Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №952/385/26 — Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/385/26

№2/952/373/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання – Оданець С.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в с-ще Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області про визнання права на спадкування земельної частки (паю) в порядку спадкової трансмісії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради Харківської області про визнання права на спадкування земельної частки (паю) в порядку спадкової трансмісії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , яка за життя працювала в АВОП «Першотравневе» Зачепилівського району Харківської області та мала право на земельну частку (пай), оскільки її прізвище було внесено за № 52 до Додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю АВОП «Першотравневе» серії ХР-11-00-000511 від 26.01.1996. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак він не прийняв та не оформив спадщину по причині відсутності правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

Тому позивач просить суд визнати за ним право на спадкування земельної частки (паю) розміром 6,77 умовних кадастрових га колишнього АВОП «Першотравневе» Зачепилівського району Харківської області, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкової трансмісії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла письмова заява в якій він просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від представника Зачепилівської селищної ради Харківської області Сідельнікової Н.С. до суду надійшла письмова заява згідно якої остання просила розглянути справу без її участі, проти позову ОСОБА_1 заперечень не має.

Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В силу ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.07.1966 вбачається, що батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.03.1950 матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідною бабою позивача по лінії батька.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.05.2026.

Відповідно до довідки виданої Відділом №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № С-602/0-0.25,4-585/336-26 від 22.05.2026 ОСОБА_2 за № 52 внесено до Додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю АВОП «Першотравневе» Зачепилівського району Харківської області серії ХР-11-00-000511 від 26.01.1996. Середній розмір земельної частки (паю) по реформованому АВОП «Першотравневе» складає: 6,77 умовних кадастрових га з яких: ріллі – 6,60 умовних кадастрових га; пасовища – 0,17 умовних кадастрових га. Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.12.2001.

Згідно пунктів 1,4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні роз`яснення містить пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-138 цс13, згідно яких відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, до питання щодо можливості спадкування права на земельну частку (пай) за батьком позивача після смерті його матері ОСОБА_2 слід застосовувати норми ЦК УРСР (1963р.).

В той же час питання щодо можливості спадкування земельної частки (паю) в порядку спадкової трансмісії також регулюються правилами ЦК УРСР (1963р.), оскільки батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ч.1 ст. 551 ЦК УРСР (1963р.) якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10 листопада 1994 року право на земельну частку (пай) являється об`єктом успадкування.

В силу ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Після смерті баби позивача ОСОБА_2 батько позивача не встиг оформити своє право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, тому право на прийняття належної йому спадщини в порядку ч.1 ст. 551 ЦК УРСР (1963р.) перейшло до позивача, як до спадкоємця першої черги за законом, в порядку спадкової трансмісії.

Згідно ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та правомірні, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач не очікує відшкодування понесених ним судових витрат, тому дане питання судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16ЦК України (2004 р.), ст.ст. 529, 551 ЦК УРСР (1963р.), ст.ст.4,5, 10, 12, 76-80, 89, 200, 206, 247,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області про визнання права на спадкування земельної частки (паю) в порядку спадкової трансмісії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право в порядку спадкування на земельну частку (пай) АВОП «Першотравневе» Зачепилівського району Харківської області, розміром 6,77 умовних кадастрових га з яких: ріллі – 6,60 умовних кадастрових га; пасовища – 0,17 умовних кадастрових га., після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкової трансмісії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та виділити її із земель невитребуваних паїв АВОП «Першотравневе» Зачепилівського району Харківської області, а в разі відсутності такої землі – із земель запасу Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І. Яценко