Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №340/1290/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1290/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 06.02.2026 (вх. № С-3189/ез) та заяви уточнення від 11.02.2026, які полягають у порушенні вимог ч. 4 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” шляхом доручення перевірки викладених фактів тим органам та підрозділам, дії яких оскаржувалися;

- зобов`язати Національну поліцію України здійснити належний, об`єктивний розгляд скарги ОСОБА_1 від 06.02.2026 по суті порушених питань силами апарату Національної поліції України (без залучення посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, ДВБ та ДГІДПЛ), із призначенням та проведенням службового розслідування за викладеними фактами, та надати вмотивовану відповідь;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він 06.02.2026 звернувся до Центрального органу управління Національної поліції України зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Департаменту внутрішньої безпеки НПУ (ДВБ) та Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ (ДГІДПЛ). В подальшому, 11.02.2026, ним направлено заяву-уточнення до вказаної скарги. Зазначає, що у своїх зверненнях він чітко вказував на систематичні порушення своїх прав з боку вказаних підрозділів та вимагав проведення повного, об`єктивного розгляду із призначенням службового розслідування силами Центрального апарату. Вказує, що 06.03.2026 відповідач надав формальну відповідь (лист №32994/04-2026), якою фактично підтвердив своє умисне ухилення від виконання контролюючих функцій. У вказаному листі відповідач офіційно визнав, що перевірку фактів, викладених у його скарзі, доручено безпосередньо тим органам та підрозділам, дії яких він оскаржував (ГУНП в Кіровоградській області, ДВБ, ДГІДПЛ), які, очікувано, порушень у власних діях не виявили. Вважає, дії відповідача грубим порушенням імперативних вимог Закону України “Про звернення громадян”, а саме - незаконним пересиланням скарги всупереч прямій забороні, встановленій ч.4 ст.7 цього Закону. Отже, вважає, що відповідач фактично самоусунувся від розгляду поданої ним скарги та переслав її до органу поліції, дії якого були предметом оскарження. Такі дії суперечать самій меті інституту оскарження до вищого органу, який покликаний здійснювати контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів та забезпечувати об`єктивний і неупереджений розгляд скарг громадян. Стверджує, що така поведінка свідчить про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законом контрольних функцій, що призвело до порушення його права на належний та об`єктивний розгляд звернення.

Ухвалою судді від 23.03.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.28-29).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.32-37). Вказує, що 06.11.2023 відповідно до наказу НПУ від 03.11.2023 № 1016 в НПУ впроваджено в експлуатацію Систему електронного документообігу “МІА:Документообіг” (далі – СЕД), відтак листування, що не мітить обмежень, зокрема між структурними підрозділами НПУ, територіальними органами, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції здійснюється виключно в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису. Зазначає, що на електронну адресу Національної поліції України надійшло звернення (скарга) ОСОБА_1 від 06.02.2026 “Про системну бездіяльність органів контролю НПУ (ГІП, ДВБ, ГУНП) та саботаж реєстрації повідомлень про злочин і дисциплінарні проступки”, яке зареєстровано в СЕД 10.02.2026 за вх. № С-3189/ез. Відповідно до резолюції Заступника Голови Національної поліції України від 10.02.2026, розгляд зазначеного звернення, як основному виконавцю, доручено начальнику Департаменту документального забезпечення НПУ, співвиконавцями визначено: начальнику Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ (далі - ДГІДПЛ), начальнику Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ, начальнику Департаменту внутрішньої безпеки НПУ (далі - ДВБ), начальнику Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Розгляд звернення від 06.02.2026 абсолютно правомірно доручений Департаменту документального забезпечення НПУ (далі - ДДЗ), що відповідає положенням частини першої статті 16 Закону України “Про звернення громадян”, згідно яких скарга на дії чи рішення органу державної влади/посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі. Наголошує, що розгляд зазначеного звернення (скарги) позивача від 06.02.2026 доручено структурному підрозділу НПУ - Департаменту документального забезпечення, як основному виконавцю, а не тим органам та підрозділам на дії яких скаржився заявник, саме ДГІДПЛ, ДВБ та ГУНП в Кіровоградській області, як зазначає позивач в своїй позовній заяві. Водночас, для повного, всебічного розгляду, з`ясування всіх порушених у вказаному зверненні (скарзі) питань, до її розгляду також залучено співвиконавців, для надання інформації в межах їх компетенції основному виконавцю. За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.02.2026 останньому було надано відповідь листом ДДЗ від 06.03.2026 № 32994/04 (1505353), де вказано, що за наданою інформацією ДГІДПЛ його звернення від 30.01.2026 та запит від 05.02.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 30.01.2026 за №С-2430/ез та від 05.02.2026 за №155зі-2026 відповідно. За результатами розгляду запиту і звернення його поінформовано листом ДГІДПЛ від 11.02.2026 за №19494-2026. За інформацією наданою ДВБ його звернення від 30.01.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 02.02.2026 за № С-880/ез. За результатами його розгляду позивача поінформовано листом Кіровоградського управління ДВБ від 10.02.2026 за №11097-2026. Разом з тим, безпосереднього надходження його запиту від 05.02.2026 до вказаного підрозділу поліції не виявлено, однак, 12.02.2026 за №13зі-2026 було зареєстровано його запит від 05.02.2026, який долучений до листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Кіровоградській області. Про результати розгляду зазначеного запиту позивача поінформовано листом ДВБ від 16.02.2026 за №12848-2026. За інформацією наданою ГУНП його звернення від 30.01.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 02.02.2026 за № С-372/ез. За результатами його розгляду позивача поінформовано листом ГУНП від 18.02.2026 за №21254-2026 та слідчим управлінням ГУНП ініційовано проведення службового розслідування. Отже, враховуючи зазначене, вважає, що Національною поліцією України під час розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 06.02.2026 було надано повну, обґрунтовану та вмотивовану відповідь на всі порушені питання, у зв`язку з чим, відповідь НПУ, яка була надана листом ДДЗ від 06.03.2026 №32994/04 (1505353) є правомірною та наданою відповідно до вимог чинного законодавства. Разом з тим, на електронну адресу Національної поліції України надійшло звернення (заява-уточнення щодо повноти розгляду скарги) ОСОБА_1 від 11.02.2026, яке зареєстровано в СЕД 11.02.2026 за вх. № С-3419/ез. Зі змісту вказаного звернення від 11.02.2026, ОСОБА_1 , з посиланням на лист ДГІДПЛ від 11.02.2026 №19494-2026 (1453497), яким останньому було надано відповідь на запит від 05.02.2026 адресований начальнику ДГІДПЛ щодо стану розгляду заяви про контроль від 30.01.2026, просив повідомити інформацію чи надсилалася до ДВБ його звернення (скарга) від 30.01.2026 в частині можливих неправомірних дій окремих працівників ДВБ. Оскільки, питання зазначені у зверненні (заяві-уточненні) стосувалися безпосередньо листа ДГІДПЛ від 11.02.2026 №19494-2026 (1453497), з урахуванням пункту 6 розділу ІІ Порядку № 930, Департаментом документального забезпечення НПУ супровідним листом від 12.02.2026 №15063/042026 (1457045) звернення (заяву-уточнення) ОСОБА_1 від 11.02.2026, яке зареєстровано 11.02.2026 за вх. № С-3419/ез передано на розгляд до ДГІДПЛ. За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 11.02.2026 (реєстраційний номер від 12.02.2026 № С-3419/ез) останньому було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь листом ДГІДПЛ від 18.02.2026 №23962-2026 (1467976). Отже, враховуючи зазначене, вважає, що Національною поліцією України під час розгляду звернень ОСОБА_1 від 06.02.2026 та від 11.02.2026 було надано повні, обґрунтовані та вмотивовані відповіді на всі порушені у спірних зверненнях питання, у зв`язку з чим, відповіді які були надані ОСОБА_1 є правомірними та наданими відповідно до вимог чинного законодавства. З цих підстав просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.65-66).

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 подану скаргу до Національної поліції України (далі НПУ) на системну бездіяльність органів контролю НПУ (ГІП, ДВБ, ГУНП) та саботаж реєстрації повідомлень про злочин і дисциплінарні проступки від 06.02.2026, у якій він просив:

- зареєструвати цю скаргу в Центральному апараті Національної поліції України;

- призначити службове розслідування за фактом системного ігнорування звернень громадян та порушення виконавської дисципліни посадовими особами ГУНП в Кіровоградській області, ДВБ та ГІП;

- зобов`язати відповідні підрозділи невідкладно зареєструвати його звернення від 30.01.2026 та розпочати по ним перевірки по суті;

- взяти хід розгляду справ його скарг на особистий контроль керівництва НПУ, оскільки на регіональному рівні довіра до об`єктивності перевірки втрачена (а.с.8).

До скарги від 06.02.2026 додано копії звернень до ГУНП, ДБВ, ГІП від 30.01.2026, копії роздруківок листів з електронної пошти від 30.01.2026, копії запитів про стан розгляду від 05.02.2026 та копії роздруківок листів з електронної пошти від 05.01.2026. (а.с.40зв.-45).

Вказана скарга від 06.02.2026 надійшла на електронну адресу НПУ та зареєстрована в системі електронного документообігу НПУ 10.02.2026 за вх.№С-3189/ез (а.с.40зв.).

На вказану скаргу Департаментом документального забезпечення НПУ надано відповідь “Про розгляд звернення” від 06.03.2026 №32994/04-2026, яким повідомлено позивача про те, що за наданою інформацією ДГІДПЛ його звернення від 30.01.2026 та запит від 05.02.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 30.01.2026 за №С-2430/ез та від 05.02.2026 за №155зі-2026 відповідно. За результатами розгляду запиту і звернення його поінформовано листом ДГІДПЛ від 11.02.2026 за № 19494-2026. За інформацією наданою ДВБ його звернення від 30.01.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 02.02.2026 за №С-880/ез. За результатами його розгляду його поінформовано листом Кіровоградського управління ДВБ від 10.02.2026 за № 11097-2026. Разом з тим, безпосереднього надходження його запиту від 05.02.2026 до вказаного підрозділу поліції не виявлено, однак, 12.02.2026 за №13зі-2026 було зареєстровано його запит від 05.02.2026, який долучений до листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Кіровоградській області. Про результати розгляду зазначеного запиту його поінформовано листом ДВБ від 16.02.2026 за № 12848-2026. За інформацією наданою ГУНП його звернення від 30.01.2026 зареєстровано у вищевказаному підрозділі поліції від 02.02.2026 за № С-372/ез. За результатами його розгляду його поінформовано листом ГУНП від 18.02.2026 за №21254-2026 та слідчим управлінням ГУНП ініційовано проведення службового розслідування. У ході перевірки відомостей викладених у зверненні не отримано фактичних даних, які б могли вказувати на можливе недотримання працівниками поліції службової дисципліни при розгляді Ваших попередніх звернень. Також наголошено, що статтею 12 Закону України “Про звернення громадян” передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про доступ до судових рішень”, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження” (а.с.5).

В подальшому, ОСОБА_1 подано до НПУ заяву-уточнення щодо повноти розгляду скарги від 11.02.2026 р., у якій він вимагав, зокрема, надати інформацію чи була скерована відповідна частина його скарги (щодо ДВБ) для розгляду до Департаменту внутрішньої безпеки НПУ або іншого уповноваженого підрозділу, якщо так то повідомити вхідний реєстраційний номер у ДВБ та прізвище виконавця (а.с.4).

Вказана заява-уточнення зареєстрована в системі електронного документообігу НПУ 11.02.2026 р. за вх.№С-3419/ез.

У відзиві представник відповідача вказує, що оскільки питання зазначені у зверненні (заяві-уточненні) стосувалися безпосередньо листа ДГІДПЛ від 11.02.2026 №19494-2026 (1453497), з урахуванням пункту 6 розділу ІІ Порядку №930, Департаментом документального забезпечення НПУ супровідним листом від 12.02.2026 №15063/042026 (1457045) звернення (заяву-уточнення) ОСОБА_1 від 11.02.2026, яке зареєстровано 11.02.2026 за вх. № С-3419/ез передано на розгляд до ДГІДПЛ (а.с.53).

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 11.02.2026 (реєстраційний номер від 12.02.2026 № С-3419/ез) останньому було надано відповідь листом ДГІДПЛ від 18.02.2026 № 23962-2026 (1467976) (а.с.53зв.).

Позивач, вважаючи протиправними дії Національної поліції України щодо неналежного розгляду його скарги та заяви-уточнення, які полягають у порушенні вимог ч.4 ст.7 Закону України “Про звернення громадян” шляхом доручення перевірки викладених фактів тим органам та підрозділам, дії яких оскаржуються , звернувся до суду з цим позовом. Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393 визначено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону №393 передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно ч.3 ст.7 Закону №393 забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст.15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно зі ст.16 Закону №393 скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону №393 передбачено, що гГромадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст.19 Закону №393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення тощо.

Згідно із ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу положень Закону №393/96 слідує, що в разі надходження до державного органу звернення суб`єкт владних повноважень повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон - 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону №580 визначено, що систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

Відповідно до ст.15 Закону №580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та як міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць).

Відповідно до п.1, 2 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 №877 (далі - Положення №877) Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пункту 4 Положення №877 Національна поліція України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Пунктом 5 Положення 877 передбачено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

Підпунктами 1, 16 пункту 11 Положення 877 передбачено, що Голова Національної поліції очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; дає в межах повноважень обов`язкові до виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками Національної поліції доручення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок № 930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян (пункт 1 розділу I Порядку № 930).

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України “Про доступ до судових рішень”, “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження” (пункт 3 розділу I Порядку № 930).

Відповідно до п.5 розд. І Порядку №930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Згідно із п.13 розд. І Порядку №930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими ст. 3 Закону №393/96-ВР видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із п.1 Розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Відповідно п.п.3 п.6 Розділу II Порядку №930 попередній розгляд звернень громадян здійснюється з урахуванням Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, та положень про структурні підрозділи апарату Національної поліції України, міжрегіональні територіальні органи поліції, територіальні органи поліції, а також організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України, які визначають розподіл обов`язків керівництва органів (підрозділів) поліції.

Згідно із п.1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5 розділу IV Порядку № 930).

Відповідно із п.6 розд.ІV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Розділом V Порядку № 930 врегульовано порядок розгляду скарг.

Згідно із частинами 1, 2, 3 розд.V Порядку №930, скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.

За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.

Згідно із п.10 розділу IV Порядку №930 відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.

Як вже зазначалось судом, 10.02.2026 позивач направив скаргу від 06.02.2026 до Національної поліції України на електронну пошту.

Відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника установи, та працівники, яким безпосередньо доручено його виконання. Головний (основний) виконавець організовує роботу співвиконавців, зокрема визначає строки подання ними пропозицій, порядок погодження і підготовки проекту документа. Співвиконавці відповідають за підготовку на належному рівні та своєчасне подання головному виконавцю пропозицій (пункт 170 розділу ІІІ Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55).

Відповідно до резолюції Заступника голови НПУ від 10.02.2026 р., розгляд зазначеного звернення, як основному виконавцю, доручено начальнику Департаменту документального забезпечення НПУ.

Департаментом документального забезпечення Національної поліції України надано відповідь на скаргу від 06 лютого 2026 року у формі листа від 06.03.2026 “Про розгляд звернення”.

Тобто, судом встановлено, скарга позивача була розглянута відповідачем у строки та відповідно до порядку, визначених чинним законодавством, а саме згідно норм ст.20 Закону України "Про звернення громадян" та п.6 розд. ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України від 15.11.2017 №930.

Крім того, до відзиву Національної поліції України додано супровідний лист від 12.02.2026, з якого вбачається, що заяву-уточнення щодо повноти розгляду скарги від 11.02.2026, яка надійшла на електронну адресу НПУ та зареєстрована 11.02.2026 за вх.№С-3419/ез, 12.02.2026 засобами електронного зв`язку скеровано до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини.

Суд зазначає, що в рамках даної справи суд оцінює лише дотримання відповідачем строків та порядку розгляду скарги позивача, в той час як зміст скарги не є предметом розгляду даної справи.

Письмові докази, надані відповідачем вказують на те, що Департаментом документального забезпечення Національної поліції України повно та всебічно розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 06.02.2026, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо посилання позивача у відповіді на відзив на його звернення від 21.03.2026 та від 31.03.2026, які не взято до уваги відповідачем, то суд зазначає, що такі знаходяться поза межами предмету даного спору.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що при розгляді звернення позивача відповідач діяв відповідно до норм Закону України “Про звернення громадян”.

З огляду на відмову у визнанні протиправними дій відповідача, відсутні й підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини та враховуючи наведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, б. 10, ЄДРПОУ 40108578) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА