Суд: Устинівський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №403/355/26
Суддя: Атаманова С. Ю.
Справа №403/355/26 провадження № 3/403/99/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце
проживання:
АДРЕСА_1 та реєстрації:
АДРЕСА_2 , громадянство України (паспорт серії
НОМЕР_1 , виданий Кіровським МВ
УМВС України в Донецькій області 11 січня
2005 року), безробітного
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №841096 від 01 червня 2026 року, складеного інспектором з ЮП СВГ ВП №1 КРУП (скорочення, як вони викладені в протоколі) капітаном поліції Камінським С.К. з доданими до нього матеріалами, 01 червня 2026 року о 08 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 у присутності своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив суперечку зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, вчинивши своїми діями психологічне домашнє насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи 30 червня 2026 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.
Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з’ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Згідно з п.2 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, обов`язковою та визначальною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, є встановлення факту вчинення особою домашнього насильства саме у контексті участі дитини, як постраждалої особи, що може проявлятися як у безпосередньому вчиненні щодо неї дій фізичного, психологічного чи іншого насильства, так і у перебуванні дитини у статусі свідка (очевидця) такого насильства, факт вчинення якого має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серії ВАД №841096 від 01 червня 2026 року гр-н ОСОБА_1 у присутності своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив суперечку зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якої виражався в її адресу нецензурною лайкою, вчинивши своїми діями психологічне домашнє насильство.
Подібний виклад суті адміністративного правопорушення, не відповідає диспозиції ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, та зазначеним вище положенням пунктів 14 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу вбачається відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони даного складу адміністративного правопорушення у виді шкоди, завданої психічному здоров`ю гр-нки ОСОБА_4 та якої саме шкоди, передбаченої положеннями п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яка мала бути завдана психічному здоров`ю ОСОБА_4 , внаслідок дій її батька ОСОБА_1 ..
Зі змісту письмового пояснення малолітньої ОСОБА_4 від 01 червня 2026 року, доданого до протоколу, не вбачається повідомлення нею обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.
Відповідно до п.15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкції) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано відеозапису з технічного засобу відеозапису з відповідною фіксацією обставин прибуття поліцейського на місце події, відібрання письмових пояснень у осіб, опитаних поліцейським, а також складення протоколу за ч.2 ст.173-2 КУпАП стосовно гр-на ОСОБА_1 , що прямо суперечить п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, за змістом якого включення портативного відеореєстратора поліцейським відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
З огляду на викладене, беручи до уваги формальний підхід капітана поліції ОСОБА_5 до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя позбавлений в силу приписів чинного законодавства самостійно встановлювати наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським всіх обставин події, яка мала місце 01 червня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..
Отже, обставина вчинення гр-ном ОСОБА_1 01 червня 2026 року домашнього насильства стосовно ОСОБА_4 , а також факт того, що малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були свідками такого насильства, під час розгляду справи не доведені належними та допустимими доказами.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, враховуючи, що протокол та додані до нього матеріали не містять жодних відомостей про вчинення гр-ном ОСОБА_1 домашнього насильства відносно малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння гр-ном ОСОБА_1 шкоди психічному здоров`ю малолітньої ОСОБА_4 та настання інших наслідків, передбачених п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що виключає можливість визнання малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свідками такого насильства, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.7, ч.ч.1, 2 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 268, 277, 279, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua