Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №340/3939/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №340/3939/26

Суддя: Р.І. БРЕГЕЙ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року справа № 340/3939/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – Управління) про визнання протиправним і скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення від 09 березня 2026 року, яким відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності.

Водночас просить суд зобов`язати Управління зарахувати до страхового стажу період праці з 05 березня 1996 року по 16 жовтня 2001 року і повторно розглянути заяву.

Пояснив, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу один період праці.

Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.22-25).

Пояснило, що страховий стаж не досяг 13 років, що виключає набуття права на пенсію по інвалідності.

17 червня 2026 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.17-18).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.8).

08 жовтня 2025 року відносно позивача визначили стан інвалідності (3 група) строком до 01 листопада 2027 року (а.с.42-43).

Інвалідність встановлено з 01 вересня 2025 року.

15 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України зі заявою про призначення пенсії по інвалідності (а.с.31).

За принципом екстериторіальності заяву передали на розгляд Управління (а.с.31).

09 березня 2026 року Управління відмовило у призначенні пенсії (а.с.31).

Підстава – страховий стаж менший 13 років (08 років 10 місяців 03 дні).

Не зараховано до страхового стажу періоди праці:

- з 03 червня по 01 листопада 1993 року (дефект відбитку мастичної печатки у трудовій книжці);

- з 05 березня 1996 року по 16 жовтня 2001 року (відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб; трудова книжка нового зразку від 2000 року заповнена у 1996 році).

Позов подано до суду 10 червня 2026 року (а.с.14).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, на день звернення зі заявою про призначення пенсії позивачу виповнилось 53 роки.

Приписами частини 1 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років.

Отже, ОСОБА_1 набуде право на пенсію по інвалідності, якщо страховий стаж досягне 13 років.

Управління обчислило страховий стаж у 08 років 10 місяців 03 дні.

Позивач оспорює незарахування до страхового стажу лише одного періоду праці.

Мова про працю з 05 березня 1996 року по 16 жовтня 2001 року.

Трудова книжка містить записи про прийняття і звільнення з роботи у ПСП «Заряне» (далі – Підприємство) (а.с.36).

Архівна установа повідомила, що Підприємство не передало документи на зберігання (а.с.12).

При звільненні з роботи Підприємство видало трудову книжку нового зразка 2000 року, що узгоджується з датою звільнення (16 жовтня 2001 року).

Пояснюється тим, що працедавець не зробив запису про прийняття на роботу у першій трудовій книжці від 07 липня 1992 року (а.с.33-35).

Заповнюючи трудову книжку нового зразку у 2001 році, Підприємство зазначило дату, коли мало її завести з урахуванням того, що ОСОБА_1 не надав першої трудової книжки.

Такий недолік жодним чином не спростовую трудових відносин.

Приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права

Отже, висновки Верховного Суду у пенсійних справах обов`язкові для Управління.

Згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17) і відповідно до приписів статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим і таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому вона працює.

Приймаючи рішення, Управління проігнорувало правовий висновок Верховного Суду.

Суд погоджується з правовим висновком Касаційного адміністративного суду і враховує його.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про безпідставне незарахування до страхового стажу згаданого періоду праці, записи про який містить трудова книжка (порушення приписів пунктів 2-3 частини 2 статті 2 КАС України).

Неправильність обчислення страхового стажу доводить протиправність рішення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності.

Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у призначенні пенсії і зобов`язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Постає запитання: кого суд може зобов`язати повторно розглянути заяву?

Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов`язанні повторно розглянути заяву мають знову застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.

Таке і неможливо, бо суд має визначити у рішенні кого зобов`язувати вчиняти дії.

Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.

Ним є Управління.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати становлять сплату судового збору у сумі 1331,20 грн (а.с.13).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності на підставі заяви від 15 грудня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період праці з 05 березня 1996 року по 16 жовтня 2001 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 15 грудня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код 13814885; вул.Митрополита Андрея,10 м.Львів Львіська область) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua