Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №403/318/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Устинівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №403/318/26

Суддя: Атаманова С. Ю.

Справа №403/318/26 провадження № 3/403/94/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей,

зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство України (паспорт

№ НОМЕР_1 , виданий 07 вересня 2020 року

органом 3519), не працюючої

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №485947, складеного 02 травня 2026 року поліцейським з СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Сівковим Ю.О. з доданими до нього матеріалами, 02 травня 2026 року о 18 год. 00 хв. гр-нка ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого сина гр-на ОСОБА_2 , а саме: ображала грубою нецензурною лексикою, штовхала його та завдала удару скляною банкою в праву частину лобу, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю, чим порушила вимоги п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання гр-нка ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в порядку, передбаченому законом. Згідно поданої до суду заяви прохала справу відносно неї у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, призначену на 30 червня 2026 року о 08 год. 20 хв., провести без її участі. З приводу складеного протоколу зазначила, що 02 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 -ще Устинівка, стосовно її сина ОСОБА_2 виникла сварка з фінансових питань. Вона попросила у нього 200 грн., він їй відмовив, після чого почалася сварка. ОСОБА_2 викликав працівників поліції та пояснив їм, що вона завдала йому удару бутильком, однак це не відповідає дійсності. Вказала, що ОСОБА_2 почав до неї сіпатися та битися, вона взяла зі столу бутильок, після чого він зайшов до хати, а вона вийшла на поріг та кинула бутильок об деревину, від чого бутиль розбився. Крім того, ОСОБА_2 , виходячи з будинку, вдарив вхідними дверима, внаслідок чого розбив над собою шибку. Намірів кидати бутильок у ОСОБА_2 вона не мала.

В судовому засіданні по розгляду справи гр-н ОСОБА_2 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом. Згідно поданої до суду заяви прохав справу, призначену на 30 червня 2026 року та всі подальші засідання проводити без його участі. Зазначив, що пояснень з приводу складеного протоколу надавати не буде.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону)

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №485947 від 02 травня 2026 року, гр-нка ОСОБА_1 вчинила стосовно свого сина ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: ображала грубою нецензурною лексикою, штовхала його та завдала удару скляною банкою в праву частину лобу, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю останнього.

Подібний виклад суті адміністративного правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, та зазначеним вище положенням пунктів 14, 17 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу вбачається відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони даного складу адміністративного правопорушення у виді шкоди, завданої фізичному та (або) психологічному здоров`ю гр-на ОСОБА_2 (протокол містить формулювання виключно щодо можливості заподіяння такої шкоди, а не щодо її наявності, як встановленого факту).

Зі змісту доданого до протоколу відеозапису неможливо достовірно встановити обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки гр-нка ОСОБА_1 заперечує факт вчинення нею домашнього насильства відносно свого сина ОСОБА_2 , а сам відеозапис у своїй переважній більшості містить фіксацію конфлікту між ними вже після прибуття поліцейських на місце події.

Додана до протоколу форма оцінки ризиків не містить підтвердження про вплив поведінки ОСОБА_1 на безпеку ОСОБА_2 (пункт 13), а також про висловлення нею погроз на адресу ОСОБА_2 (пункт 10).

З огляду на викладене, беручи до уваги формальний підхід лейтенанта поліції ОСОБА_3 до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя позбавлений в силу приписів чинного законодавства самостійно встановлювати наявність в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони фізичного та (або) психологічного насильства, як видів домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським всіх обставин події, яка мала місце 02 травня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковими ознаками фізичного та психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді завданої шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої особи, наявність якої під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, а також відсутність в протоколі будь-яких ознак фізичного та психічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення нею домашнього насильства фізичного та психічного характеру стосовно гр-на ОСОБА_2 , як її сина, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення гр-нкою ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та пунктів 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-нки ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua