року. Відповідно, перерахунок пенсії має бути здійснений з першого числа наступного місяця, тобто з 01 лютого 2023 року.

При цьому суд відхиляє будь-які можливі посилання на обмеження строків перерахунку минулим часом, зважаючи на правову позицію Верховного Суду (постанова від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24, на яку також посилається позивачка). Верховний Суд роз`яснив, що обов`язок здійснити перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму має імперативний характер і виникає автоматично в силу закону.

Невиконання цього обов`язку з вини державних органів (несвоєчасне формування довідок уповноваженими органами Міноборони або безпідставна відмова органів ПФУ у проведенні перерахунку) згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ виключає можливість обмеження права особи на перерахунок будь-якими процесуальними строками (зокрема строком у 12 місяців).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що держава не може посилатися на відсутність певних нормативних актів або коштів для виправдання невиконання своїх зобов`язань щодо соціальних виплат. Відтак, затримка у реалізації права позивачки виникла виключно через протиправну бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а тому пенсіонер не повинен нести негативні наслідки такої бездіяльності. З огляду на це, вимога про перерахунок пенсії саме з 01.02.2023 року є абсолютно правомірною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою та ключовою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного фактичного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Суд не може захищати права, які ще не порушені, і не може діяти на майбутнє (превентивно) шляхом встановлення заборон або зобов`язань для суб`єкта владних повноважень щодо обставин, які ще не настали.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач протиправно відмовив позивачці у самому факті проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 31.12.2025 № 1159/12/23788. Відповідно, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ще не здійснювало перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання цього судового рішення, не формувало нового розміру виплати і, як наслідок, ще не приймало жодних рішень чи дій щодо застосування (чи незастосування) обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром (на рівні десяти прожиткових мінімумів).

Відсутність самого факту перерахунку унеможливлює встановлення судом обставини щодо порушення права позивачки шляхом обмеження її пенсії максимальним розміром. Судовий захист не може ґрунтуватися на припущеннях позивачки про те, що у майбутньому, після здійснення перерахунку на виконання цього судового рішення, відповідач може застосувати таке обмеження та відмовитися виплачувати пенсію у повному розрахованому розмірі.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром є передчасними. Відтак, ці вимоги заявлені на майбутнє щодо прав, які на момент розгляду цієї справи ще не були порушені відповідачем при проведенні перерахунку за довідкою від 31.12.2025 № 1159/12/23788, а тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачки з 01.02.2023 року на підставі довідки від 31.12.2025 № 1159/12/23788 (з урахуванням раніше виплачених сум)..

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, враховуючи, що основна матеріальна вимога позивачки про відновлення права на перерахунок задоволена, суд вважає за доцільне стягнути на її користь сплачений судовий збір у повному розмірі (1064,96 грн) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/23788 від 31 грудня 2025 року (про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) починаючи з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/23788 від 31.12.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні інших вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 червня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.